Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Вірші     →     Коммунарец
 
Травнева громовиця
 

Травнева громовиця

 

Буяє травень зеленню і цвітом -

Заключний акт комедії і драми.

Шалений напір свят і слави праці,

І сльози на очах, і радість на вустах.

Який сюжет!

Яка вистава!

Який азарт життя!

Який сценарій!


Затихне травень той… і по весні…

Здається, що вже може статись?

Навіщо ж так буяв шалений травень?

Для чого вперше блискало й гриміло?

Хто взяв фату від черемшини білу

І квітнули стрункі свічки каштану?

 

- Та це була прелюдія до «квітки»…

 

А ось фінал!

І ти явилася на сцені…

В останній день шаленої весни…

В останню мить знесиленого травня…

Мій сум, страждання і моє кохання!

 

Так ось кому так квітнули каштани…

Гриміла перша громовиця травня...

Оце фінал!

Оце вистава!

Браво!

 

Цікаво, як би це було російською

 

Майская гроза

 

Буянит май, все зеленеет и цветет -

Последний акт комедии и драмы.

Безумный шквал веселья, славного труда,

И слезы на глазах, и радость на устах.

Какой сюжет!

Какой спектакль!

Какой же жизненный азарт!

Какой сценарий!

 

Затихнет май… конец весны….

Казалось бы, еще что может статься?

Зачем буянил тот безумный май?

Зачем сверкало и гремело в первый раз?

Кто белую фату черемухи сорвал,

И стройные цвели каштана свечи?

 

- Да это лишь прелюдия к «венцу»…

 

А вот финал!

Явилась ты на сцену…

В последний день весны…

В последний миг ослабленного мая…

Моя ты грусть, страданье и любовь!

 

Так вот кому цвели каштаны…

И громыхала майская, первая гроза.

Ну и финал!

Ну и спектакль!

Ну прямо браво, браво!

 



1 2 3 4 5  
Бал 9
Середній бал 4.5
Перегляди 916
Коментарі 0
Дата надходження 28-04-2011
Дата створення 28.04.2011

Пошук на сайті

Що маємо