Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Проза     →     Коммунарец     →     Майбуття
 
Майбуття. Притча про лозу.
 
Майбуття. Притча про лозу.

Було таке чи ні, правда чи вигадка, але в одному селі жила родина. Батьки повмирали і залишили на цьому світі двох братів і доньку. Наче хороші люди, але так вийшло, що немає у них дітей. Всім вже за сімдесят. Живуть - хліб жують...
Поселилася біля них родина, звідки й самі, не можуть сказати. Аборигени чомусь не люблять "наехавших" і постійно чогось чіпляються до них. То їм сигарету не дали, то не налили горілки, або взагалі, просто:"Якого ви сюди приїхали?".
Яле якось з часом багато чого перетерлося, трохи прижилися. І одного дня зайшов "новий" сусід до одного з братів, хто його постійно ображав, на день народження перед Пасхою. Дав йому трохи грошей, та конверт з чистим папірцем. Каже :"Напиши своє саме бажане бажання, але щоб ніхто не знав що. Поклади за образ Ісуса і молися. Я теж буду молитися".
Через пару днів приносить старому сусідові два пагона винограду, які вже наситилися водою п'ять діб. Каже:"Посади їх так і так, тільки сьогодні або завтра - не тягни. Кидай пити і палити. І Будеш їсти виноград, і не тільки ти..."
Пройшло пару днів.
Зайшов сусід знову до старого сусіда і питає:"Посадив виноград?".
-Ні, каже, зараз посажу,- і дихає перегаром...
Пройшло ще пару днів...
Знову зайшов сусід і питає:"Посадив виноград?".
Відповідь - Ні!
- Чому?
- Заходив сусід Колька і сказав, що лозу треба вимочити у воді...
Зайшов сусід до старого через тиждень. Той п'яний, ледь щось белькоче...
Подивився новий сусід на старого, та думає:"Дві лози - то були твої син й донька. Але ти не послухав мене як робити, а свого друга, який не приніс тобі лозу. Слухай його далі... А я поїду кудись далі, щоб жити з тими, хто мене буде слухати."
Зібрав свої речі і подався до іншого села.

1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 20
Коментарі 0
Дата надходження 07-07-2017
Дата створення 05.07.2017

Пошук на сайті

Що маємо