Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Микола Аркас: сторінки юнацького щоденника


Це - унікальний документ, що дозволяє простежити витоки свідомостіі майбутнього автора "Історії України-Русі". Тут є і повість із життя запорожців, і ліричні козацькі балади, і план майбутньої п'єси з селянського життя… Гуманітарна сутність Миколи Аркаса рвалася назовні з окреслених батьком-адміралом рамок майбутньої кар'єри, вона билася і волала під спудом фізико-математичного факультету. Вихід та розраду його душа знаходила наодинці зі щоденником.
 

Агатангел Кримський. у 120-і роковини народження / ОМЕЛЯН ПРІЦАК


Усвідомлення українськості прийшло до Агатангела Юхимовича після прочитання передмови М.Драгоманова до повістей Юрія Федьковича. "Зоставалося до канікул два тижні. І от узяв я якось повісті Федьковича з передмовою Драгоманова, узяв, прочитав, і мене нове світло осіяло. Я зрозумів, що я мусю бути українофілом - і це я зрозумів цілком свідомо. В цій свідомості була певна частина одвіту на мої мучительці сумніви, і от я жадібно ухопився за українство" [Кримський 1972 - 1974, 5/1,65].

 

Андрей Шептицький


 

АРХАНГЕЛЬСЬКЕ ЗАСЛАННЯ - ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО ЯК ЕТНОГРАФА ТА ФОЛЬКЛОРИСТА


У період домінування радянської ідеології було обмаль матеріалів про формування зацікавлень Павла Чубинського народознавством, про період заслання його у північний край царської Росії лише згадувалося. Окремі прогресивні вчені намагалися об'єктивно оцінити діяльність П. Чубинського на Півночі, але їхня думка не враховувалася офіційно задекларованою кремлівською наукою. Тільки нині ми можемо об'єктивно ствердити, що Павло Платонович увійшов у науку як економіст, статист, демограф, картограф, бібліограф, бібліотекознавець, правознавець, етнограф, фольклорист, режисер, актор, педагог, громадський діяч, перекладач, поет, автор поезії "Ще не вмерла Україна"
 

Видавець Іван Тиктор. Розмова з сестрою, Ольгою Падковською


26 серпня минуло 25 літ, як у Канаді помер знаменитий галицький видавець Іван Тиктор. Ольга Микитівна Падковська з дому Тиктор – наймолодша сестра Івана Тиктора. З дня свого народження вона мешкає в Красному, прощалася з ним лиш на час примусового вивезення в далекі наримські ліси. Незважаючи на свій поважний вік, жінка добре пам’ятає все, що відбувалося в родині з далеких 1920-х, коли найстарший брат подарував їй “Малого Кобзаря”.
 

Володимир Вернадський


 

Володимир Старосольський - фундатор української політології


“Володимир Старосольський вивчав право у Кракові. Знав, що він українець, та українською не міг сказати й речення... Чи то кров прадідівська, чи теорія завели його в українську націю і вчинили з нього найкращого між нами чоловіка”, – згадував Василь Стефаник.
 

Гнат Хоткевич - Співець соціалізму й України


Народився цей світлий чоловік у Харкові 31 грудня 1877 року. «Батько мій був граф, потомок великих і славних гетьманів Хоткевичів. Правда, він служив поваром, але то внаслідок родинних інтриг (вони ж усе інтригують, оті вельможні пани), — згадував Хоткевич. — Мати моя теж була графиня, Сумського в’єзду Харківської губернії. Між іншим, зазнала ще кріпацтва й добре його пам’ятає... Розказувала мені матуся, як вони переїхали до Харкова шукать долі, як я народився, а грошей нема, батько не знайде посади». Ось на таких «дріжджах» виростав літератор, мистецтвознавець, композитор і бандурист, історик і етнограф. У 1900 році він закінчив Харківський технологічний інститут. У студентські роки опанував гру на бандурі і так захопився, що створив цілу школу бандурництва для молоді.

 

Данило Щербаківський - ІМ’Я, ГІДНЕ ВДЯЧНОЇ ПАМ’ЯТІ


(17.XII.1877 – 6.VI.1927) – видатний етнограф, мистецтвознавець, археолог, дослідник українського народного мистецтва, музейний діяч, заступник голови Всеукраїнського Археологічного комітету, член Української Академії мистецтв. Тільки в роки Незалежності України відновлено історичну справедливість щодо пам’яті Данила Михайловича Щербаківського. Тепер намагаються належно оцінити його внесок в українську культуру. Свідчення цього — публікації у наукових виданнях, періодиці. Ім’я Щербаківського знаходимо в енциклопедіях, культурологічних довідниках, воно звучить на наукових конференціях, симпозіумах.

 

Дві долі: Іван Труш і Леся Українка


Галицький маляр Іван Труш познайомився з Лесею Українкою 1900 р. під час своєї першої подорожі до Києва. Леся Українка мала тоді 29 років, Іван Труш – 31. Труш приїхав до Києва, бо мав доручення від Наукового товариства ім. Т.Шевченка намалювати портрети видатних діячів культури٭. Він зблизився і заприятелював із М.Мурашком, Ф.Красицьким, М.Старицьким, а найбільше – з М.Лисенком та Лесею Українкою. Труш і Леся відразу відчули взаємну симпатію, у них було багато спільних поглядів.
 

Іван Піддубний. Богатир із хутора Козачого


Незважаючи на немеркнучу славу Івана Піддубного, далеко не всім відомо, що богатир, який для всього світу став втіленням російської сили, насправді був українцем із давнього козацького роду. Втім, чи дивуватись цьому, коли дізнаєшся, що навіть Ілля Муромець, якого ми звикли вважати казковим персонажем древніх билин, родом зовсім не з Мурома, і що кожен відвідувач Києво-Печерської лаври може вклонитись останкам легендарного захисника Київської Русі, який знайшов вічний спочинок на рідній йому землі. На відміну від Іллі Муромця, Івана Піддубного такого права позбавили, прирікши на довгу і мученицьку смерть від злиднів і голоду на чужині.
 

Іван Пулюй


 

Ілля Муромець. ЗАГАДКОВИЙ БОГАТИР


Православна церква вшановує пам'ять преподобного Іллі Муромця Печерського - того самого "билинного" богатиря. То ким же він був насправді: породженням народної фантазії чи реальною людиною?..
 

ІМПЕРАТОРСЬКА КАРІЄРА АНАСТАЗІЇ ЛІСОВСЬКОЇ


Ірена Книш. У 405-ті роковини смерти славетної Роксоляни
 

Історія кохання Марії Садовської та небожа Тараса Шевченка - Йосипа



 

Князь Василь-Костянтин Острозький


Про князя Василя-Костянтина Острозького (1525? – 1608) знаємо небагато. У кращому випадку – що це був багатий магнат. Хтось може згадати, що він заснував Острозьку академію та на його кошти видали Острозьку Біблію. Сама ж діяльність князя (а була вона багатогранною!) належним чином не поцінована. Хоча те, що він зробив, мало велике значення для української історії, спрямувало її у відповідне русло.
 

Князь Святослав. Версії останнього шляху


До нас дійшов опис зовнішності князя, зроблений очевидцем – візантійським хроністом Левом Діаконом, який на власні очі бачив Святослава при укладанні договору з імператором Візантії Іоанном Цимісхієм. “Святослав був середній на зріст, міцної статури, мав блакитні очі, густі брови, плоский ніс, ...був хоробрий і спритний, як барс”. Серед своїх дружинників відрізнявся завжди чистою білою сорочкою та локоном довгого волосся на виголеній голові. Пізніше така зачіска (оселедець) була характерною для запорозьких козаків, а в часи Київської Русі це була ознака знатності князівського роду, як і золота серга з великим рубіном.
 

Маруся Чурай. Трагедія безсмертної українки


Більш як 350 років тому з уст молодої української дівчини полетіла у світ тиха журлива пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Цю пісню люблять і співають до сьогодні, вона існує в записах фольклористів, обробках композиторів, перекладах на німецьку, чеську, французьку, польську, англійську мови. А чи існувала реальна Маруся, чи існував Гриць? Чи не є вся ця історія фантомом, витвором народної уяви, доповненим фантазією і талантом видатних літераторів?
 

НА ГОСТИНАХ У МУЖЕНІ (Володимир Винниченко та Іван Кість)


Велика родина Кістів належала до кола місцевої інтелігенції і була дуже шанованою у Сквирі. Тікаючи від переслідувань, що розпочалися після революції 1917 року, представники цієї сім’ї розлетілися по світах. Олена, Ганна, Ольга, Дуся виїхали до Росії, але обов’язково щороку відвідували Україну. Андрій у листівках до рідних слав найщиріші вітання з далеких степів і ланів Канади. Іван емігрував у Францію, лише Микола та Жорж залишилися в Сквирі. Опинившись на півдні Франції, Іван Кість оселився у Мужені по сусідству із Володимиром Кириловичем Винниченком.
 

НАУКОВИЙ ПОДВИГ ДОСЛІДНИКА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ / До 200-річчя від дня народження Михайла Максимовича


Розпочавши наукову діяльність у галузі природничих наук (ботаніка, зоологія, натуральна історія), Михайло Олександрович Максимович продовжив наукове подвижництво дослідженнями в царині наук гуманітарних. Спочатку його захопили фольклор та етнографія, поступово переходить він до історії письменства, поетики, філології, історії, історичної географії, генеалогії, археології. Пробує себе також у критиці й навіть красному письменстві, віддзеркалюючи у своїх творах тодішній стан українознавства, створюючи в кожному напрямку своєї діяльності низку визначних праць.
 

Самійло Васильович Величко - славетний український лицар, козацький літописець


… Століттями чубилися одне з одним Річ Посполита, Османська імперія, Московія, Австо-Угорщина, Швеція; до складу останньої 1648 р. увійшли навіть землі… Північної Німеччини. А страждала завжди Україна. У питанні європейського вибору Ненька здебільшого виявлялася… крайньою, тому й, на думку чужинців, була вона Україною. Скривдженою, але нескореною. Про це і писав козацький літописець...

 

Син України (про Миколу Миколайовича Миклухо-Маклая)


Філософ, антрополог, етнограф, анатом, лікар, лінгвіст, зоолог, біолог, географ, письменник, публіцист, художник, навіть метеоролог — і в більшості з цих галузей не аматор, а справжній професіонал, чиї праці не втратили свого значення по сьогоднішній день — таким він залишився у пам’яті людства.
 

Степан Рудницький - фундатор української географії


Сімдесят років мільйони радянських студентів вивчали географію України за його підручниками та картами. Однак Українська Радянська енциклопедія, до якої вчений готував статті, навіть рядком не згадала географа зі світовим ім’ям і після його реабілітації.
 

Т.С.ПАССЕК - ДОСЛІДНИЦЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ


Якщо вчені досі продовжують сперечатися про те, був чи не був матріархат у племен трипільської культури, то роль і внесок жінок - археологів в дослідженні цієї ранньої хліборобської цивілізації, поза сумнівами, є надзвичайно вагомими. Однією з помітних постатей у трипіллязнавстві є Тетяна Сергіївна Пассек
 

Тарас Шевченко


 

Терешко Корінь - чоловік, що переміг лева


Народився цей силач 1883 року у с.Блистова Менського району у бідній козацькій родині. Серед чотирьох широкоплечих синів Сави Кореня саме другий — Терентій (по-сільському — Терешко) мав неабияку фізичну силу. Спочатку хлопець пробував силу на бичках —чи зможе скрутити та поставити на коліна, любив підбурити двох — трьох старших парубків, аби помірятися силою в боротьбі. У 16 років вже був як богатир і в 1900 році разом із гуртом селян подався на заробітки до Таврійської губернії, до німців-колоністів у найми.
 

Учитель Костянтин Ціолковський


На Різдво 1880 року до старовинного російського міста Боровська, нині райцентру Калузької області в Росії, приїхав 23-річний учитель Костянтин Ціолковський. Він був бідно одягнутий. За плечима у мішку — зошити з книжками та шматок чорного хліба.
 

Це ми, невідомі... / Українці в світовій історії


Ми… Що ми знаємо про себе - про українців? Виявляється, дуже мало. Ця друга публікація присвячена лише поверховому оглядові ще кількох із безлічі майже фантастичних фактів, які лишаються маловідомими, які чекають, щоб ми пізнали їх і подивувалися: це ж ми, невідомі!
 

Юліян Тарнович-Бескид - один з найвидатніших лемківських народних діячів із священичого роду


На службу Україні з Лемківської землі вийшли численні трударі духа – поети, письменники, художники, військовики, духовні й громадські діячі. Вони, здебільшого, виводились із двох соціальних верств, які твердо трималися власного русько-українського роду – селянства й духовенства. Одним з найвидатніших лемківських народних діячів із священичого роду був Юліан Тарнович-Бескид.
 

Пошук на сайті

Що маємо