Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого


Про фольклориста, етнографа Поділля Андрія Івановича Димінського відомо небагатьом, та й то завдяки виданим у 1928 році «Казкам та оповіданням з Поділля». У передмові М. Левченко, редактор «Казок...», пише, що А. І. Димінський зробив аж надто багато для української науки, щедрою рукою вклав свою лепту в нашу національну скарбницю.

 

Весняні та літні обрядові пісні


 

З пісенної творчості українських засланців у Сибіру


Український народ живе й творить себе самого і свою культуру в таких умовах, що не один його геній зійшов у могилу; іншому вдалося озватися лише раз криком прокляття чи зойком болю. Наші народні пісні цих безіменних для нас авторів є отим їхнім зойком. Перлини словесної народної творчості часто оплачені ціною нелюдської муки, і за нашим пісенним епосом стоять для когось цілком конкретні життєві трагедії.

 

Карпатські співанки


Наш Карпатський край здавна славиться своєрідною мальовничою природою, працьовитими людьми, високим народним мистецтвом, чудовою самобутньою народною творчістю, музикою, танцями, гумором. І хоч тяжка доля судилася нашим предкам — численні навали чужинських орд, довгі роки іноземного поневолення, з яким волелюбні гуцули ніколи не мирилися, — в боротьбі проти покори завжди допомагала їм пісня
 

Коломийки: опис та тексти


Коломийки – коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати не залежно від нього. Часто вони об’єднуються у в’язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.
 

Колядки, щедрівки, посіванки


 

Лемківська пісня у творчості Василя Барвінського


Національний елемент завжди присутній у творчій спадщині В. Барвінського. Це яскраво можна простежити на прикладі його фортепіанних композицій, переважна більшість яких базується на використанні та переосмисленні фольклорних джерел.

 

ОЛЕКСАНДР КОШИЦЬ І ЙОГО ХОР ЯК ВІСНИК СВІТОВОЇ СЛАВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ


Ім'я Олександра Кошиця (1875-1944) - великого українського хорового диригента, визначного композитора і вченого-етнографа, талановитого педагога - десятки років було в Україні під суворою забороною. Якщо деякі неперевершені обробки українських народних пісень і виконувалися, то ім'я їх автора не називалося. Його ж власні пречудові світські та духовні твори не звучали взагалі.
 

Побажальні мотиви календарних пісень


Значну частину обхідних пісень становлять побажальні мотиви. Вони містять побажання добра, спосіб та час його виголошення. Побажання народжені “...у хвилини світлого настрою..", вони регламентують взаємини людей, контакти з надприродними силами, які здатні забезпечити благополуччя. Тому частину мотивів і складає безпосереднє звернення до природи та надприродних сил, зафіксоване в деяких жанрах обхідної поезії.

 

СЕМАНТИКА СЛОВА УКРАЇНА В ДАВНІХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ


Україна манить багатогранністю міту. У ній схрещуються його полюси. Тому Україна "своя", але й "чужа"; "рідна" - й "далека"; войовнича - й безборонна; "славна" - й страдницька; "вільна" - й поневолена; багата - й окрадена; весела - й сумна; приманлива - й ворожа. Але тому, або помимо того, вона - одинока.
 

СТИЛЬ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ПОДНІПРОВ’Я


За спостереженням М. Гоголя, Україна дзвенить піснями. Ця думка не могла не з’явитися у славетного письменника, який з дитинства милувався неповторною пісенною красою Полтавщини. Не випадково також, що саме тут народився і сформувався як національний маестро М. Лисенко. В його півторатисячному зібранні народних пісень переважають твори саме з Середньої Наддніпрянщини. Нащадки давніх полян, що проживали тут, віками створювали, накопичували і примножували пісенні скарби, збагачуючи їх культурними надбаннями сусідніх регіонів. У той же час чимало фольклорних творів з Наддніпрянщини мігрувало у західні регіони України.
 

Традиційна пісенна культура українського Полісся


Мелодії ранньої традиції мають витоки у культурі поганської доби, більшість їх закріплена за певними датами й термі-нами календарного обрядового циклу (Різдво, Великий Піст, Трійця, Купало, жнива тощо), пов'язана з оказіональними (на-приклад, "викликання дощу" чи "відвертання хмари") та родинними ритуалами (хрестини, весілля, похорон).

 

Українські весільні пісні


 

Червона рута. Пісня, що стала обличчям української естрадної пісні


"Зелений колір рути, що рясно вкривав гірські полонини, зазвичай зацвітає жовтим цвітом. Але трапляється, хоча й дуже рідко, що зацвітає червоним. Дівчині, якій пощастить знайти і зірвати цей чарівний пелюсток, випадає щастя як квітка розцвісти самій і своєю вродою причарувати любого хлопця". Під враженням від самобутньої краси народної оповіді і народились Володі спочатку вірші, а потім і абсолютно самобутня, новаторська мелодія пісні.

 

Пошук на сайті

Що маємо