Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Великий Луг - місце праці та заробітку запорожців


Ой Січ — мати ой Січ — мати!
А Великий Луг — батько!
Ой що в лузі заробити,
Те у Січі пропити.
 

Видатні козацькі ватажки


 

Визначні битви козацького війска


 

Даніел Крман - cловацький просвітитель у вирі Полтавської трагедії


У Полтаві, точніше, під Полтавою, буде встановлено пам’ятний знак словацькому письменникові і просвітителеві Даніелу Крману (1663 - 1740), який залишив свідчення про Полтавську битву, Гетьмана Івана Мазепу і короля Швеції Карла ХІІ у подорожньому щоденнику – ITINERARIUMі.
 

ІСТОРІЯ Й ТОПОГРАФІЯ ВОСЬМИ ЗАПОРІЗЬКИХ СІЧЕЙ


Володіючи широкими степами, що простилалися на величезну відстань на схід і захід від ріки Дніпра, запорізькі козаки при всьому цьому завжди вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу Дніпра вони постійно влаштовували свою столицю, Січ.
 

Князь Єремія Вишневецький, найбагатший магнат Речі Посполитої. Лютий ворог козацтва чи православний меценат?


 Напевно, жоден учасник польсько-козацької війни 1648-1654 рр. не отримав на свою адресу стільки кпинів, дорікань і негативних оцінок в українській історіографії, публіцистиці та художній літературі, як князь Ярема. Його засуджували та засуджують навіть далеко не гармонійні між собою історик Михайло Грушевський, радянська історіографія, представники Православної Церкви. Можна сказати, історія Єремії, звісно не без підстав з його сторони, стала міфом, зручною оповіддю, яка додатково легітимізує, виправдовує, наприклад, вже козацьку жорстоку поведінку під час „визволення” України. Джерела показують, що реальні події тих часів були принаймні не зовсім такими і князя Єремію, якби він жив трохи раніше, називали б, мабуть, людиною крутого характеру, але меценатом Православної Церкви.
 

Козацький гумор


 

Кубанські козаки. Як запорожці Кубань заселяли


Запорожці здалися царським військам, бо боялися, що Текелій винищить козацькі родини, захоплені у полон. А головне, що зробив останній запорозький кошовий, – зберіг цвіт козацтва.
І вже тієї ночі кілька тисяч козаків, сівши на байдаки, взяли з собою святу козацьку ікону Покрови, і під проводом отамана Андрія Ляха відпливли за Дунай будувати нову Січ. Трохи пізніше вирушили за ними суходолом козаки отамана Бехмета....
 

Переяславська рада


 

Правдешньої України син. Славетний козацький літописець і письменник Самійло Величко


Козацькі літописні джерела XVII — початку XVIII століття — то винятково цікава та високою мірою важлива частина національної історичної спадщини українського народу.
 

Рада на Сербинському полі


Багато подій надзвичайної історичної ваги, які сталися в минулому українського народу, пов”язані з Полтавою. І до таких подій належить Рада Війська Запорозького на Сербинському полі 1668-го року, річниця якої припадає на 18-те червня. На цій Раді Гетьманом обох Україн (Лівобічної й Правобічної) було обрано славнозвісного Петра Дорошенка, відомого в українській історії як “сонце Руїни”. Ця урочиста подія співпала з подією трагічною. На тій самій Раді у той самий день було забито Гетьмана Лівобічної України Івана Брюховецького.
 

Смуток на Запоріжжі. Занепад Війська Запорозького (1710-1734 роки)


//Кащенко Адріан. Оповідання про славне Військо Запорізьке низове.//
    Під час атакування російським військом Чортомлицькоі Січі значна частина запорожців, як і щоліта, була на рибальстві й полюванні у Великому Лузі. Звістка про зруйнування Січі не один день, не один і місяць переходила з річки на річку, з байрака в бійрак, доки облетіла все Запорожжя, й товариство кілька тижнів збиралося й вирушало з місця на місце, поки нарешті скупчилося там, де річка Кам'янка впадає в Дніпро, й прилучилося до кошового отамана Петра Сорочинського. Він же повернувся з Криму ні в тих ні в сих, бо через мир із царем хан не наважився без дозволу султана надати запорожцям допомогу.
 

Як святкували запорожці Новий рік


Ще кілька днів перед Новим Роком дальші козаки, що жили на зимівниках, на річках, на озерах, чи степах та працювали там, — хто господарив, хто ловив рибу, хто полював, — всі спішили до Січи.

 

Пошук на сайті

Що маємо