Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Проза     →     Коммунарец     →    
 
Друкарська машинка - 2
 
Друкарська машинка-2
(Знайдений найперший оригінал)
Новела «Сорок шостий» за мотивами оповідання В.Колупаєва «Печатающий механизм»
Кіносценарій

Фабула
Десять років потому… Семен, не захистивши докторську, втрачає роботу і з зацікавленістю працює прибиральником ЖКП в одному із домів, де вже за 8 років помінялося 45 прибиральників. Світом володарюють бійці за добробут людей, їх боїться навіть влада - та люди тільки спроможні співчувати, а не дати відсіч тим володарям… Семен випадково зустрічається з колишньою своєю дружиною Катериною, яка одружилася з бізнесменом. Вона просить віддати їй ті вірші, які Семен надрукував їй колись на друкарській машинці…
Семен – 45р
Катерина – 43р
Майстриня – 55р
Кохана – 38р

Сцена1
1-1
Чорний фон Victorobot & Коммунарец
1-2
Починається музика
Розпливчате зображення, після надпису проявляється до картинки 1, потім знову розпливається:
Представляють М и О
1-3
Розпливчате зображення, після надпису проявляється до картинки 2, потім знову розпливається:
Музика и виконання В
1-4
Розпливчате зображення, після надпису проявляється до картинки 3, потім знову розпливається:
Вірші
1-5
Розпливчате зображення, після надпису проявляється до красивих пляшок, потім знову розпливається:
«У фільмі»
1-6
Розпливчате зображення, після надпису проявляється до загального плану :
«Друкарська машинка-2»
Новела «Сорок шостий» за мотивами оповідання В.Колупаєва «Печатающий механизм»
1-7
Загальний план охоплює килим «три ведмеді» , від початку, до кінця, зупинившись на собаці. На столі також зошит, ручка).
Музика затихає…


Сцена 2
Відчиняються двері, заходить Семен, тримаючи в одній руці сумки, в якій дзвенять порожні пляшки.
Собака (керамічна іграшка з електроним детектором руху за 2,5 метри) починає лаяти…
(С) - О, моя собачка рада бачити мене? Привіт… Чую, чую, що радий… А я тобі батарейки нові приніс, свіженькі, і пляшок назбирав.
Ставить їх на підлогу.
Проходить вперед.
Собака гавкає за кадром

Сцена 3
Семен проходить і сідає за стіл.
Відкривається план, де видно інструменти, мітли, лапати.
(С) - Ось ми і до весни дожили тут разом…
- Йшов і склав вірша для однієї на сайті знайомств.
Читає.

Я Вам пишу, а сам у сумі наче,
І посмішка, і погляд - як богиня,
Про решту написати я не в змозі,
Ви кращі, ніж із піни Афродіта.

Хіба життєва проза здатна описати,
Ваш стан і рух чаруючий, руки,
Поезія у місячному сяйві, може,
Під час прибою намалює на піску.

Збентежений, неначе першу Вас,
Зустрів на цьому сайті випадково,
Шкода, що дивляться на мене,
Так само, ваші очі, як на всіх...

(С) - Подобається?
(С) - Добре, але треба йти працювати…
(По фільму йдуть роздуми про сміття і про тих, хто його розкидає, а також про керівників, які нічого не робять для того, щоб краще стало навколо)

Сцена 4
Камера знімає з вулиці.
Семен виходить і стикається з майстринею (М).
(М) –Привіт, сорок шостий!
(С) – чому сорок шостий?
(М) – До тебе тут вже працювало сорок п’ять прибиральників на цьому домі за 8 років.
(С) – Ну як в кіно, тільки там був шостий або ні, краще сорок перший.
(М) – А та ще нічого до тебе не мала, крім вчорашнього?
(С) – Ні, то мене змусили із-за неї посипати піском все, коли сніг йшов, бо їй не сподобалися квітки і сонечко, що малював піском раніше… Каже люди йдуть і сміються… Добре, що не плачуть.
(М) - Ну ти не діставай її, і так пише скарги кожного дня.
(С) – Добре, нема проблем.

Сцена 5
Семен підмітає. Йдуть люди, здороваються…
(Л)- Дякуємо, що добре прибираєте… - Киває у відповідь…
(Л)- А ще не звільняють Вас?
(С)- Якщо заступитесь, то не звільнять. А то залишитесь без двірника…

Сцена 6
Семен продовжує підмітати.
Ззаду під’їджає красива машина і їде за ним. Коротко сигналить. Семен відскакує…
Машина проїжджає 2 метри і зупиняється…
Відкриваються двері. Кадр знизу, як сапожки опускаються на асфальт, піднімається вверх повільно.
Ближній кадр - здивування на обличчі гарної жінки:
(К) – Семен, це ти? Я не очікувала тебе тут зустріти…
Підходить Семен, середній план:
(С) – Ну я теж не сподівався…
(К) – Працюєш прибиральником?
(С) – Так ти ж знаєш – не дав хабаря, закрили тему для докторської, потім взагалі скоротили…
(К) – Так ти тепер тут?
(С) – Мені подобається. Спілкуюся з людьми, свіже повітря, тебе згадую, розлучення…
(К) – Вибач, треба сина піднімати, а ти в романтику подався, вірші…
Ще пишеш?
(С) – Так, робота така, є час подумати. Але ж тобі непогано було…
(К) – Можливо, але життя вимагає.
(С) – І як ти тепер?
(К) – Знайшла того, хто забезпечує мене. Ось машину подарував…
(С) – В мене теж є машинки, думаю зробити собі помічників по збиранню сміття.
(К) – (сміється…) Ти невиправний… То друкарська машинка, то теплиці, вітряки… А в тебе не залишились ті вірші, які ти мені на тій машинці друкував? (Задумливо) Забула тоді про них, як пішла від тебе…
(С) – Я їх на комп переніс майже, тут частину хотів здати в макулатуру. Подарую тобі ще раз. А духи не потрібні? Знайшов тут якось… Запах гарний? Ні?
(К) – Та йди, ти…
(С) - Ну то зачекай, зараз принесу… Офіс мій ось, поруч… - Йде з кадру.
(К) – Супроводжує поглядом… (але кадр залишається на ній). Дістає цигарку. Прикурює . Кашлянула. Кинула, озираючись… Сіла в машину.
Підходить Семен.
(С) – Ось, повертаю… Може треба щось, ось візитка…
(К) – Двірник з візиткою… Вперше бачу…
(С) – Так ми теж люди…
(К) – Ну то бувай.
Закриває двері, заводить і їде… Семен показав «па» пальцями правої руки.
Семен дістає цигарку, прикурює. Пару раз затягується, сумний.. Піднімає голову, вдихає повітря, дивиться на небо.
Кидає цигарку і продовжує мести. Камера піднімає кадр до неба…

Сцена 7
Семен заходить до себе в комірку… Гавкає собака.
(С) – Хоч ти мені радий, Джек…
Сідає, дістає мобільник… Дзвонить.
(С) – Це прачечна?….
(С) – Ні?….
(С) – А… У вас голос приємний. Мене Семеном звати, а Вас?….
(С) – Марина? Гарне ім’я. Може зустрінемося?….
(С) – Де? Біля центрального входу до парку. На 7 вечора…….
(С) - А прийдете? …. Тож люди, якось впізнаємося… До зустрічі…

Сцена 8
Семен йде додому. Заходить у під’їзд, - камера залишається надворі.
Чутно звук ліфта.
Він купається.
Зображення у дзеркалі:
Висушує феном волосся.
Застібує комір сорочки
Надягає краватку
Застібує штани
Надягає піджак
Надягає годинника
Починає грати музика.

Сцена 9
Семен сідає в таксі.Їде по вечірньому Рівне...
Починається пісня про Рівне (для журі кінофестивалю м.Рівне).

Місто кохане моє,
Рівне зі мною навіки,
Де б я не був і коли,
Тягне до тебе завжди.

Місто моєї душі,
Вогником світиш вночі,
Квіти даруєш мені,
Вдячний за це я тобі.

Тут закохався колись,
Тут я дітей народив,
Як я розлюблю тебе,
Рівне кохане моє…

Місто моєї душі,
Вогником світиш вночі,
Квіти даруєш мені,
Вдячний за це я тобі.

Будемо ще ми старі,
Няньчить онуків своїх,
Та як завжди молоді,
З містом коханим своїм.

Місто моєї душі,
Вогником світиш вночі,
Квіти даруєш мені,
Вдячний за це я тобі.

Їде до ЦУМу, заходить у підземний перехід, виходить звідти з квітами.
Йде до парку.
Стоїть, чекає, дивиться на годинник.
По дорозі квапливо йде жінка.
(С) – Ну Марина, ти як завжди гарна і так само запізнюєшся…
(М) – А ти як завжди з квітами, коханий…
Марина цілує Семена.
Гуляють, під ручку. Семен читає їй вірші.
Заходять до кафе.
Сидять, п’ють вино, каву.
Квіти лежать на столі…
На фоні світлого вікна, де їдуть машини з увімкнутими фарами, два фігури, Прижимаються і цілуються.
(М) - Я кохаю тебе, Семен… І вдячна тобі, що мені легко з тобою на душі і по життю… Темніє повністю.
Дзвонять мобільники – вмикається світло.
Марина спить на груді Семена.
Той обережно знімає її і цілує.
(М) – спросоння – не йди, ще залишися…
(С) - Хотів би, та треба йти на роботу. Мене дім і люди чекають…
Вдягнутий двірником біля порога вимикає світло і чутно, як закриваються двері.

Кінець фільму, але не весни…

Р.S. За сценарій "Друкарська машинка -1" був отриманий диплом за літературність, але фільм був знятий за сценами 1-3 "Друкарська машинка - 2", трейлер якого можете побачити https://www.youtube.com/watch?v=LPpfcK0oqzY



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 35
Коментарі 0
Дата надходження 03-03-2017
Дата створення 15.03.2011

Пошук на сайті

Що маємо