Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Проза     →     Коммунарец     →     Майбуття
 
Майбуття. Золота сережка. (Ч2)
 
Майбуття. Золота сережка. Частина 2


Я омину всі методи дедукції поважного Шерлока Холмса, тим паче, що вони мабуть трохи «перебільшені» пером Ватсона і по суті коротко опишу сюжет оповідання, як то нас вчили на курсах кінорежисерів – фабулу фільму у розширеному варіанті (так би мовлячи не для глядача, а для продюсера «токмо»). Кого зацікавить – хай сам прочитає у своє задоволення.
Отож…
До знаменитого детектива зайшов його друг Ватсон, коли той вираховував чоловіка, який загубив деякі речі і білу з чорним хвостом гуску, яку вже віддали до харчевні, щоб її засмажити. Але так сталося, що поки друзі рахували, прибіг з харчевні хлоп та виклав на стіл блакитний карбункул, такий доволі собі цінний камінь, який знайшли у волі гуски. І от тут все поїхало, аж загуло… Пішли друзі туди, пішли сюди, повернулися та врешті впіймали злодія, який вкрав карбункул. А от щоб його не впіймала поліція при обшуку, то засунув камінь до горла гуски. Але ж тут сталася халепа! Його злякала знайома господарка гуски і злодій випустив з рук гуску. Потім він купив її у господарки, та не ту гуску, бо таких білих гусок з чорним виявилося дві…
- Нічого собі, - присвиснув я собі, тримаючи курку і сокиру…
– То тобі треба до лікарні у хірургічне відділення, бо сам я не зроблю операцію по видаленню сережки, – так я подумав, що золота річ була проковтнута куркою нещодавно, після її втрати та щось пішло не так. Чи не туди?
- Ні, сам не зроблю, немає асистента, обладнання і навички. А везти тебе до лікарні буде накладно, бо треба буде заплатити всім, навіть твоєї сережки не вистачить. Знаєш скільки треба буде? (Курка видала булькотіння і тяжкий вдих-видих). Який мені зиск з того, тим паче, що навряд чи з твого вигляду вже буде щось путнє з тебе… Я тут нещодавно одній кішці виймав кістку, що застрягла в зубах, то ще нічого. Скрутив і тичкою вилучив кісту. Головне вчасно випустити кішку з рук, бо роздере всього на клаптики. Тепер всі звірі до мене біжать лікуватися. Їжаки, собака, коти…
Ну то ладно…Але щось проскакало в мізках про пророцтво того, Нострадамуса. Читав нещодавно. Хоч російською, та яка різниця, істина не знає мови. А хто плюндрує чужу мову, той ніколи не взнає істину - це на мою таку холопську думку і редакція сайту не несе відповідальність за зміст. Тут не хватає смайлика з посмішкою.
Отож…
У тих самих місцях Фен (Faim) він [Нострадамус] багатьох попереджав, що в горах, які прилягають до замку, схований скарб: «Його не відкриють – казав він – якщо будуть шукати навмисно, але скарб знайдеться, коли землю взриють з іншого приводу.»
До чого тут пророцтво про заховані скарби і карбункул до моєї нещасної курки, нарешті?
Справа у тому, що на моєму обійсті було загублено золоту сережку. Ну, як загублено? В доволі у небезпечно-драматичний спосіб, що навіть тяжко собі уявити, бо ніхто цього не бачив, проте залишилися наслідки ДТП, які важко назвати речовими доказами. Та й не було заяв, звинувачень, виклику швидкої, свідків і взагалі, як кажуть: «Нет тела – нет дела». Але мені, як азартному шукачу цікавих пригод і оповідань було б непростимо прикро, якби я пропустив таку нагоду й собі не пошукав золоту сережку у смарагдовій траві. Але три дні пошуків «на колінках» виявилися втраченими задарма, аж доти, як не вирішив відтяти голову курці.
Знову взяв курку під крила, закрутив їй голову, щоб не вертілася – і до плахи. Із надією, та сумом на очах, замахнувся сокирою і … відсік голову, а через хвилину кинув до відра.


1 2 3 4 5  
Бал 5
Середній бал 5
Перегляди 26
Коментарі 0
Дата надходження 25-06-2017
Дата створення 25.06.2017

Пошук на сайті

Що маємо