Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Тарас Шевченко

Вірші     →     Тарас Шевченко
 
Ой три шляхи широкії
 

«ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ...»


Ой три шляхи широкії

Докупи зійшлися.

На чужину з України

Брати розійшлися.

Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший —

Молоду дівчину.

Посадила стара мати

Три ясени в полі.

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині...

А дівчина заручена —

Червону калину.

Не прийнялись три ясени,

Тополя всихала,

Повсихали три явори,

Калина зов’яла.

Не вертаються три брати.

Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками

В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати

Братів на чужину...

А дівчину заручену

Кладуть в домовину.

Не вертаються три брати,

По світу блукають,

А три шляхи широкії

Терном заростають.

 

«ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ...»


Джерела тексту:

чистовий автограф в окремому рукопису циклу «В казематі» (ІЛ, ф. 1, № 69, с. 2);

чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 36 — 37); /559/

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 73 — 74);

першодрук у журналі «Основа» (1861. — № 1. — С. 5 — 6).

Подається за «Більшою книжкою». Недописане слово в рядку 31 «шля[хи]» доповнюється за контекстом.

Автографи не датовані.

Датується за місцем автографа в окремому рукопису циклу «В казематі» та часом ув’язнення Шевченка з 17 квітня по 30 травня 1847 р. у казематі III відділу, орієнтовно: 17 квітня — 19 травня 1847 р., С-Петербург.

Первісний автограф не відомий. До найранішого відомого рукопису циклу «В казематі» вірш переписано між поезіями «Чого ти ходиш на могилу?..» і «Весеннє сонечко ховалось...» («Н. Костомарову»). Остання з них в окремому автографі (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 2) має дату «1847 мая 19». З цього рукопису Шевченко після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849 (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше 23 квітня — дня арешту поета), переписав вірш у складі циклу «В казематі» (під № 6) з кількома виправленнями в рядках 2, 4, 26, 30 та без чотирьох останніх рядків (після рядка 32) до «Малої книжки» (до третього зшитка за 1846 — 1847 рр.). Одразу ж виправивши рядки 2 і 4 вдруге, поет повернувся до попередніх їхніх варіантів. 18 березня 1858 р., під час перебування в Москві, Шевченко переписав вірш з виправленням у 30-му рядку з «Малої книжки» до «Більшої книжки».

Першодрук здійснено за «Більшою книжкою» з різночитанням у передостанньому, 32-му рядку («І три шляхи широкії» замість «А три шляхи широкії», як було у «Більшій книжці», в «Основі» (1861. — № 1. — С. 5-6).

Влітку 1856 р., не пізніше 15 серпня, список з чистового рукопису-автографа циклу «В казематі» (крім поезії «Не спалося, а ніч, як море...»), що належав тоді В. В. Тарновському-молодшому, зробив П. О. Куліш (ІЛ, ф. 1, № 77, с. 13 — 14). Його текст ідентичний тексту рукопису-автографа циклу «В казематі».

З «Малої книжки» вірш переписано в складі циклу «В казематі» до рукописного списку невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що згодом належав Л. М. Жемчужникову і тепер не відомий. Різночитання 11 — 12-го рядків з нього подав О. Я. Кониський:



А невістка під горою

Високу тополю

(Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 9).

Відомі списки у рукописних збірках: «Кобзар» 1861, що належав І. П. Левченкові (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 477 — 478), «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, арк. 36 звор. — 37 звор.), «Кобзар» 1865, переписаний Д Демченком (ІЛ, ф. 1, № 81, с. 21 — 22), «Кобзар» 1866 (ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 234 — 235), у примірнику «Кобзаря» 1860 з рукописними вставками, що належав Л. Г. Лопатинському (ІЛ, ф. 1, № 535, с. 136), список І. Рудинського 1862 р. (ЦДІА /560/ України у Львові, ф. 309, оп. 1, № 1814). Список М. І. Павлика (ЦДІА України у Львові, ф. 160, № 39, с. 5) має назву «Три шляхи».

Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 393 — 394 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. — Львів. — Т. 1. — С. 170 (в обох виданнях подано за першодруком).



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 76480
Коментарі 0
Дата надходження 17-07-2008
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо