Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Саландяк Я Анонім

Проза     →     Саландяк Я Анонім     →     Ілюстрована проза
 
Паркінсона...
 
    ... на химернім полі паркінсона, законно, виникає питання: а що мені зробити, щоб напружити м’яз? – Треба його розслабити... але можу - лише заснути, або... дотиснути те, що там лишилося в мені не-до-напруженого... ще...
таблетка...
    ... повинна би розслабити трохи... але то не снотворне... взагалі-то здалося... що то... звичайна крейда. Однак... через певний час трохи стало легше, чи то здалося... що то я собі навіяв - що мені легше... Перестав її їсти – трохи гірше, але – що... і то я міг собі навіяти і... а зрештою – якщо я собі й навіяв щось – то краще: що мені наче краще...
об’єкт Паркінсона...
    ... такі об’єкти є в космосі – ними космос кишить... зрештою – загальна гравітація... і без “гравітації паркінсона” впресує мене в гумус...
Але... що би я ще витиснув?.. Сльозу:

Я плачу, плачу, плачу –
коли Це чую, коли Це бачу!
...
я плачу, плачу...
коли це бачу!
    18.05.2017 р.


1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 10
Коментарі 0
Дата надходження 19-05-2017
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо