Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Мистецькі новини
Місце
Тема
12-09-2009       Поетична збірка «Молитва палаючих сердець» українських поетів-патріотів чекає на свого видавця!

Галина Манів

Кілька років тому стартував проект «Сучасна християнська поезія». Ідея полягала у виданні серії збірників (саме збірників, а не товстезної, незручної для читання антології), які презентували б осмислення нашими сучасниками вічних істин. Власне, звучить надто пафосно – просто була мрія, яка чудесним чином стала здійснюватися.

Причому так стрімко і так успішно, що, здавалося, цьому святу не буде кінця. Посудіть самі, письменниця, м’яко кажучи, маловідома, звертається до солідного видавництва, яке ніколи не займається поезію, з пропозицію випустити збірник так само маловідомих поетів і… раптово отримує згоду. Мало того, буквально слідом за першим видавництво погоджується видати й другий збірник сучасної християнської поезії, який цього разу, щоправда, має більш представницький склад.

Окрилена успіхом, упорядник кидається в роботу, і за короткий час укладає ще два збірники – «Християнська поезія опору» та «Сучасна християнська поезія для дітей». Вона впевнена: що-що, а такі збірники будуть надруковані, адже вони комерційно вигідніші за попередні. Але дарма сповнена ентузіазму пані була така впевнена. На обидва збірники вона отримала відмову. «Чому? – дивувалася упорядник. – Адже, як для поетичних збірників, книжки продавалися добре». Видавництво пояснило: вони звикли, що їхні книжки перевидаються по кілька разів, а такий ось разовий наклад – це не успіх, а поразка. Вони не можуть впродовж короткого часу підтримувати один за одним некомерційні проекти. Коротше кажучи, не готові були видавці до такого потоку поезії. Можна їх зрозуміти.

Упорядник не дуже засмутилася: в Україні безліч видавництв. Не може бути, щоб не знайшлося такого, яке погодилося б видати прекрасну поезію політв’язнів, вірші тих, чиєю кров’ю, муками, чиїми молитвами постала незалежна Україна! Вона писала листи, на які не отримувала відповіді, зверталася до фондів, де їй відмовляли, ходила на зустріч із видавцями: зараз криза, час несприятливий для поетичних збірників - виправдовувалися одні, чому саме християнська? – не погоджувалися інші. «Християнська, бо це вершина поетичного слова, бо маємо унікальну нагоду долучитися до досвіду тих, хто пережив гоніння у наші часи, тих, хто залишався людиною в нелюдських умовах завдяки вірі в Бога, любові до України та завдяки можливості висловитися високим поетичним словом», - намагалася пояснити упорядник. Але її не чули. І все ж таки вона не опускає рук, не втрачає надії. Вона просто не може собі дозволити зрадити пам'ять загиблих і довіру живих.

А тепер кілька слів про сам збірник «Молитва палаючих сердець» із серії «Сучасна християнська поезія». Рукопис складається із двох розділів. У першому подано вірші поетів, змушених полишити Україну, які, однак, не припиняли боротися й працювати задля коханої Вітчизни. Зокрема це проникнута християнськими мотивами поезія Івана Огієнка, Юрія Липи, Євгена Маланюка, Олега Ольжича, Олени Теліги, Олекси Стефановича, Галі Мазуренко, а також митців молодшої генерації – Віри Вовк і Богдана Бойчука. У другому розділі вміщено вірші 17 поетів, які пронесли крізь пекло совєтських в’язниць, карцерів, таборів, психушок, а то й просто крізь крижаний простір загубленого життя, віру в Бога, надію на світле життя, любов до України. Тут поезія Василя Стуса, Івана Сокульського, Ігоря Калинця, Ярослава Лесіва, Валерія Іллі, Раїси Лиші та багатьох інших чудових поетів. Упорядник збірки Галина Кирієнко звертається до видавців, меценатів, усіх небайдужих людей з проханням допомогти донести до читача палке слово борців за Україну.

Для видавців і зацікавлених людей:

Контакти:
Галина Кирієнко
ел. адреса: pilot-z@ukr.net
моб. тел. 8 (096) 442 77 14

Вибрані вірші зі збірки:

Юрій Липа
Виноградник

Побачив видиво я. День сірів і в нім
З тисячолітніх соків лози виноградні
Препишні кетяги зродили в цілім полю.

Почув я голос: “То вітчизни ґрона,
То – найбагатші жнива, що зросли з любови,
У дозріванню пишнім мислі, чину й літ”.

Побачив видиво я. Всі на чорних конях
Безжалісні іздці один за одним гнали
І, наче в помсті, тратували стиглий сад.

І страх мене вгорнув. Вони ж топтали жнива
Свойого краю й крови, і були свої це
З тавром скажености, і страху, і зневіри.

О, хай би не діждати ще раз того стиду,
О, хай би не діждати ще раз тої ганьби,
Як діло знищення не від чужинців бачить!

Чи ж довго нищить будуть, чи ж не стануть врешті
Ніколи в обороні свого, що найбільше й
Найбільш беззахисне – душі? Чи ж тут не буде
Господаря ніколи, тільки – пиха слуг?..

І голос відповів: “Це тільки мить і проба.
Господар є. То – Бог. І Він лозу відновить”.


Олег Ольжич
Воно дощем спадає золотим…

Воно дощем спадає золотим
Тобі на серце, - и життя щоденне
Здається святом, палацом – твій дім.
І кожне діло є благословенне.

І враз не стане. Курява дорог
Встає до сонця, і чорніє лик твій….

………………………………

Земля широка. Мудрий в небі Бог.
І серце людське – мужнє і велике.

26.01.1941


Галя Мазуренко
Різдво

У сутінку стрункі тополі
Закучерявило в тумані.
І глід, обірваний у полі,
Тихенько в темряві розтанув.
В цей вечір, кажуть, народився
Маленький Хлопчик. За звіздою
Верблюд із маґами поплівся,
І хлів знайшов він під горою.
У тиші ночі тихий янгол
Крильми повіяв по стодолі.

Блаженії за правду гнані,
Що не зневірились ніколи.


Василь Стус

***
Блажен, хто тратити уміє,
коли заходить час утрат,
аби лишалася надія
і виростала востократ,
що білий світ – він завжди білий
і завжди добрий – білий світ.
Хай ти у ньому – син несмілий,
кого пройняв циганський піт,
а все ж буття твоє – у леті,
і в ньому – порятунок твій.
Вся суть твоя – лише в поеті,
а решта – тільки перегній,
що живить корінь. Золотіє
над осінь яблуневий сад.
Блажен, хто тратити уміє,
коли заходить час утрат.


о. Ярослав Лесів


***
Чорна тінь за мною ходить,
Чорно стелить попід ноги.
Чорні духи, колоброди,
Облягли мої дороги.

Не вступлюся!
Рідний краю,
Я іду на рать ворожу.
Хоч би смертю вас своєю,
Чорні сили, переможу!

Микола Руденко

***
Поки живу – ніхто не відбере
Моєї правди і моєї волі,
І навіть після смерті не помре
Те, що надбав я на святому полі.

Ніхто не відбере моїх скарбів,
Хоч тіло в мене можна відібрати.
Я серцем виріс, а не загрубів –
І перед ним безсилі навіть ґрати.

Я цілий світ приніс на цей поріг –
В мені світанки борються з пітьмою.
Невільник той, хто душу не вберіг
І став її двоногою тюрмою.
13.02.1977

Галина Гордасевич
Молитва

Ангеле Божий, хоронителю мій!
Бережи мене і вночі, і вдень,
Коли сонце пече і коли сніговій,
Від хижих звірів і злих людей.

Ангеле Божий, хоронителю мій!
Коли горе чорний день принесе,
Коли сльози пекучі підступлять до вій,
Дай мені силу знести усе.

Ангеле Божий, хоронителю мій!
Над Тобою небо ж таке голубе!
Коли в серці моїм загніздиться змій,
Дай мені силу здолати себе.


Юрій Вівташ

*  *  *
Приспати дух, і дух убити
А дух не спить, і не вмира
Вільний кінь стоїть у житі
Христос підкову підбива
1982
 
Всі мистецькі новини   Що нового?

Пошук на сайті

Що маємо