Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Андрій Головко. Грішна людина і радянський класик


В українській літературі серед багатьох печальних  письменницьких біографій – життєпис Андрія Головка є одним із найдраматичніших. Хоча він і не був репресованим. Помер своєю смертю, будучи живим класиком.

 

Богдан Лепкий


 

Богдан-Ігор Антонич


 

Борис Грінченко


 

Василь Барка - літописець українського горя


Про страшні муки і переживання українського народу 1932–1933 рр. написано ще небагато. Писали, свідчили, згадували передусім за кордоном – в Україні про голодомор 1933 р. не вільно було й слово мовити. Василь Барка, який сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, відтворив народну трагедію в романі "Жовтий князь", не втішаючи себе надією, що цей твір колись буде видрукувано в Україні.

 

Василь Єрошенко: український класик японської літератури


У нього було багато імен. В Японії його називали Еро-сан, у Китаї ─ Айлосяньке. Бірманські діти зверталися до нього “кокоджі” ─ старший брат, а чукчі прозвали його “какомей” ─ “чудо”. Ім’я цієї дивовижної людини внесено в японські енциклопедії, і він вважається класиком японської літератури. Але мало хто на батьківщині знає Василя Єрошенка.
 

Василь Стефаник - ПОКУТСЬКИЙ ВЕЛЕТ СЛОВА


У розлогій низині, що оточена горбами, розкинулося мальовниче село Русів. Воно чарує своїм прекрасним краєвидом всіх, хто хоча б на хвилинку завітає сюди, щоб віддати шану і поклонитися великому Майстрові новел, видатному письменникові Василю Стефанику. Він був співцем рідного народу. Творчість Стєфаника - дзеркало горя й нужди народу, його боротьби, прагнень і щастя.
 

ВОЛОДИМИР БАРВІНСЬКИЙ


Володимир Барвінський - український публіцист, історик, соціолог, літературний критик, перекладач. В українському громадсько-політичному, літературному житті 70-х початку 80-х років XIX ст. йому належить одне з помітних місць. Пробував свої сили на ниві художнього слова. Одначе сталося так, що впродовж багатьох десятиліть його ім'я несправедливо замовчували, його творчість тенденційно критикували, показували у викривленому, сфальсифікованому світлі.
 

Григорій Кочур - перекладач, який володів понад трьома десятками мов


Шанувальникам літератури ім’я Григорія Кочура відоме насамперед завдяки книзі «Третє відлуння» (видавництво «Рада», 2000 р.). У ній вміщено більш ніж 600 перекладів творів 175 поетів, представників понад 30 літератур світу. Часовий простір цієї своєрідної антології світової поезії — від античних часів і до сучасності. Сторічний ювілей видатного перекладача — вдячний привід згадати сьогодні про цю людину.
 

Грицько Чубай


 

Доба відродження української літературної мови. Котляревський


Іван Котляревський народився року 1769-го в Полтаві й уже за молодих літ, покінчивши Полтавську духовну семінарію, зацікавився українською етнографією: збирав народні пісні, приповідки, казки й т. ін., а тому добре знав рідну українську мову. Року 1798-го, мавши 29 літ віку, він випустив свою славну "Енеїду".
 

Добродій Євген Гребінка. Забутий чародій чорних очей


Їм займалася няня-покріпачена козачка Марія. Вона знала сотні казок і пісень. Ніколи ці казки не повторювалися, а у пісні вона вплітала власні слова, і вони ставали такими своїми, такими близькими і зрозумілими, немов лилися з самого серця. Ось під ці її пісні і пройшло дитинство Євгенія.
 

Іван Франко


 

Леся Українка


 

МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА


Марійка Підгірянка — псевдонім Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, української поетеси, яка народилася 29 березня 1881р. в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого.
 

Марко Вовчок


 

Марко Черемшина та його дружина Наталя


Наталя, дружина відомого українського письменника Марка Черемшини, часто називала себе туркенею, була набагато молодшою за нього і дуже сумувала після його смерті.
 

Микола Гоголь


 

Микола Лукаш


 

Михайло Коцюбинський


 

Олександр Іванович СЛИВКА - старійшина закарпатоукраїнської літератури


Його творчість стала відомою лише після здобуття незалежності, коли вийшов друком роман «Широке», оповідання та п’єси. До того на ім’я Олександра Сливки було накладено табу. А все через горезвісний «український буржуазний націоналізм».
 

Олена Пчілка


 

Олесь Бабiй - поет з покоління Сiчових Стрiльцiв


У 20–30-i роки Олесь Бабiй був одним iз найпопулярнiших в Захiднiй Українi i за її межами поетом, прозаїком, публiцистом, полiтичним дiячем-пiдпiльником. Цiкава, позначена символiзмом лiрика, iнтимна i фiлософська, широкi епiчнi полотна, поеми, в яких змальовано розмах визвольних змагань українського народу впродовж усiєї 1-ої половини буремного ХХ столiття (О. Бабiя з повним правом можна назвати рапсодом визвольних змагань), захопливi гостросюжетнi повiстi, глибокi оповiдання i нариси, лiтературно-критичнi працi, спогади про багатьох видатних сучасникiв – ось далеко не повний перелiк лише основних пластiв творчої спадщини письменника.
 

Олесь Гончар


 

Ольга Кобилянська. Її побоювалися женихи і таємна поліція


У її дівочих щоденниках за 1883–1891 роки є більше двадцяти чоловічих імен — тих, про кого вона писала ”люблю”, чи тих, за кого була готова (без ”люблю”) вийти заміж. Ще кілька чоловічих постатей у щоденнику безіменні, але теж із зізнанням ”люблю”. Стільки симпатій за вісім років! І це ж не в столиці, а в провінції — у гірському містечку Кімполунг на Буковині та в селі Димка неподалік Чернівців.
 

Отець Рафаїл Турконяк і переклад Острозької Біблії


Минулого року вперше за історію існування Шевченківської премії її лауреатом став священик. Греко-католицький монах-студит зі Львова, отець Рафаїл Турконяк отримав цю престижну нагороду за тридцятирічну роботу – переклад Острозької Біблії з церковнослов’янської на сучасну українську мову. Як вважає Рафаїл Турконяк, цей новий, четвертий переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше у нас є український Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту.
 

ПОЛІТ МЕВИ . До 120-річчя з Дня народження Христі Алчевської


"Моє ім'я з літератури вже не викинути ніяк", - писала на схилі літ Христя Алчевська. І не помилилась. Після перших літературних спроб наймолодшої доньки відомого банкіра і промисловця Олексія Алчевського та його дружини, визначнного педагога Христини Алчевської, вже минуло століття, але її вірші і досі не втратили чару юних вражень, закоханості в барвистий світ. Мевою (тобто чайкою) Христю Алчевська назвала Ольга Кобилянська. Для талановитого прозаїка з Буковини Ольги Кобилянської творчість її молодшої посестри асоціювалась насамперед з безмежним морським простором, якого їй так і не довелось побачити.
 

Політично-еротичний роман Володимира Винниченка


«Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка». Так захоплено писав Михайло Коцюбинський 1909 року. “Всі його твори наповнені атмосферою публічного дому”, – розгнівано заперечував один літературний критик 1912 року.
 

Празька поетична школа


 

Роман "Как закалялась сталь" як засіб більшовицького виховання та деякі факти з біографії Миколи Островського


З автобіографії чітко випливає те, що Микола Островський в роки "громадянської війни" працював офіціантом у буфеті, рубав дрова на складі, помагав кочегарити на електростанції, був кубовщиком, вчився в школі, потім на електрика, довго хворів на тиф, через що навіть з комсомолу вибув. Тим часом "громадянська війна" закінчилася і червона армія "свой закончила поход" і на Тихому океані. Нічого ганебного у біографії Миколи Островського немає, бо комусь же треба було і офіціантом працювати, і дрова рубати, і на електрика вчитися. Але нема тут і нічого героїчного, і ніскільки не нагадує "боевую молодость" Павки з її "сабельным походом".
 

Святослав Гординський – поет, художник, громадянин


1931 року на представницькій паризькій книжковій виставці Святослав Гординський просто не знайшов стенду держави, яку він мусив представляти. Він не схотів бути на стенді польському, хоч начебто Львів, де він тоді жив, входив до складу Другої Речі Посполитої, і не схотів бути на стенді УСРР (така була тоді абревіатура), бо та держава була теж вочевидь не його.
 

Тарас Шевченко


 

Три смерті Тичини. Епітафія крізь час про «чорного янгола»


Найпершим, хто розгледів його талант, був Михайло Коцюбинський, який мовив на одному з літературних вечорів у Чернігові: «Серед нас справжній поет!». Уся подальша творчість Тичини – це, по суті, екзистенційна смерть. Правда, до певного моменту. Бо за кілька десятиліть він «помре» вдруге. І це буде вже регресивна смерть, коли він уб’є у собі те, що дається тільки раз на життя, що дається раз на століття...
 

Українська національна ідея в творчості Людмили Старицької-Черняхівської


Серед українських драматургів початку ХХ ст., які глибоко розуміли заповітні думи і прагнення українського народу, відзначається особливим літературним хистом і знанням секретів театрального мистецтва Л. Старицька-Черняхівська. Доля ж видатної письменниці, активного громадського й культурного діяча глибоко трагічна. Приголомшена арештом і незаконним звинуваченням в організації СВУ, позначена тавром „ворог народу”, позбавлена громадянських прав і можливості видавати свої книжки, втративши спочатку дочку, а потім і чоловіка, Л. Старицька-Черняхівська не могла плідно працювати у 30-і роки. Її поодинокі праці, написані в цей період, з’являлися друком під чужим іменем.

 

ШЕВЧЕНКІВ СВІТ У ТВОРАХ ГНАТА ХОТКЕВИЧА


Він був людиною дуже доброї вдачі. Незважаючи на всі негаразди долі, він випромінював світле проміння доброти. Ним пишалися соратники з українського національного руху. Але його життя обірвала зловісна куля сталіністів. Так трагічно склалася доля класика української літератури Гната Мартиновича Хоткевича. Академік О.Білецький вважав його “одним із найвизначніших явищ в українській літературі ХІХ-ХХ століть, розміри й вага якого будуть по-справжньому оцінені”
 

"Тигролови" Івана Багряного. Біографія книги


Письменникові нічого не доводилося вигадувати, адже «Тигролови» — повість автобіографічна. Так само, як і його головний герой, Багряний був засланий до таборів БАМЛАГу в 1932 році, втік звідтіля у 1936-му та переховувався між українцями Зеленого Клину на Далекому Сході…
 

“ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ” В “СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”


Одним із найяскравіших фрагментів "Слова о полку Ігоревім" є т. зв. "Плач Ярославни" — епізод, де дружина князя Ігоря Ярославна звертається до вітру, Дніпра й сонця з проханням повернути їй коханого. Можна погодитись із думкою, що це кульмінація твору, якщо розуміти його не як літопис або повчання, а як художньо-поетичний текст. ворче осмислення цього образу поетами XIX ст. розпочалося з геніального переспіву Т.Шевченка. Але справжній бум розпочався з XX ст., яке дало не один десяток "Плачів Ярославни", серед яких і безбарвний варіант Є.Фоміна, і підозрілий з точки зору радянської ідеології диптих П.Тичини.
 

Пошук на сайті

Що маємо