Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Xристиянські та язичницькі мотиви в орнаментах рушників


Протягом багатовікової історії мистецтва прямий, безпосередній зміст символічних зображень поступово стирався. Однак, хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими можливо, більш абстрактними, символіка їх в основному зберегла­ся завдяки традиції.Як пише Вадим Щербаківський, "ці оздоби й символи вживав український народ, так як і старовинні пісні, колядки, веснянки, купальські тощо. Вживали їх, не питаючи пояснення, лише тому, що "так годиться". Але вишивали, за старими зразками, стародавні мотиви, що зберегли відгомони міфопоетичннх уявлень про світ наших далеких предків. З цими давніми знаками була пов`язана віра в захист від ворожих сил, рясні врожаї, в численних нащадків, добробут, щастя"
 

Дерево Всесвіту у традиції народного рушника


Дерево  Всесвіту відображає міфологічні уявлення наших пращурів про світобудову. Крона дерева символізує світ Прави – світ богів та  всесвітніх  законів, стовбур позначає Яву – це матеріальний, проявлений  світ, де ми з вами живемо. Коріння  дерева  сягає  в Наву – це підземний, потойбічний світ. Отже Дерево Всесвіту умовно можна розділити на три поверхи,  що символізують  три світи: небесну Праву, земну  Яву  та  підземну Наву.
 

З історії кролевецьких рушників


Кролевець здавна вважається центром поліського ткацького мистецтва. Кролевецькі рушники приваблюють урочистою святковістю, красою і монументальністю візерунків, що яскріють червоним кольором на білому тлі. Ткацький промисел в Кролевці був розвинутий ще з часу заснування міста (1601 р.). Видатні майстри другої половини ХVІІІ ст. виготовляли квітчасті килими, рушники, ткані червоним по білому, вибійку із зображенням птахів, квітів, ромбів. У 1863 р. у місті налічувалось 208 ткачів. Наприкінці ХІХ ст. візерункове ткацтво стало кустарним промислом. Найбільшу славу візерункові кролевецькі рушники здобули в XIX ст.
 

Книга Світлани Китової «Полотняний літопис України (семантика орнаменту українського рушника)». Інтерв'ю з авторкою


Нинішнього року другим доповненим виданням вийшла друком книжка С.Китової «Полотняний літопис України (семантика орнаменту українського рушника)». Видання доповнене великою главою «Рушник як явище народної художньої культури». Книжку відразу ж було визнано гідною різноманітних нагород на конкурсах і виставках в Одесі, Києві, Черкасах. У вересні Світлані Китовій за багаторічну наукову краєзнавчу діяльність присуджено премію ім. Михайла Максимовича.
 

НАРОДНІ РУШНИКИ ЧЕРНІГІВЩИНИ


Після одягу рушник є найдавнішим побутовим предметом у хаті. Він відомий корінному населенню нашої країни ще з дохристиянських часів. Довгі полотнища тканини, оздоблені символічними знаками, наші пращури вішали перед входом до житла, пізніше над вікнами, захищаючи себе від різних злих духів, нав’їв, розсіяних, на їхню думку, повсюдно у природі. Отже, перші рушники мали призначення культово-магічне, а не утилітарно-практичне, якого вони набули пізніше, отримавши і назву від слова «руки», які витирали ними.
 

Традиції українського рушника


Рушники — це відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи "дерева життя", "берегині", символіка червоного кольору, які знайшли подальше своєрідне переосмислення і оновлення.
 

Український оберіг - вишитий рушник


Рушник, як особливий, високого рівня сакральності предмет, характерний для багатьох народів, головним чином слов'янської, балтійської та угро-фінської груп. Українці, котрі належать до слов'ян, акумулювали у надрах традиційної матеріальної і духовної культури значний масив інформації у тканих та вишитих рушниках, яка становила цим значний Інтерес для всього світу.
 

Актуальні пропозиції Петрик Маркету:
Шкільні підручники
Словник український
Аудіокниги


Пошук на сайті

Що маємо