Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Мистецькі новини
Місце
Тема
23-10-2009       Відкритий лист про вшанування пам'яті архітектора Дмитра Скоробогатова


Відкритий лист до громадськості

щодо встановлення меморіальної форми

Скоробогатову Дмитру Степановичу



Для кожної людини рідне місто повинно бути як альбом великої родини. Альбом, що зберігає в собі постаті людей, які зробили свій внесок в розвиток рідного краю.

Дніпропетровськ – місто де жили та творили видатні особистості в історії. Почесне місце серед них займає архітектор Катеринослава – Скоробогатов Дмитро Степанович (1863-1938рр.). За більш ніж півсторічну діяльність Д.С.Скоробогатов спроектував та побудував велику кількість учбових, торгівельних, громадських будівель, багато з яких сьогодні є так званим «обличчям міста».

На будівлі, де майже з першого дня свого життя і до 1914 року жив архітектор (вул. Центральна 14) «Інститутом Україніки», за підтримки благодійного фонду Олексія Лазька, планується встановлення меморіальної форми на честь Скоробогатова Д.С.

«Інститутом Україніки» було заплановано встановлення меморіальної форми на травень 2009 року, але до сьогоднішнього дня меморіальна форма не встановлена. Не дивлячись на наявність всіх дозвільних документів, готової форми, до сьогоднішнього дня ми не маємо змоги встановити меморіальну форму. Виявилось, що наміри «Інституту Україніки» по збереженню архітектурних пам’яток міста, не співпадають з намірами приватного власника будівлі пана Корбана Г., який вважає, що знищення архітектури Катеринослава та будівля на цьому місці чергового торгівельно-розважального комплексу – це і є збереження історії.

В останні роки історичний центр Дніпропетровська руйнується та забудовується будівлями зовнішньо нагадуючи найгірші зразки промислової архітектури. Пам’ятники архітектури і культури знаходяться під загрозою знищення, але погодьтеся в нашому славному місці з’явиться ще один «скляний монстр сучасності», який зруйнує багаторічну архітектурну споруду, історико-культурну пам’ятку міста, викреслить факт існування Катеринослава, а разом і з ним і Дніпропетровська.

Тоді постає питання: «А що ми залишимо на майбутнє – рекламні логотипи та купу скляного брухту!?». Невже ці – тимчасові атрибути життя, позбавленні історичної цінності можуть замінити справжні витвори архітектурного мистецтва, стерти Катеринослав – Дніпропетровськ та їх мешканців з історії.

Досить перетворювати місто на звалище архітектурних потвор, схожих одна на одну та негативно впливаючих на психо-емоційний стан дніпропетровців, коробку – де будівля схожа на будівлю, а мешканці – це звичайна сіра маса, яка не пам’ятає,  або вже не знає своїх видатних предків.

 «Інститут Україніки» вважає такий розвиток подій є недопустимим для нашого майбутнього. Тому встановлення меморіальної форми дасть змогу не тільки увіковічити пам'ять митця, а й зберегти архітектурні споруди часів Катеринослава-Січеслава-Дніпропетровська.
Усім, хто поділяє думку «Інституту Україніки» ми пропонуємо поставити свої підписи під цим листом.

Ми вважаємо, що спільними зусиллями історична справедливість буде встановлена.

МГО "Інститут Україніки"
http://ukrainica.org.ua

Довідка:

 Скоробогатов Дмитро Степанович

Скоробогатов Дмитро Степанович
(1862(1863) – 1938)


50 років свого життя Дмитро Степанович присвятив розбудові та благоустрою Дніпропетровська. Його архітектурний спадок – в багатьох будинках, які він проектував.

Народився Д.С. Скоробогатов в Катеринославі в родині лікаря-ветеринара. Навчався в І Катеринославському реальному училищі. Його юнацькою мрією було стати архітектором  і в 1885 році він їде в Петербург.

 Вступити у вищій навчальний заклад в той час було нелегко. В Інституті цивільних  інженерів на 40 вільних місць іспити складали 800 людей, технологічних на 100 місць – 1200 людей.

 Скоробогатов для під страховки вирішив вступати в обидва інститути й відмінно склав іспити. Так він став студентом одразу двох інститутів.  У 1889 році, закінчивши навчання та отримавши академічний знак та звання цивільного інженера, він повертається до Катеринославу та протягом 28 років займає посаду міського архітектора в Міській Управі.

 Спочатку його робота була пов’язана з проектуванням брукування вулиць, цегляних та залізобетонних підземних колекторів – водостоків, проекти трамвайних депо та пожежної частини. Проведення перших трамвайних колій також здійснювалося під його керівництвом.

 Трамвайне депо, пожежна частина, бійні збудовані з цегли та мають спільні риси, так як форму архітектор підлаштовував під особливості матеріалу, що спостерігається в споруджених ним будинках: артилерійських казармах, Управління військового голови, в казармах Феодосійського полку.

 Для того, щоб мати уявлення про наведені споруди,  достатньо побачити казарми Феодосійського полку (1908-1909), розташовані по просп. Гагаріна та чудово збережені до нашого часу, - приклад успішного архітектурного рішення.

 Серед зведених на початку минулого століття будівель за проектом Д.С. Скоробогатов варто відзначити дитячу лікарню ім. І.М. Алексєєнко (1912) по просп. Пушкіна та 3-тю жіночу гімназію (вул. Московська, 6).

 В 1900-1901 рр. було зведено будівлю по проспекту для міської думи з її управою. Стиль будови – оригінальний, з рисами так званого віденського ренесансу.

 Подальші роботи Скоробогатова – більш строгі та лаконічні, з деякими елементами класики та з використанням  силікатної цегли. До них відносяться 2-га чоловіча гімназія по Пушкінському проспекту (школа №12),  2-ге реальне училище – також по проспекту Пушкіна (1910), 2-га жіноча гімназія по вулиці Комсомольській (1910).

  У радянські часи 1917-1938 рр. Д.С. Скоробогатов працював в Міськкомхозі. За цей час зведено декілька будівель: в 1923-1925 рр. – виконком АНД райради по вул. Каруна, в 192401925 рр. – житловий будинок на розі вулиць Караваєвської та Алтайської на Чечепевці, декілька шкіл у різних районах міста.
          
Архітектор Скоробогатов залишив великий та цікавий архітектурний спадок, що збагатив місто багатьма чудовими капітальними будовами.
         
Через недбальство особиста власність Д.С.Скоробогатова, в тому числі й цінний домашній архів, після його смерті були розграбовані та знищені.

Перекладено з Стародубов А.Ф., Самодрига В.В., Іванов С.С. Память истории г. Екатеринослав (г.Днепропетровск) по литературе и воспоминаниям. Издание второе. – Дніпропетровськ, вид-во РВА «Дніпро – VAL», 2003 – С. 304 – 307.

http://ukrainica.org.ua

 
Всі мистецькі новини   Що нового?

Пошук на сайті

Що маємо