Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Весняні та літні свята


 

Календар українського селянина. Свята і обряди


Завдання календарної обрядовості відповідали корінним прагненням хлібороба: забезпечити добробут і щастя родини, щасливий шлюб для молоді, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і вплинути на нього. Довгі століття через свята і обряди старші покоління передавали молодим свою любов до праці, волелюбність, гостинність, життєрадісність. Свята задовольняли духовні й естетичні потреби народу, в них проявлялися його почуття, таланти, здібності.
 

Масниця-Колодій


 

Різдво Христове та святки на Поділлі


На період святок припинялись усі господарські роботи, за винятком де­яких найнеобхідніших (приготування їжі, годування тварин). Недотримання цих правил, за народними нормами, вважалось гріховним і загрожувало порушникам всілякими нещастями. Різдву завжди передували серйозні приготування.
 

Свято Андрія-Калити


 

Свято Катерини-Долі


Свято Долі відмічалось за старим стилем 24 листопада, а за новим це свято збігається зі святом дівочої долі – св. Катерини. Це свято серед численних жіночих свят є найзнаменнішим, воно започатковує період сватань і весіль. У залишках колишніх обрядодій збереглися окремі форми ворожінь – вечорниці, ворожіння про Долю, ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання “до каші” тощо.
 

Стрітення, або Громниці - шановне українське свято


Лютий може похвалитися лише одним годовим святом - Стрітенням, котре припадає на середину місяця (15.ІІ).
В Україні цей празник особливо шанувався. Селяни намагалися не працювати, а стежити за погодою, бо "лютий до березня в гості приїжджає", що "на Стрітення зимі з весною зустрітися". Хто кого переборе, то такою, вважали, й буде погода до початку березня.
 

Трудові свята й обряди


Традиційна трудова обрядовість тісно пов'язана з календарним циклом сільськогосподарських робіт. Обряди неодмінно супроводжували початок оранки, сівби, вигін худоби на пасовище, закінчення жнив тощо. У селянській сім'ї трудові традиції та обряди були справжньою школою для підростаючого покоління. У процесі виконання ритуальних дій дитина здобувала перші трудові навички. Усім розмаїттям своїх художніх, емоційних, атрибутивних, пісенно-музичних засобів трудові свята сприяли вихованню у молоді любові до нелегкої хліборобської праці, до землі, прищеплювали своєрідний "кодекс хліборобської честі".
 

ШЛЮБНА МАГІЯ ДІВОЧИХ ВОРОЖІНЬ


У традиційній календарній обрядовості українців особливою пишнотою відзначається зимовий цикл свят — Коляди, Різдва, Щедрого вечора (Маланки), Нового року, Водохреща. Переплетення християнських і язичницьких ритуалів зумовлюють його красу й неповторність. Язичницькі відображали прагнення людини протистояти темним і злим силам, підтримати сонячну енергію, забезпечити весняне воскресіння природи. В новорічних обрядах домінували два основні мотиви — аграрний і шлюбний. Коли закінчувалися польові роботи, на перший план виступала шлюбна магія, сімейне благополуччя, прагнення дати потомство, хоч хлібороб ніколи не забував про майбутній урожай.
 

Щедрий Вечір, свята Маланки та Василя


 

Пошук на сайті

Що маємо