Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Осип Опанасович Петров - СИН СТЕПОВОЇ ЕЛЛАДИ


Саме тоді, коли на сторінки географічного словника було занесене ім'я костромського Сусаніна, в Єлисаветграді народився хлопчик, якому долею судилося стати першим виконавцем ролі Сусаніна у славнозвісній опері М. Глінки "Іван Сусанін", яка згодом на вимогу і догоду російському самодержцю була перейменована у "Життя за царя". Тим хлопчиком був наш видатний земляк, знаменитий співак Осип Опанасович Петров, названий згодом "дідусем російської опери". Хто ж він? Що нам відомо про цю людину?
 

Алла Загайкевич - сучасний електронний композитор і справжній гранд електроакустики


Алла Загайкевич - сучасний електронний композитор і справжній гранд електроакустики. Вона викладає у Національній музичній академії імені П.Чайковського на кафедрі композиції, музикування та музично-інформаційних технологій. Пише музику для кіно (можна згадати стрічку “Мамай” Олеся Саніна).
 

Василь Барвінський. Галицький імпресіоніст


Його називали галицьким імпресіоністом , він здобув освіту в найкращих педагогів Європи, був директором Вищого музичного інституту й блискучим критиком-публіцистом. Походив із родини, що дала Україні знаних громадсько-політичних діячів і був одружений із донькою всесвітньо відомого фізика Івана Пулюя Наталією. Упродовж багатьох десятиліть про автора дивовижної музики, сповненої витонченої краси, шляхетності виразу та щемливого передчуття згадували неохоче, а твори практично не виконували.
 

ВОЛОДИМИР ГОРОВІЦ. Великий піаніст ХХ століття


XX вік сміливо можна назвати століттям великих піаністів: Падеревський, Гофман, Рахманінов, Корто, Шнабель, Ріхтер, Рубінштейн, Кемпфф... Список можна продовжувати нескінченно... Але над всіма цими геніями як для простого любителя, так і для професійного історика музики височіє ще одне ім'я - Володимир Горовіц. Саме він, і ніхто інший, по праву вважається символом піанізму XX століття, що визнають навіть його недоброзичливці. Можна не любити Горовіца - але не визнавати його винятковості не можна.
 

Володимир Івасюк


 

Державний Гімн України


 

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ - видатний майстер хорової музики XVIII ст


Вивчаючи життєвий і творчий шлях видатних українських музикантів XVIII ст., науковці до останнього часу спиралися в основному на відомості, запозичені, так би мовити, з третіх рук, оскільки документів про них залишилосв обмаль та й доступ до архівів був обмежений. Нині ситуація поліпшилася. Дедалі частіше знаходяться забуті або невідомі музичні твори українських композиторів, архівні документи про їх життєвий і творчий шлях.
 

Кобзарі, бандуристи та лірники


 

Кохана Шуберта вийшла заміж за кондитера


Франц-Серафим Петер Шуберт був дванадцятою дитиною у сім’ї. Із чотирнадцяти їх вижили тільки п’ятеро. Тіснилася родина у квартирці на 35 квадратних метрів у передмісті Відня. Батько, шкільний учитель, непогано грав на віолончелі й дав Францові перші ази музичної освіти. Його успіхи були феноменальними. Згодом усі педагоги Шуберта, у тому числі і знаменитий Сальєрі, повторювали одне й те ж: ”Коли я хотів познайомити його з чимось новим, виявлялося, він уже це знав”.
 

Максим Березовський - неоціненний геній


Якщо спробуємо порівняти життєпис Максима Созонтовича Березовського із біографіями його колег-сучасників, українських композиторів XVIII ст., то неодмінно помітимо величезну кількість незрозумілих, заплутаних, напівлегендарних відомостей. Справді, документальних підтверджень багатьох подій у житті Максима Созонтовича немає та ми маємо дещо більше: нам у спадок залишилися часточки його великої душі – його музичні твори.
 

Микола Лисенко - Гетьман української музики


Гетьман української музики - Так називали сучасники Миколу Лисенка. Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор народився 20 березня 1842 року в с. Гриньки (Полтавська область). Микола Віталійович походив зі старовинного козацького старшинського роду.
 

Михайло Вербицький


 

Михайло Іванович Донець. Чародiй оперної сцени


Якось вiдомий київський музикант i регент Олексiй Грiнченко почув виняткової краси й алмазної чистоти дискант малолiтнього наймита. Це був восьмилiтнiй Михайлик. Вiдтодi хлопчик став спiвати у церковному хорi, навiть з платнею – 50 копiйок на мiсяць. Як потiм згадував М.I. Донець, любов до музики заронила й розвинула в ньому мати, котра знала силу-силенну українських народних пiсень. Не обiйшла доля дару музики й батька. "Завваживши мiй побожний потяг до вокалу, – згадував пiзнiше спiвак, – вiн власноручно змайстрував i подарував менi саморобну скрипку. Ота домашня музична закваска i привела мене пiд благодатне крило провидця по розшуку майбутнiх талантiв композитора-педагога Грiнченка"
 

Музична освіта Житомира у 2 половині ХІХ ст


У ХІХ ст. надзвичайної популярності набули "Музикантські цехи". Це своєрідні організації народних митців, що популяризували хорове та інструментальне мистецтво, що вшановували православні і католицькі релігійні традиції.
Поступово члени цехів утворювали в містах сталі трупи.

 

Народні музичні інструменти


 

Оксана Петрусенко


 

Олександра Любич-Парахоняк. Забутий талант


“Прегарний голос, непохитна музикальність, симпатична зовнішність. М’яке, легке, проте велике сопрано, зразкова техніка, сполучена з виразною дикцією. Голос наскрізь ліричний і нагадує спів соловейка”, – так писав про Олександру Любич-Парахоняк один із її сучасників.
 

Соломія Крушельницька


 

ЧАРІВНА ФЛЕЙТА. Ярослав Верховинець.


Музичний талант в Ярослава проявився дуже рано. Він починає навчатися грі на фортепіано та скрипці у фастівського вчителя співів М. Доценка. Мати розуміла: синові треба розвивати свій талант і рвалася до Києва. Нарешті вдалося. Юний музикант вступає до музичної десятирічки. Спочатку він учиться по класу скрипки, але скрипаль Я. Магазінер порекомендував йому вчитися гри на якомусь духовому інструменті. І тут доля всміхнулася Ярославові. Він потрапляє у клас до Андрія Федоровича Проценка. Пізніше, в спогадах про вчителя, Верховинець назве Проценка своїм другим батьком.
 

ЮЛІЙ МЕЙТУС: ПОВЕРНЕННЯ У РІДНИЙ ДІМ


Серед митців, зірок першої величини, які жили і творили у нашому краї, композитор Юлій Мейтус має і своє місце, і свій голос. Більше семи десятків років активної творчої діяльності, позначені і яскравим природним обдаруванням, і великою працездатністю, дають підстави говорити про нього як про одного із засновників української радянської композиторської школи.
 

Пошук на сайті

Що маємо