Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

В.Коротя-Ковальська / Українознавство. Символи української обрядовості.


Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами –
Сорочку мати вишила менi
Червоними i чорними нитками.
Д.Павличко

 

ВІТРЯКИ УКРАЇНИ


Видатний дослідник народного будівництва С. Таранушенко у науковій розвідці про вітряки, до речі, найбільш ґрунтовній з усіх письмових джерел, дає високу оцінку вітрякам як своєрідної галузі народної монументальної архітектури. „Незважаючи на їх суто утилітарне практичне призначення, оцінюючи архітектуру вітряків з погляду методу розв’язання архітектурних завдань, з погляду принципів організації архітектурних форм, беручи до уваги генезис типів вітряків, нарешті враховуючи їх місце і ролю в організації архітектурного обличчя села, ми прийдемо до висновку, що вітряки – це своєрідна галузь нашої народної монументальної архітектури”.
 

З історії українських етнографічних та фольклорних досліджень


 

Звичаї весняної обрядовості українців


 

Історія етнічних та географічних назв української землі. (Галина Лозко, Українське народознавство)


Як людина немислима в суспільстві без власної назви, так і плем’я, народ, нація не може існувати серед сусідів без своєї етнічної назви. Потреба ідентифікації етнічних груп, племен і народів з’являється уже на ранніх етапах людської історії. Найтиповішою причиною цього є насамперед протиставлення “ми — вони”. Відрізняючи представників свого племені від представників інших (чужих) племен, люди надавали їм імена.
 

Культура різних гілок українського етносу


 

НАРОДНЕ ЖИТЛО


Житло — один з найбільш значущих компонентів традиційно-побутової культури будь-якого народу. Це певний мікрокосм, у замкненому просторі якого проходить родинне життя: тут споконвіку відбуваються різні трудові процеси, тут готують їжу, відпочивають, святкують сімейні події та відправляють обряди, в ньому зосереджуються всі численні зв'язки і взаємини між членами сім'ї.

 

Народне українське весілля


 

Національна кухня українців


Їжа — важливий компонент матеріальної культури народу. Її характер залежить від багатьох факторів: соціально-економічного становища людини, історичних умов, природничо-географічного середовища, напряму господарської діяльності тощо.

 

Полазник – перший відвідувач оселі на свята


Характерним звичаєм традиційної зимової календарної обрядовості українців був “полазник” – перший відвідувач оселі на Введення у храм Пресвятої Богородиці (4 грудня за н. ст.), на Різдво (7 січня), Новий рік (14 січня) чи в інші святкові дні. Згідно з народним повір’ям “полазник” приносив сім’ї щастя або невдачу на цілий рік: “Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще і з грішми – добра ознака: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть “вестися” гроші. Якщо ж увійде до хати старий кволий чоловік, а до того ще й бідний – погана ознака: і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться... А найгірше, як увійде до хати стара жінка – “то вже добра не жди”

 

Праця і трудові звичаї українців


 

Про імена, прізвища та прізвиська українців


 

Сімейне життя українців - звичаї, традиції, виховання


 

Традиційна культура української молоді


 

Пошук на сайті

Що маємо