Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Мова - народ. Розділ 3 - Документи радянської влади про мову



Документи КПРС, КПУ та закони радянської влади про мову


Поэтому РСДРП ставит своей ближайшей задачей низвержение царского самодержавия и замену его демократической республикой, конституция которой обеспечивала бы:
...
8. Право населения получать образование на родном языке, обеспечиваемое созданием за счет государства и органов самоуправления необходимых для этого школ; право каждого гражданина объясняться на родном языке на собраниях; введение родного языка наравне с государственным во всех местных общественных и государственных учреждениях.

Программа РСДРП, принятая 2-м съездом (1903 г.). КПСС в резолюциях съездов, конференций и пленумов ЦК, ч.1, Москва - 1954, ст. 345-346


ПРОГРАММА РКП(б) (1919 г.)
В области национальных отношений:
...
2. В целях преодоления недоверия со стороны трудящихся масс угнетенных стран к пролетариату государств, угнетавших эти страны, необходимо уничтожение всех и всяких привилегий какой бы то ни было национальной группы, полное равноправие наций, признание за колониями и неравноправными нациями права на государственное отделение.
В области народного просвещения:
...
3. Полное осуществление принципов единой трудовой школы с преподаванием на родном языке,...
Там же, ст. 416, 419

По национальному вопросу партия требует широкой областной автономии, отмены надзора сверху, отмены обязательного государственного языка и определения границ самоуправляющихся и автономных областей на основании учета самим местным населением хозяйственных и бытовых условий, национального состава населения и т.п.
Партия пролетариата решительно отвергает так называемую "культурнонациональную" автономию, т.е. изъятие из ведения государства школьного дела и т.п. и передачу его в руки своего рода национальных сеймов. Рабочих, живущих в одной местности и даже работающих на одном предприятии, культурнонациональная автономия искусственно размежовывает по принадлежности к той или иной "национальной культуре", т.е. усиливает связь рабочих с буржуазной культурой отдельных наций, между тем как задача социалдемократии состоит в усилении интернациональной культуры всемирного пролетариата.
Партия требует включения в конституцию основного закона, объявляющего недействительными какие бы то ни было нарушения прав национальных меньшинств.
Интересы рабочего класса требуют слияния рабочих всех национальностей России...

Резолюция седьмой (апрельской) конференции РСДРП(б), там же. Ст.416


 

О  СОВЕТСКОЙ  ВЛАСТИ  НА  УКРАИНЕ

... 4. Ввиду того, что украинская культура (язык, школа и т.д.) в течение веков подавлялась царизмом и эксплуататорскими классами России, ЦК РКП вменяет в обязанность всем членам партии всеми средствами содействовать устранению всех препятствий к свободному развитию украинского языка и культуры. Поскольку на почве многовекового угнетения в среде отсталой части украинских масс наблюдаются националистические тенденции, члены РКП обязаны относиться к ним с величайшей осторожностью и терпимостью, противопоставляя им слово товарищеского разъяснения тождественности интересов трудящихся масс Украины и России. Члены РКП на территории Украины должны на деле проводить право трудящихся масс учиться и объясняться во всех учреждениях на украинском языке, всячески противодействуя попыткам искусственными средствами оттеснить украинский язык на второй план, стремясь, наоборот, превратить украинский язык в орудие коммунистического просвещения трудовых масс. Немедленно же должны быть приняты меры, чтобы во всех советских учреждениях имелось достаточное количество служащих, владеющих украинским языком, и чтобы в дальнейшем все служащие умели объясняться на украинском языке.

Резолюция восьмой Всероссийской конференции РКП(б), там же, ст.459



ПО НАЦИОНАЛЬНОМУ ВОПРОСУ

7. ... Это наследство состоит, во-первых, в пережитках великодержавного шовинизма, являющегося отражением былого привилегированного положения великороссов. Эти пережитки живут еще в головах наших советских работников, центральных и местных, они получают подкрепление в виде "новых" сменовеховских великорусско-шовинистических веяний, все более усиливающихся в связи с нэпом. Практически они выражаются в кичливо-пренебрежительном и бездушно-бюрократическом отношении русских чиновников к нуждам и потребностям национальных республик. Многонациональное Советское государство может стать действительно прочным, а сотрудничество народов в нем действительно братским лишь в том случае, если эти пережитки будут вытравлены в практике наших государственных учреждений решительно и беcповоротно. Положение в ряде национальных республик (Украина, Белоруссия, Азербайджан, Туркестан) усложняется тем, что значительная часть рабочего класса, являющегося основной опорой советской власти, принадлежит к великорусской национальности. В этих районах смычка между городом и деревней, рабочим классом и крестьянством встречает сильнейшее препятствие в пережитках великорусского шовинизма как в партийных так и в советских органах. В этих условиях разговоры о преимуществах русской культуры и выдвижение положения о неизбежности победы более высокой русской культуры над культурами более отсталых народов (украинской, азербайджанской, узбекской, киргизской и пр.) является не чем иным, как попыткой закрепить господство великорусской национальности. Поэтому решительная борьба с пережитками великорусского шовинизма является первоочередной задачей нашей партии.
...8. Одним из ярких выражений наследства старого следует считать тот факт, что Советский Союз Республик расценивается значительной частью советских чиновников в центре и на местах не как союз равноправных государственных единиц, призванный обеспечить свободное развитие национальных республик, а как начало образования так называемого "единого-неделимого"...
10. Исходя из сказанного, съезд рекомендует членам партии в качестве практических мер добиться того, чтобы:
...
д) органы национальных республик строились по преимуществу из людей местных, знающих язык, быт, нравы и обычаи соответствующих народов;
е) были изданы специальные законы, обеспечивающие употребление родного языка во всех государственных органах и во всех учреждениях, обслуживающих местное инонациональное население и национальные меньшинства, - законы, преследующие и карающие со всей революционной суровостью всех нарушителей национальных прав и в особенности прав национальных меньшинств;
ж) была усилена воспитательная работа в Красной Армии в духе насаждения идей братства и солидарности народов Союза и были предприняты практические шаги по организации национальных войсковых частей, с соблюдением всех мер, необходимых для обеспечения полной обороноспособности республик. ...
С другой стороны, наличие многочисленных кадров старых партийных работников русского происхождения, как в центральных учреждениях партии, так и в организациях компартий национальных республик, не знакомых с нравами, обычаями и языком трудовых масс этих республик и потому не всегда чутких к их запросам, породило в нашей партии уклон в сторону недооценки национальных особенностей и национального языка в партийной работе, высокомерно-пренебрежительное отношение к этим особенностям, уклон к великорусскому шовинизму. Этот уклон вреден не только потому, что он, тормозя дело формирования коммунистических кадров из местных людей, знающих национальный язык, создает опасность отрыва партии от пролетарских масс национальных республик, но и прежде всего потому, что он питает и выращивает обрисованный выше уклон к национализму, затрудняя борьбу с ним.
3. Осуждая оба эти уклона, как вредные и опасные для дела коммунизма, и обращая внимание членов партии на особый вред и особую опасность уклона к великорусскому шовинизму, съезд призывает партию к скорейшей ликвидации этих пережитков старого в нашем партийном строительстве.
В качестве практических мер съезд поручает ЦК провести:
а) образование марксистских кружков высшего типа из местных партийных работников национальных республик;
б) развитие принципиальной марксистской литературы на родном языке;
в) усиление Университета народов Востока и его отделений на местах;
г) создание при ЦК национальных компартий инструкторских групп из местных работников;
д) развитие массовой партийной литературы на родном языке...

    Резолюция 12-го съезда РКП(б), там же, ст. 713-718



6-съезд Советов Молдавии поручает Правительству МАССР неустанно бороться и впредь за большевистские темпы культурно-национального строительства, за правильное осуществление ленинской национальной политики, исходя из решений 10-го съезда партии о том, что:
"Задача партии состоит в том, чтобы помочь трудовым массам не великорусских народов догнать ушедшую вперед центральную Россию, помочь им: а) развить и укрепить у себя советскую государственность в формах, соответствующих национально-бытовым условиям этих народов; б) развить и укрепить у себя действующие на родном языке суд, администрацию, органы власти, составленные из людей местных, знающих быт и психологию местного населения; развить у себя прессу, школу, театр, клубное дело и вообще культурно-просветительские учреждения на родном языке; поставить и развить широкую сеть курсов и школ как общеобразовательного, так и профессионально-технического характера на родном языке." ...
б) Съезд полностью одобряет меры, предпринятые Правительством по молдаванизации центрального, районного и сельского аппаратов. Съезд поручает Правительству Молдавии и райисполкомам осуществить в 1935 году переход на молдавский язык (с применением латинской письменности) делопроизводства в молдавских районах и селах и на украинский язык - в украинских районах. Съезд поручает центральным организациям обеспечить обслуживание районов и школ на родном языке. Съезд с особой силой подчеркивает своевременность этих мер, без принятия которых был бы невозможен прогресс в области культурно-национального строительства в МАССР.

Постановление Шестого Всемолдавского съезда Советов (10-12 января 1935 г.) Цит. за "Съезды советов в документах (1917-1937),т.5,изд-во "Юридическая литература", Москва - 1964, ст. 448-449


КОНСТИТУЦИЯ (ОСНОВНОЙ ЗАКОН) УКРАИНСКОЙ СОЦ. СОВ. РЕСПУБЛИКИ (прийнята 15 травня 1929 р.)

Стаття 13. В области культурного строительства Украинская Социалистическая Советская Республика ставит своей задачей обеспечивать всеми средствами развитие пролетарскими путями украинской национальной культуры и культуры национальных меньшинств и решительно бороться с националистическими предрассудками.
Стаття 20. Языки всех национальностей, живущих на территории Украинской ССР, равноправны, и каждому гражданину, независимо от его национальной принадлежности, обеспечивается полная возможность в его сношениях с государственными органами и в сношениях государственных органов с ним, во всех публичных выступлениях, а также во всей общественной жизни - пользоваться родным языком.

Принята 9-м Всеукраинским Съездом Советов..., там же, ст.229-230


Стаття 109. Судопроизводство в УССР ведется на украинском языке, в Модавской АССР - на молдавском или украинском языке, в зависимости от национального состава большинства населения районов. ...

    Конституція УРСР 1933 р., там же,  ст. 292


ПЯТЫЙ ВСЕМОЛДАВСКИЙ СЪЕЗД СОВЕТОВ (16-21 февраля 1931 г.)
...
Съезд обязывает правительство усилить темпы подготовки кадров молдавской трудовой интеллигенции, улучшить материальное обеспечение, расширить подготовительную сеть.
Съезд обязывает правительство принять все меры к действительному проведению полной молдаванизации всего советского аппарата, его коренизации, к немедленному переводу его работы в районах и центре на молдавский язык.
Одновременно принять меры к полному переводу работы национальных сельсоветов и национальных районов на родной язык и к дальнейшему улучшению обслуживания национальных меньшинств на селе, районе и центре на родном языке.

Съезды Советов в документах (1917-1937), издательство "Юридическая литература", Москва - 1964, ст.429


СЕДЬМОЙ ВСЕБЕЛОРУССКИЙ СЪЕЗД СОВЕТОВ (4-9 мая 1925 г.)
...
2. По докладу о Красной Армии (резолюция)
5. Признать полную целесообразность национального строительства в Красной Армии, возможного лишь в условиях Советской власти рабочих и крестьян.
Ускорить и углубить белорусизацию белорусских красноармейских частей (примітка: Имеется в виду комплектование воинских частей из белорусов и введение изучения белорусского языка.)

    Там же, ст. 529-530


КОНСТИТУЦИЯ (ОСНОВНОЙ ЗАКОН) БЕЛОРУССКОЙ ССР
(утверждена 11.4.1927 г.)

Статья 21. За всеми гражданами Белорусской Социалистической Советской Республики признается право свободного пользования родным языком на съездах, в суде, управлении и общественной жизни.
Национальным меньшинствам обеспечивается право и реальная возможность обучения в школе на родном языке.
В государственных и общественных учреждениях и организациях Белорусской Социалистической Советской Республики устанавливается полное равноправие белорусского, еврейского, русского и польского языков.
Статья 22. Ввиду значительного преобладания в Белорусской Социалистической Советской Республике населения белорусской национальности белорусский язык избирается, как язык преимущественный, для сношения между государственными, профессиональными и общественными учреждениями и организациями.

    Там же, ст. 554-555


б) систематическая и неуклонная работа по национализации государственных и партийных учреждений в республиках и областях в смысле постепенного ввода в делопроизводство местных языков, с обязательством ответственных работников изучить местные языки.

Резолюция 4-го совещания ЦК РКП(б) 9-12.4.1923 г. Там же, ст.764


Мероприятия по поднятию культурного уровня состояния местного населения:
а) устройство клубов (беспартийных) и других просветительских учреждений на местных языках;
б) расширение сети всех ступеней учебных заведений и создание рабфаков на местных языках;
в) привлечение к работе в школах более или менее лояльных народных учителей местного происхождения;
г) создание сети обществ распространения грамотности на местных языках;
д) постановка издательского дела, создание специального фонда при ЦК по субсидированию в республиках и областях;
е) включение в общегосударственный бюджет школ первой ступени культурно слабых национальностей. ...
6. О практических мерах по организации войсковых частей.
Нужно теперь же приступить к созданию военных школ в республиках и областях для выработки в известный срок командного состава из местных людей, могущего послужить потом ядром для организации национальных войсковых частей. При этом понятно, что должен быть в достаточной мере обеспечен партийный и социальный состав национальных частей, особенно командного состава. Там, где имеются старые военные кадры из местных людей (Татария, отчасти Башкирия), можно было бы сейчас же организовать национальные милиционные полки. В Грузии, Армении и Азербайджане уже имеется, кажется, по дивизии. На Украине и в Белоруссии можно было бы теперь же создать по одной (особенно на Украине) милиционной дивизии.

Резолюция 12-го съезда РКП(б), там же, ст.764-765


О ПЕЧАТИ
...
2. Необходимо завершить переход прессы нацреспублик на местные языки, добиваться повышения тиража нацпрессы и усиления связи ее с массой через рабочих и крестьянских корреспондентов и выработки типа газеты, приспособленной к уровню отсталого крестьянства нацреспублики. ...
В области издательства необходимо добиваться перехода всех нациздательств в основном к печатанию на нерусских языках. ...




ОБ АГИТПРОПРАБОТЕ

3. Работа в национальных республиках и областях среди нацменьшинств.
Отмечая достигнутые после 12-го съезда и 4-го нацсовещания некоторые результаты в деле перехода агитпропработы в нацреспубликах и областях в части, обслуживающей их коренное население, на соответствующие языки, съезд считает необходимым продолжить и углубить эту работу.

Резолюция 13-го съезда РКП(б), там же, часть 2, ст.60-61,73-74



Съезд констатирует известные достижения союзов в области украинизации союзных аппаратов и всей союзной работы, - в частности, массовой, особенно в союзах, связанных с селом. Необходимо в дальнейшем развивать эту работу в целях овладения рабочим классом Украины украинским языком и растущей украинской культурой.
Эта работа должна заключаться не только в формальной украинизации делопроизводства к определенным срокам, а и в настойчивой органической культурной и общественно-политической работе над созданием кадров украинского профактива и массовой профработе среди украинских масс. В этой работе союзам необходима помощь партии и государственных органов. Партия и профсоюзы должны решительно бороться против мелкобуржуазных (русских, украинских и проч.) шовинистических тенденций, извращающих национальную политику партии и толкающих отдельные группы рабочих к мелкобуржуазной шовинистической идеологии.
Партийный съезд со всей решительностью подчеркивает, что союзы и отдельные союзные организации должны вести работу на языках тех масс, которые ими обслуживаются, проявляя максимальную чуткость к национальным запросам этих масс.
Необходимо помнить, что советская власть не ставит своей задачей насильственную украинизацию рабочих других национальностей (русских, евреев и т.д.)

Резолюція 3-го з"їзду КП(б)У, стенографічний звіт, Харків - 1930 р.


ПРО ПІДСУМКИ УКРАЇНІЗАЦІЇ
(З резолюції пленуму ЦК КП(б)У 2-6 червня 1926 р.)

12. Практичні завдання, що випливають з усього вищесказаного, зводяться, в основному, ось до чого:
а) Неослабне продовження політики українізації, що проводилася з особливою впертістю після квітневого пленуму 1925 року, в першу чергу - українізації партії, проробки всією партією та ЛКСМУ теорії та практики національного питання на Україні, з загостренням боротьби проти русотяпства, що знесилює партію в справі керування ростущою українською культурою, що підігріває українсько-націоналістичний ухил та утруднює засвоєння ленінської національної політики членами партії, що її не засвоїли.
б) Роз"яснення широким масам (насамперед пролетарським масам) причин та значення українізації, що її проводить партія. Завзята систематична робота в справі українізації пролетаріату з врахуванням усіх можливостей. Особливу увагу треба звернути на професійні спілки, що об"єднують українські пролетарські маси, а також на комсомол, зокрема на комсомольский актив.
в) Рішуча боротьба проти антимарксистської та антиленінської теорії боротьби двох культур як в її російській, так і в українській відміні.
...
е) Водночас треба звернути увагу на посилення роботи для залучення до радянського апарату позапартійної української інтелігенції.
ж) Категорично відкидаючи всякі тенденції, спрямовані до розриву створених загальними інтересами, традиціями спільної боротьби та закріплених конституцією зв"язків УСРР з іншими радянськими республіками, партія вестиме дальшу боротьбу за зміцнення СРСР на базі чинної конституції при забезпеченні самодіяльності та розгортання державного будівництва УСРР.

Цит. за "Культурне будівництво в Українській РСР", т.1, ст. 317-318


ПРО УКРАЇНІЗАЦІЮ
(З резолюції квітневого Пленуму ЦК КП(б)У 20 травня 1925 р.
Із резолюції випущено останній розділ "В Червоній Армії" - примітка)
6. Все вище викладене вимагає від партії:
а) проведення, в першу чергу, українізації внутріпартійної роботи і активної участі в українському громадсько-культурному будівництві; б) підбору, висування і виховання партійних кадрів з робітників і передових селян-українців. Необхідно поставити питання про організацію школи окружних працівників на 300-400 чоловік на зразок курсів повітових працівників у Москві з сроком навчання в 1-1,5 роки;
в) навчання української мови і українознавству старих партійних кадрів, в першу чергу українців, що втратили зв"язок з українською мовою;
г) переведення на українську мову системи партійної освіти зверху донизу в основній частині сітки;
д) видання українською мовою науково-марксистської і популярної літератури, як перекладної, так і оригінальної.
7. Як конкретне найближче завдання партії ЦК намічає такі заходи:
В. В радянських установах:
а) Схвалити проект декрету про українізацію радянського апарату,встановивши граничний строк українізації 1 січня 1926 р.
б) Доручити Політбюро ЦК заслухати доповідь Наркомосу і намітити ряд практичних заходів для переведення середніх навчальних закладів і частини вищих на українську мову.
в) Зобов"язати Наркомос виділити кадри для підготовки професури з українців, що закінчили вузи.

    Там же, ст. 282-286


ПРО ПІДСУМКИ УКРАЇНІЗАЦІЇ
(Постанова ЦК КП(б)У 19 квітня 1927 р.)

Констатуючи зріст шовіністичних настроїв як серед російських, так і серед українських елементів дрібної буржуазії, що намагається вплинути на робітничий клас і навіть на окремих членів партії, ЦК КП(б)У вважає, що основним знаряддям у боротьбі з шовінізмом буде дальше, рішуче і тверде проведення українізації, з забезпеченням інтересів національних меншостей. До числа нацменшостей на Україні належить також і російське населення, забезпечення культурних інтересів якого має проводитися поряд з іншими нацменшостями. ...
12. Щодо українізації партії, то основне завдання є нині українізація партактіву, особливо провідного, додержуючи поступовності в проведенні українізації партійних мас, які особливо зв"язані з виробництвом. Визнаючи за потрібне систематично заглиблювати українську мову на партійних зборах, поставити за обов"язок товаришам, що нею володіють, виступати цією мовою.

    Там же, ст. 346-350


ПРО СТАН ПРЕСИ НА УКРАЇНІ
(Постанова Політбюро ЦК КП(б)У від 25 лютого 1926 р.)

Українська книга, журнал, газета закликані розвитком культурнонаціонального життя, під проводом пролетаріату, в руках Комуністичної партії, відіграти велике значення в справі будування соціалізму серед широких багатомільйонних мас українських робітників і селян.
Революція, розбивши капіталістичний устрій на терєні України, дає можливість пролетаріату відбудувати не тільки нове господарство, але разом з тим творити справу культурної революції, українську пролетарську культуру.

    Там же, ст.324-325


В величезних розмірах зросла преса на Радянській Україні. 89% всіх газет УРСР видаються українською мовою. Перед партією стоїть завдання: добити контрреволюційні націоналістичні елементи, викрити до кінця націоналістичний ухил Скрипника, розгорнути дальше проведення більшовицької українізації і роботу по вихованню партійних мас, а також широких мас робітників і колгоспників України в дусі пролетарського інтернаціоналізму.
Великодержавний руський шовінізм є як і раніше головна небезпека в масштабі всього Радянського Союзу і всієї ВКП(б). Але це ні в якій мірі не суперечить тому, що в деяких республіках СРСР, зокрема на Україні, в даний момент головну небезпеку являє собою місцевий, український націоналізм, що змикається з імперіалістичними інтервентами. Треба особливо мати на увазі нову тактику руських великодержавних шовіністів і українських націоналістів, підтримуваних всією контрреволюцією, в тому числі й троцкістами, які на нинішньому етапі блокуються між собою на спільній платформі відриву України від СРСР для ослаблення позицій СРСР і укріплення позицій капіталізму.

З резолюції листопадового об'єднаного пленуму ЦК і ЦКК, 12-й з'їзд КП(б)У (стенографічний звіт), Харків - 1934 р., ст.555-556.




ДЕКЛАРАЦИЯ ПРАВ НАРОДОВ РОССИИ

За эпоху царизма народы России систематически натравливались друг на друга. Результаты этой политики известны: резня и погромы, с одной стороны, рабство народов с другой.
Этой позорной политике нет и не должно быть возврата. Отныне она должна быть заменена политикой добровольного и честного союза народов России. ...
Исполняя волю этих съездов, Совет Народных Комиссаров решил положить в основу своей деятельности по вопросу о национальностях России следующие начала:
1. РАВЕНСТВО И СУВЕРЕНИТЕТ НАРОДОВ РОССИИ.
2. ПРАВО НАРОДОВ НА СВОБОДНОЕ САМООПРЕДЕЛЕНИЕ, ВПЛОТЬ ДО ОТДЕЛЕНИЯ И ОБРАЗОВАНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОГО ГОСУДАРСТВА.
3. ОТМЕНА ВСЕХ И ВСЯКИХ НАЦИОНАЛЬНЫХ И НАЦИОНАЛЬНО-РЕЛИГИОЗНЫХ ПРИВИЛЕГИЙ И ОГРАНИЧЕНИЙ.
4. СВОБОДНОЕ РАЗВИТИЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ МЕНЬШИНСТВ И ЭТНОГРАФИЧЕСКИХ ГРУПП, НАСЕЛЯЮЩИХ ТЕРРИТОРИЮ РОССИИ.
Вытекающие отсюда конкретные декреты будут выработаны немедленно после конструирования комиссии по делам национальностей.

Именем Республики Российской Народный комисар по делам национальностей ИОСИФ ДЖУГАШВИЛИ-СТАЛИН.

Председатель Совета Народных Комисаров В.УЛЬЯНОВ (Ленин)
2 ноября 1917 г.

"Культурне будівництво в Українській РСР", Київ - 1960,ст.1 (Фотокопія)




ПРО ПЕРЕДАЧУ ТРОФЕЇВ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ (З постанови РВК РСФРР)

Брати українці!
У сховищах Петербурга ваші прапори, гармати і булава свідчать про ваше гноблення - ім"ям великоруського народу - гнобителями цього народу. Нині нема більше пригноблених народів у вільній Росії.
Центральний Виконавчий Комітет Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів повертає вам трофеї як пам"ять про вашу славну боротьбу за свободу.
Наш великоруський і революційний Петербург з привітом надсилає вільному Києву священий дар на знак братерства народів Росії і всього світу, хай зникне ворожнеча і навіть тінь гноблення однієї нації іншою.

    Там же, ст.8



ПРО ЗАСТОСУВАННЯ В УСІХ УСТАНОВАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАРІВНІ З ВЕЛИКОРУСЬКОЮ (Декрет ВУЦВК. 21 лютого 1920)

На всій території Української РСР, в усіх цивільних і військових установах повинна застосовуватись українська мова нарівні з великоруською. Ніяка перевага великоруській мові неприпустима. Всі установи, як цивільні, так і військові, зобов"язані приймати заяви та інші справи як на великоруській, так і на українській мовах, і за відмовлення або ухилиння від прийому вони притягатимуться до відповідальності за всією суворістю військово-революційних законів.

    Там же, ст. 3



КОДЕКС ЗАКОНІВ ПРО НАРОДНУ ОСВІТУ УРСР
(Постанова ВУЦВК від 22 листопада 1922 р.)

Основні положення
23. Виходячи з прав національних меншостей на культурне самовизначення і рішуче відкидаючи всяку штучну українізацію, як і русифікацію, Українська Соціалістична Радянська Республіка через Народний комісаріат освіти та його місцеві органи забезпечує населенню всіх націй і національних меншостей, що населяють Україну, виховання і навчання на їх рідній мові.
24. Мова навчання в навчально-виховних закладах встановлюється Наркомосом у згоді з волею місцевих рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.
25. Мови - українська, як мова більшості населення України, особливо на селі, і російська, як мова більшості в містах і загальносоюзна, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатись в усіх навчально-виховних закладах Української Соціалістичної Радянської Республіки.


ПРО ЗАХОДИ В СПРАВІ УКРАЇНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНО-ВИХОВНИХ І КУЛЬТУРНООСВІТНІХ УСТАНОВ (Декрет РНК УСРР від 27 липня 1923 р.)

З метою завершити ухвалені радянською владою заходи в справі забезпечення українському народові виховання і навчання його рідною мовою і для найширшого розквіту національно-культурних форм його життя - мови, літератури та мистецтва, що є могутнім засобом приєднання працюючих мас міста й села України до світової культури, Рада Народних Комісарів, в додаток до постанови "Про введення української мови в школах і радянських установах" і параграф 23-26 основних положень Кодексу законів про народну освіту УСРР, постановила:
1. Закінчити переведення установ соціального виховання на українську мову протягом найближчих двох років і встановити планомірний перехід до викладання українською мовою в школах професійної освіти і до дальшого введення української мови в політосвітніх установах.
2. Доручити Наркомосові провести облік педагогічного персоналу, що не володіє українською мовою, і вжити негайних заходів до навчання його української мови, а також розвинути широкі заходи до підготовлення нових кадрів педагогічного персоналу, що володіли б українською мовою, для забезпечення як початкової, так і вишої школи українськими викладачами. ...
Б. В справі професійної і спеціально-наукової освіти:
а) ввести відповідно до наявних педагогічних сил викладання українською мовою - на вищих 3-річних педагогічних курсах, факультетах соціального виховання - інститутів народної освіти (в профшколах, технікумах та інститутах), і школах соціальноекономічної освіти в справі кооперації.
Примітка. В 1924-1925 шкільному році, при прийманні до зазначених шкіл, ввести обов"язкові іспити для тих, що вступають, а також іспити для тих, що закінчують, зі знання української мови;
б) щодо медичної освіти - перевести в першу чергу на викладання українською мовою Київський медичний інститут і медичні школи, що обслуговують українське населення; ...
д) з наступного шкільного року в усіх, без винятку, школах професійної освіти ввести обов"язкове навчання української мови і спеціальні курси українознавства;
е) при заміщенні вакантних кафедр і відповідальних адміністративних посад в установах Профосвіти, за винятком шкіл нацменшостей, при інших рівних умовах, надавати переваги особам, що знають українську мову;
ж) запропонувати Наркомосові вжити заходів до видання українського академічного словника і вироблення наукової термінології українською мовою;
з) вжити заходів до підготовки науково-дослідними кафедрами нової професури, яка б досконало знала українську мову;
і) Головпрофосвіті виробити детальний план проведення в життя вищезазначених заходів як на наступний шкільний рік, так і на ближчі роки і дати всі потрібні інструкції. ...

    Там же, ст. 239-241



ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПРО НАРОДНУ ОСВІТУ

... Метою народної освіти в СРСР є підготовка високоосвічених, всебічно розвинених активних будівників комуністичного суспільства, вихованих на ідеях марксизму-ленінізму, в дусі поваги до радянських законів і соціалістичного правопорядку, комуністичного ставлення до праці, фізично здорових, здатних успішно працювати в різних галузях господарського і соціально-культурного будівництва, брати активну участь у громадській і державній діяльності, готових беззавітно захищати соціалістичну Батьківщину, берегти і примножувати її матеріальні та духовні багатства, зберігати і охороняти природу. Народна освіта в СРСР покликана забезпечувати розвиток і задоволення духовних та інтелектуальних потреб радянської людини. ...
Стаття 26. Мова навчання в загальноосвітній школі.
Учням загальноосвітньої школи надається можливість навчатися рідною мовою або мовою іншого народу СРСР. Батьки або особи, що їх замінюють, мають право вибирати для дітей за бажанням школу з відповідною мовою навчання. Крім мови, якою провадиться викладання, учні за бажанням можуть вивчати мову іншого народу СРСР. ...

    м. Київ, 28 червня 1974 року.


ПРО ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОПРАВНОСТІ МОВ І ПРО ДОПОМОГУ РОЗВИТКОВІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
(Постанова ВУЦВК і РНК від 1 серпня 1923 р.)

1. Загальні засади
1. Мови всіх національностей, що є на території України, проголошуються рівноправними.
2. Кожному громадянинові будь-якої національності забезпечується можливість в його зносинах з державними органими і в зносинах державних органів з ним користуватися рідною мовою.
3. Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. ...
7. На з"їздах, засіданнях Рад, зборах, мітингах, конференціях, прилюдних читаннях і всіляких прилюдних виступах кожному громадянинові надається право вільно говорити рідною мовою. ...
4. Про співробітників державних установ.
20. З наданням чинності цьому декретові ніхто з тих громадян, що не володіє обома найбільш поширеними мовами, не може бути прийнятий на службу в державну установу.
Примітка N. Приймати на державну службу тих осіб, що не володіють українською мовою і знову вступають, можна виключно зі спеціального в кожному випадкові спеціально зареєстрованого дозволу в центрі - Народного комісара та керівників центральних установ, а в губерніях і округах - Голгубвиконкому й Голокрвиконкому, і при тому ж доконечним зобов"язанням для кожного, хто вступає знову, вивчити українську мову протягом 6 місяців з дня вступу на службу. ... 
24. Залізничники, що служать на території України, за винятком потягової бригади, що обслуговує потяги простого сполучення загольносоюзних магістралей, мусять володіти обома найбільш поширеними мовами.
5. Заходи, що забезпечують знання найпоширеніших на Україні мов.
26. Доручити Наркомосові організувати при установах для навчання співробітників радянських установ української мови курси двох типів: короткотермінових з строком навчання не більше трьох місяців і довготермінові (для кваліфікованих робітників) з строком навчання до 9 місяців. ...

    Там же, ст. 242-247


ПРО ОБОВ"ЯЗКОВЕ ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ В НЕРОСІЙСЬКИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ (Постанова РНК і ЦК КП(б)У, 20 червня 1938 р.)

Необхідність вивчання російської мови в школах України обумовлюється, по-перше, посиленням братерского зв"язку та єднанням між українським народом і російським народом і народами Союзу РСР для їх дальшого господарського і культурного росту; по-друге, щоб сприяти дальшому вдосконаленню українських кадрів в галузі наукових і технічних знань; по-третє, щоб забезпечити необхідні умови для успішного несення всіма громадянами УРСР військової служби в рядах Робітниче-Селянської Червоної Армії і Військово-Морського Флоту.

    Там же, ст. 740-741


ПРО ВИВЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ У СІЛЬСКИХ ШКОЛАХ
(Затверджено колегією Міністерства освіти УРСР 24 жовтня 1972 року)

У сільських школах з українською, молдавською і угорською мовою навчання, а також у школах, де переважно навчаються діти болгарської, угорської і молдавської національностей та гагаузької народності, на уроках російської мови 4,5,6 і 7 класи з кількістю учнів понад 25 чоловік діляться на дві групи.

"Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти УРСР",  N2, січень 1973 р., "Радянська школа", ст.3-4


8. ПРИНЦИП НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ СУДОЧИНСТВА
Стаття 110 Конституції СРСР передбачає, що судочинство ведеться мовою союзної або автономної республіки із забезпеченням для осіб, які не володіють цією мовою, повного ознайомлення з матеріалами справи через перекладача, а також права виступати в суді рідною мовою. Це положення Конституції Союзу РСР далі розвинуто в ст.11 Основ кримінального судочинства Союзу РСР, Союзних республік.

Ст. 19 КПК УРСР передбачає, що судочинство ведеться українською мовою. "Радянський кримінальний процес", Видавництво "Вища школа", Київ - 1971, ст.40



РЕЗОЛЮЦІЯ 13-го З"ЇЗДУ КП(б)У від 3.6.1937р.

...  3. З"їзд констатує, проте, що в роботі ряду організацій, КП(б)У за останній час позначилося послаблення уваги до питань національної політики партії і певне недооцінювання ваги цього питання. Це виявилось, головним чином, у недостатній ще українізації партійних, радянських і особливо профспілкових і комсомольських організацій, в недостатньому висуванні більшовицьких українських кадрів на керівну партійну, радянську, господарську і профспілкову роботу.

Цит. за "Культурне будівництво в Українській РСР", т.1, ст.723


ЗАКОН ПРО ЗМІЦНЕННЯ ШКОЛИ З ЖИТТЯМ І ПРО ДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СИСТЕМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР
...
Стаття 9. Навчання в школах Української РСР здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР, якою не провадиться навчання в даній школі, здіснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів.
Доручити Раді Міністрів Ураїнської РСР розробити заходи, які б забезпечували всі необхідні умови для вивчання і поліпшення якості викладання в школах з українською мовою навчання російської мови, яка є могутнім засобом міжнаціонального спілкування, зміцнювання дружби народів СРСР і прилучення іх до скарбів російської і світової культури, а також української мови в школах з російською або іншою мовою навчання всіма учнями, батьки яких і самі учні обрали цю мову для навчання.


"Керівні матеріали про школу", вид."Радянська школа", Київ - 1966, ст.68


Но есть ряд людей, которые являются злостными саботажниками. Не желают учиться, игнорируют украинизацию - к ним соответствующие меры, согласно декрету, нужно будет применять. Таких людей сравнительно немного, но мы думаем, что нельзя без конца оттягивать декрет, нельзя без конца дискредитировать законы советской власти. Нужно будет реально в этом направлении сделать соответствующие шаги.

Заключне слово по звіту ЦК КП(б)У на 9-му з"їзді, стенографічний звіт, ст. 148


Так само не відмовляємось і від певних примусових заходів. Скажімо - службовець, що обслуговує потреби трудящих, повинен обов"язково знати українську мову, мову переважної більшості населення України. Ми будемо вимагати цього і від учителя, і від лікаря, і від діловода, як також від партійця, що працює на Україні.

В.Затонський, "З питань націонаьної політики на Україні", Харків-1933, ст.8


Забувши про пролетаріат, про нашу соціалістичну державу, про комуністичну партію, Хвильовий характеризував розвиток національної культури так, як це можна робити в суто буржуазній країні і по буржуазному.
Чому українська інтелігенція не хоче орієнтуватись на російське мистецтво? Тому, що на книжному ринкові вона стикається з російським крамом.
Далі він каже: "Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства, що в ньому, як всесвітній оазис, пролетарські заводи, Комінтерн і ВКП(б). Коли на Україні, і зокрема в центрі її, ви чули тільки "товариш", там вже давно перейшли з "гражданіна" на "господіна". Москва має міцні традиції, які глибоко входять в міщанство. Москва, як Москва (навіть Росія без Сибіру), по суті не бачила Жовтневої революції, її героїчної боротьби".
Партія дала рішучу одсіч цій абсолютно неправильній, ворожій пролетаріатові ідеології. На захіст М.Хвильового виступив тов. Шумський. Не обмежуючись солідарністю із західно-європейською орієнтацією М.Хвильового, тов. Шумський, не здаючи собі справи в тому, що він є виразник натиску сторонньої дрібнобуржуазної стихії на партію, почав вимагати ламання старих партійних кадрів - кістяка партії.

Звіт 11-му з"їздові КП(б)У, стенографічний звіт, Харків, ст.126

-------------------------------------

Публікується за виданням "Мова - народ" Олекси Тихого, електронну версію якого  було люб'язно надано Мистецькій Сторінці Донецьким обласним "Товариством ім. Олекси Тихого" ДОО ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченко

 

Актуальні пропозиції Петрик Маркету:
Шкільні підручники
Словник український
Аудіокниги


Пошук на сайті

Що маємо