Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого

Словник лемківської говірки


Лемківський говір, західнокарпатський говір — один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя. Територіально лемківський говір накладався на етнографічну зону Лемківщини, співвідносну з етнографічною групою українців - лемків. Поширений на крайньому заході українського етномовного ареалу у західних районах Закарпатської області, у Східній Словаччині і Жешувському воєводстві Польщі.

Межі поширення

Утворився у 14—16 ст. внаслідок переселення людності з Надсяння (Сяноцької і Перемиської земель). На сході межує з бойківським говором і закарпатським говором, на півдні і заході — зі словацькими, на півночі — з польськими говорами. Лемківським діалектичним анклавом є східнолемківська острівна говірка жителів сіл між Стрижевом і Кросно (їх називають замішанцями).

Після 2-ї світової війни значна частина лемків була примусово переселена на північно-західні землі Польщі (Акція Вісла), у західні та південно-східні області України, що зумовило інтенсивну трансформацію лемківських переселенських говірок у нових діалектичних умовах. Тривалі та інтенсивні контакти лемківського говору із західнослов’янськими діалектами зумовили появу багатьох його специфічних ознак. У своїх основних рисах лемківський говір становить єдність, хоч помітно диференціюється на різних структурних рівнях. Однією з істотних ознак лемківського говору є сталий (слабо динамічний) наголос — на другому від кінця слова складі, за винятком сxідних говірок з рухомим (динамічним) наголосом (вóда, дóхыж).

Фонетичні особливості лемківського говору


Його специфікою є розрізнення [е] : [ы], яке сягає давньої опозиції [і] : [ы]; наявність рефлексів давніх [о], [е] в нових закритих складах як [ў], наявність лабіалізованого [ыо]. Особливістю наголошування зумовлені незначні відмінності між наголошеним і ненаголошеним вокалізмом; специфіку ненаголошеного вокалізму визначають: укання — перехід [о] в [уо], [у] під наголосом і в ненаголошеній позиції перед складом з голосним високого підняття [і], [у], а також перед [ў], перед складом з [а] (на дуоруозі, пуотік, знуоў, пуолуола); перехід [е] в [и] переважно у позиції перед м’яким приголосним (вир’х, типир’); вимова на місці давніх [ы] та [і] як [ий] (колий коли, гусий гуси, ідий іди); розвиток давнього [е] як [у], [ў] (вечўр ‘вечір’, т’утка ‘тітка’); розвиток давньої сполуки -ьр- як -ир-, -ыр- (гырміт ‘гримить’, дырва ‘дрова’, хирбет ‘хребет’) та -ьл- як -ыл- (былха ‘блоха’). У ділянці консонантизму найважливіші особливості зводяться до реалізації ознак твердість/м’якість, менше — дзвінкість/глухість, а також до окромих поширених у говірках замін одного звука іншим.

Лемківські говірки розрізняються інтенсивністю вияву м’якості [ц’], [дз’], [с’], [з’], внаслідок чого можливі протиставлення типу [c’’] : [c’] : [c]; у частині говірок наявні лише м’які [ч’] і [дж’]; поширене заступлення [т’’], [д’’] на [ц’’], [дз’’] (ц’агне < т’агне, дз’’іц’’ми < д’’іт’’ми; окр. говіркам властиве пом’якшення передньоязикових та губних приголосних перед давнім [е] (т’еп’ир, с’ево ‘село’); одночасно в ін. говірках відома втрата м’якості [т’], [н’], [с’], [ц’] у кін. слів (кін ‘кінь’, вес ‘весь’), відсутність [р’]. У кін. слова в багатьох говірках дзвінкі приголосні оглушуються, переходять у глухі відповідники (мет ‘мед’). Звук [л] у позиції перед лабіалізованим голосним заступається звуком [ў] (пўух ‘плуг’, а перед нелабіалізованими голосними — звуком [в] (вава ‘лава’, ц’івий ‘цілий’); звуки [в], [ў] у позиції прийменника і префікса часто заступаються ін. звуками — [г] перед дзвінкими приголосними (гдова ‘вдова’), і [x], [ф] перед глухими (x коморі ‘в коморі’, фчора ‘вчора’).

Морфологичні особливості лемківського говору


До важливих морфологічних особливостей належать: наявність давнього закінчення -и в називному відмінку множини іменників чоловічого роду (парібци, войаци); закінчення -ы у прикметниках і займенниках прикметникового типу у називному відмінку множини (здоровы); закінчення -ом в орудному відмінку однини іменників та узгоджених з ними прикметників, займенників (добром жоном, тобом); в орудному відмінку однини прикметників та займенників часто фіксується закінчення форм двоїни — -ма (тыма, більша, котрыма); у родовому відмінку однини прикметників жіночого роду нерідко виступає усічена форма -ой замість -ойі (великой, славной); при дієвідмінюванні у сxідних лемківських говірках зберігається давня сполука губний приголосний +j (купйу, робйат); складені форми майбутнього числа дієслів творяться переважно від дієслова бути і кол. дієприкметника (буду робив), зрідка — від цього ж допоміжного дієслова й інфінітива (будéме вйазáти); наявна словотворна частка да замість де (дахто, дакому); поширені прийменники к та його варіанти ік, ґ, іґ, ку, ґу (к лісу, ґу нам), пред, през ‘через’, ‘без’ (през готар ‘через межу’) та ін.

Синтаксичні особливості лемківського говору

Синтаксичні особливості: прийменник + іменник зі значенням знаряддя дії в орудному відмінку (орати c пўугом, пише c пером); конструкцій прийменник о + іменник у місцевому або знахідному відмінку (о н’ім знайу, о два дни, о холоды, о кривих лабах).

Лексичні і семантичні особливості лемківського говору

Лексичні і семантичні особливості лемківського говору значною мірою зумовлені тісними зв’язками з сусідніми словацькими і польськими говірками, а також зв’язками з українськими надсянським говором і закарпатським говором; до специфічно лемківських належать лексеми гомбалка, гомбачка ‘гойдалка’, ґрул’і ‘картопля’, жидлик ‘кварта’ (пити воду), керпці ‘постоли’, криж, марадик і ракош ‘копи’ (снопів на полі), кукуріца ‘кукурудза’, мишпергач ‘летюча миша’ та ін.

Різні структурні рівні лемківського говору відбито в лінгвістичних атласах, описових працях, у діалектичних словниках. Риси лемківського говору широко представлені в пам’ятках писемності різних жанрів, починаючи з 16 ст., — ділових документах, оригінальних і перекладних конфесійних текстах, художній літературі; записах фольклору. У 30-х і 90-х рр. 20 ст. були спроби кодифікувати лемківський говір з метою викладання у школі. П. Ю. Гриценко. Українська мова. Енциклопедія

-------------------------------------------------------------- 

Словничок лемківських говірок

А

абецадло (абетка) - алфавіт
адже (й) - навіть
адзимка - паляниця
адукат- адвокат
Аким (ім'я) - Яким
акурат - в самраз
Амроз (ім'я) - Амброзій
Андрнй (імя) - Андрій ани - ані
анцихрист - чорт
Асафат (ім'я) - Йосафат
асекурация - страхування
асентерунок - призовна комісія
астряб - яструб
атрамент (антрамент) - чорнило
Афтан (ім'я) – Афанасій

Б


баба
(бабця) - 1. бабуся; 2. хліб з білої муки з добавками, що випікали на Великдень (Паска)
бабка - пристрій для клепання коси
бабрати - робити щось так, як непотрібно
бабри - зроблене щось як -небудь
баброш (бабруля) - ті, що роблять щось як-небудь
бавамутити - збивати з толку
баваган - нерозбериха
бавили (бавитисья) - 1. витрачати час; 2, гратися
бадиля - стебла, але не злакових культур
багно - калабаня (згустіле болото в дорожній виїмці)
багніткы - лоза, верба з пучками, які святять у квітну неділю
багра - частина колеса воза
багателя - байдуже, не важно
базы (дитяче) - малі ягнята
базьграти - погано писати
байзель - без порядок
байка (багателя) - 1. казка 2. може бути, можливо
байсигель - мотоцикл
байтавнй - той, що ходить,закидаючи ногами вбік
балец - коровай
бальон - м'яч
бамбулька - кулька
бамбух - 1. шлунок 2. великий живіт
банда - духовий оркестр
бандаж - бинт
бандуры - картопля (с. Баниця)
бандуркы – картопля (с. Мшана)
бантина - поперечина між кроквами
банта - сідало для курей
банувати - тужити за кимось
бараниця - великий кожух, який брали зимою
бартка - топірець, зброя опришків
барз (барже, найбарже) - дуже (більше, найбільше)
басанунка - стрічка
басы - контрабас
баршан - плюш
бача - 1. вівчар, чабан; 2. старий ворожбит
баюра - річкова вибоїна, заповнена водою
баюсы - вуса
бевчати - горіти сильним полум'ям
бежмін - вага (двухплечий важіль)
без - через (без вершок на Маґуру)
бенкарт- малий хлопець, підліток (трохи дразливо)
бер - бери
бесьіда - розмова
бесьідувати - говорити
бесьідливий - говірливий
бестия - шельма,баламут
батир (бетяр) - розбишака
бештати - сварити, обзивати (так м'я збештав, жем сья не знав де діти
бібувка - промокатка
бібувки - 1. папірці для куріння; 2.кольоровий графірований папір для штучних квітів
білити - 1. полотно - змочувати, домашнє полотно і воно на сонці з сірого стає білим; 2. хату - робити побілку
бінчати - гудіти (муха бінчит)
бібковий листок - лавровий
бігатися - статеве збудження
были - були
бильця - оздоблення меблів, перегородки
бистрицькі - сливи угорські
битка - битва, бійка
бич - батіг
бихрест - неслухняний підліток
быцок (бык) - бичок (бугай) (переносне - обзивати людей)
бычыско - великий бугай
бичыско - пужало до батога
бландзяр - круглі бляшки, що їх чіпляли до уздечки і хомута коней
бватнар - великих розмірів цвях
бвазен - легковажний, несерйозний
близьці - близнята
блуд - письмова помилка
блудити (бвудити) - блукати
блювак - неістивний гриб
блюхати (роз, на) - бовтати якусь рідину
бобальки - галушки, пальчики
бобки - плід ялівцю
бобрунка - комаха «божа коровка»
бодай (бодай який) - який-небудь
бодак - будяк
боденка - масничка
бован - 1. про людину - тупий; 2. про кусок дерева що трудно розколоти
бозуля - ґуля
боіско - стодола, окремі сіни для обмолочення зерна і приготування грубих кормів
билин - частина ціпа
боканчы - черевики
бокет - банка емальована, зверху з ручкою
болгай - багаторічна трава
бо-м (бо єм) - бо я
борыкатисья - перекидатися
боронити - 1. обробляти ріллю боронами; 2. забороняти щось
бортак - дурень
бортниця - продовжена груба доска в стайні, між боковими делинами (боковим дерев'яним настилом)
бо-с (бо єс) - бо ти
босорканя (босорка) - чарівниця бости (боде) - б'ється рогами
боцан - бузьок, лелека
бравария - скандал
брайда - щось рідко розмішане з водою (тісто, глина)
бранзолі - внутрішня підкладка в черевиках, чоботях
брадрура - духовка
браня - брати (браня лену)
брынчати - ланцюг бринчить
бріх (бріхатий, бріхач) - живіт (з великим животом)
бридкий (бридь) - поганий (бридота)
брынзя - солений овечий сир
брус - точило камінне
брячка - пряшка
бубат (дитяче) - болить
бубен - барабан
будити - 1. будити зі сну; 2. вудити м'ясо
букета - вінок у дружок і молодої з штучних квітів, зеркалець, бамбульок
букса - металічна втулка в головці колеса до воза
бульчати - вода, рідина бульчить
бунда - пальто
бундз - вузол
бурити - розбирати, валити
буц - недотепа
буштринкы - обручі на головках колеса до воза
буяк – бугай

В


вавок - 1. покіс трави, 2. частина грабель
вавкы - лавки
ваган - дерев'яне кругле корито, в якому формували паски
вада - велика, гарно оброблена скриня, в якій зберігали одяг
вадитисья - сваритися, чіпатися
важельниця - терлиця (терти льон)
вальбія - корито для свиней вайчати - скиглити
валів - стовбур дуплястого дерева
валяти (зваль) - скидати (скинь) (зваль сьіна з поду; вітер наваляв грушок)
вампаш - світильник типу «летюча миша»
Ваньо (ім'я ) - Іван
вандзірувати - мандрувати, ходити кудись
ванц - ланцюг
вар - 1. вари (вар істи); 2. Росіл капустяний з діжки
варги - губи, уста
вариха - кохля, черпак
варкач - дівоча коса
варстат - верстат столярний
вартати (вартат) - коштувати в грошовому виразі (коштує, вартує) (вартат пару дулярів)
варуватисья - оберігатися, стерегтися (най тя Бог варує; варуйся того перуна)
варунок - випадок
варцабы - коробка віконна
варянка - страва ватра - 1. дно пекарської печі, 2. місце, де пастухи клали вогонь (іноді звали «огниско»)
ватралька - дерев'яна повздовжня лопатка з довгою ручкою, якою загортали в печі вугілля
вацок - вим'я
вгатити - 1. зупинити (кров); 2. вдарити (алем го вгатив)
велич - величезний
велия (велийний) - святий вечір
вельон - фата
вера Боже - їй Богу (клятва)
верещати - викрикати, голосно плакати
вертати - повертати
вертена - погана гірська лісова дорога, або захаращені лісові місця
верхнина - сметана
веряйка - дерев'яний замок на дверях
вестка - жилетка
веце - більше (юш веце не буду)
вечіркы - вечорниці
вжыця (жыця) - ложка
вжычник - дерев'яна поличка з отворами для зберігання ложок
взадгуз - іти задом наперед
взаран (заран) - завтра
взипы - в другу сторону
выва (вивкы) - вила
выбавити - 1. винянчити; 2. виручити з біди
выберати - переберати
вывірка - білка
выгваряти - виповідати, дорікати
выґляд - вікно
выграбаний - жадний, ненаситний
выгучати - вирости великим (смот як вшытко выгучаво)
выдаватисья - виходити заміж
выдокщы - Йордан
выдразнятисья - покривлятися
вышні (вижні) двері - Задні двері
вызерати - виглядати
выімай - вижени
выкаратисья - удатися (де сья таке выкараво)
вынітки - мереживо на жіночих блузках навколо манжетів на рукавах
выжобати - виколупати
выкоти - мереживо навколо шиї на жіночій блузці
выкапаний - подібний, схожий
выкляти - висварити , наклясти (так єм го выкляв)
вымаската - вимачати, вибрати (переважно хлібом залишки жиру і страви з миски)
выннички - порічки, позички
вьніучити - видавити выр - водяна яма
вырчати - гарчати высты - литки
выстопорчуватисья - висуватитися наперед
выстарчат - досить
вытріщ - той, що все хо че побачити
вытрут - нарив на стопі ноги, коли ходити босому
вытріщати (очі) - вишкіряти, широко розкривати
выходок - вбиральня, туалет
выциганити - видурити
вышмарити - викинути
вышкірятисья - облесливо сміятися
выштрих - саморобний примітивний відмикач до замків, відмичка
выщя - вихід (неє выщя)
вівсьянка - вівсяна солома
вівкати (гівкати) - кричати, перегукуватись
візватисья - озиватися, відгукуватись
війце (просте і ламане) - з його допомогою (від ярма до коліснят) тягнули бики при оранці
вільгіт - вологість
вільно - можна
вінкель - кутник
віно - придане
вірґан - бешкетник
вірий - покороблений (двері сья звірили)
вірчати - висіти, теліпатись
вінський - минулорічний
вічка - коли крутили мотузи (шнури) або в три, або в чотири вічки
вічки - віжки, ліца
віядло - пристрій, на який натягалося прядиво
віячка - дерев'яна лопата (шуфля), якою під вітром віяли зерно
віщиці - рід лишаїв
вкоськати - залагодити, втихомирити
вілий - наполегливий, впертий, в'їдливий
влаки - частина саней (але і плуг тягнули на влаках, коли їхали орати без воза)
влони (гвони) - торік
влечы (глечы) - тягнути, волокти
внет (гнет) - скоро
вниматисья - соромитись
внуєтсья (гнуєтсья) - скучно
вовнянка - шматина, якою витягали горшки з печі
вовосы - волосся
водитисья - діятися (йой, што сья водит на сьвіті)
возила - лоза
вокот- лікоть
воле - зоб
воліти - вважати за краще (ма тото скиснути, то волит бріх тріснути)
волюватий - хворий на зоб
воргаль - губатий
ворганки - губна гармошка
вос (воз) - візьми
вочемино (гочемино) - вмить
впхати (фпхати) - засунути
вразитисья - (гразитисья) пошкодити
врокы (грокы) - зьмітувати, лікувати (скидати) наврочення (вроки були 9 видів, при лікуванні яких кидали на воду хліб, сіль, камені, косаки, ложки, вугілля, косу, серп, свячене зілля)
вреды - нариви
вречы (гречы) - вректи
вскурати (фскурати) - виграти
встечысья (фстечысья) - сказитися
встром (фстром) - встав, запхай, встроми
всьяди (фсьядиль, фсьядываль) -всюди (звідусіль)
втерало (фтераво) - рушник
втрінкавсья - напився
втюк (фтюк) - втік
втяжы (фтяжы) - вагітна втігати (фтігати) - втягувати
втяти (фтяти) - 1. відтяти, вкоротити щось; 2. вдарити когось
вурвати (гурвати) - розірвати
вчасний (фчасний) - 1 . ранній (вчасны грушкы), 2. своєчасний (єс пришов часно)
вшелиякнй - всілякий
вшытко - все (фшытко єдно)
вштурити (фштурити, встромити) - запхати
в'язян - велика в'язка (сіна)
в'язати спідкы - закладати дерев'яну основу (фундамент під будівлю)

Г

гад - гадюка, змія
гадваб (єдваб, єдвабний) - шовк, шовковий
гайнувати - розтринькувати
гайтів - гайовий
Гамерика - Америка
гамір - людський шум
гандель - торг
ганьба - сором, встид
гарасівка - стрічка, що зв'язувала коралі
гарбата - чай
гарді (гардий) - гарно,гарний
гармидер - шум з викриками, рейвах, балаган
гарцювати - вигравати
гат - перемичка на річці, мала гребля
гатити - робити греблю
гача - лоша
гбіч (убіч) - перекошена дорога, круто похилене поле
гвадити - терти льон
гважениця - терлиця
гварити - говорити, казати
гводне - вдень
гвони (влони) - торік
гев - сюди, тут (хот гев)
гейта - окрик на коней вправо
гівкати (вівкати) -перегукуватись
гідні - 1. порядні; 2. досить багато (гіднім назберав)
гіртувати - зкріпляти літри (драбинки) до задньої теліги воза при допомозі ланцюжка та малої завоїни
гыбай - ходи (гыбай гев)
гин - згинь
гын - там, туди
гырмит - гримить
гыртань - горло
гырча - 1. гюля (набита на лобі); 2. наросток на дереві
гыцель - виловлювач собак
глушка - тиф
глядати - шукати
глейта - емаль на кухонній металічній посуді
глечы (влечы) - волокти
гмерати - вмирати
гнаткы - передня частина саней
гнеска (гнес) - сьогодні
гнести - внести
гнет - скоро
гнецюх - вірування, що під час сну, щось нечисте (гнецюх) прилягає
гніниці - бокові дошки на возі для вивезення гною
гниряти - робити помало, мляво
гносити (гнести) - вносити (внести) го - його (я го не знам)
гобель - рубанок
говедо - приниження (ти говедо -ти тварино)
говуз - гілляка
годен - можу
година - годинник
голяк - бритва
гомілка - припечений в печі м'ячик із вареної картоплі з м'ятою, або сира з м'ятою
горі (севом) - вгору (по селі)
горізнач (и) - догори животом, на спині
горнец (горці) - горщик (горшки)
горстка - в'язка неотертого лену, що вміщається в одній жмені
гостец - параліч
грабкы - пристрій до коси, для косіння зернових
граблиця - металічний інструмент для чищення худоби
гребена - дротяні щітки для роботи з вовною
грызтисья - журитися
грызота - журба
грызе - 1. журиться, 2. муляє (взуття)
грозно - гроно(виноград)
груба - вагітна
гревхнути - бабахнути (зброєю)
гружати - душити картоплю макогоном
грядкы - 1. на городі; 2. в хаті-дерев'яні перемички від стіни комори до протилежної
гряды - поле біля хати під грядки
губы - гриби (загальна назва)
гудак - музикант (на скрипці)
гужвати (згужване) - м'яти (зім'яте) - про одежу
гузір - 1. надкоренева частина зрізаного дерева; 2. частина зернового снопа, протилежного колоскам
гуляти - танцювати
гукатисья - статевий потяг (свиней)
гунцмут - розбишака
гуня - верхній чоловічий одяг із саморобного сукна (зимою поверх гуні надівали ще чугу)
гунянка - онучка
гусьлі - скрипка
гупий - дурний
гуптаку - дурню
гурвати (вурвати) - розірвати, відірвати
гурдитисья - звурдитися (молоко)
гурчати (гурчыт) - бурчати (бурчить); (штоси мі по брісьі гурчыт)
гучати - шуміти (вода шумить-гучыт)
гущ (гущавина) - густий ліс
гущ - густо (густе тісто)
гущык - маленький лісок відокремлений від лісового масиву
Ґ
ґавабунда
- волоцюга
ґавган - ледар ґазда - господар
ґаздиня - господиня
ґаздівка - господарство
ґамба - вуста, рот
ґамбаль - людина з великим ротом
ґанч - неддолік
ґанчувати (ганити) - відбивати словами охоту, збавляти ціну
ґачы - кальсони
гвер - гвинтівка
ґеґнути – вмерти
ґенґлявуй - кволий
ґецы (ґецувати) - жарти (жартувати)
ґерок - піджак ґывтати - ковтати
ґырґачка - горлянка
ґівґати - гельготіти
ґзитисья - ґедзатися
ґонты - дощечки, якими покривали дах (з ялиці)
ґорсет - жіноча жилетка
ґльобин - паста для взуття
ґлянц - блиск
ґлянцювати - чистити до блиску
ґлянцпапір - нождачний папір
грайцар - дрібна монета Ав-Уг
ґратя - кухонна посуда
ґріба - яма для картоплі, погріб
ґрулі - картопля (с. Боднарка)
ґумеляйз - гумовий клей

Д

даґде - десь декотрий - котрийсь
дазраз - коли-небудь, колись (дазраз до тя приду)
дакади - кудоюсь
дакий - якийсь, щось, який-небудь (дакий сья трафит)
даколи - деколи, колись
дакус - трохи
дале - дальше
дахто - дехто, хто-небудь
дачый - чийсь, чий-небудь
дашто - дещо, щось (дашто ти повім)
даяк (буде) - якось (буде)
даякы - деякі двигати - піднімати
двоіти - говорити комусь на «ви», викати
дежбы - невжеж (дежбы-с там)
делинкы - застелена дошками частина кімнати, або перед дверима стайні
делювана хижа - хата з підлогою
де-м, де-с, де-зме, де-сте - де я, де ти, де ми, де ви
ден - день
деревлянкы - взуття з дерев'яними підошвами
держак - ручка для грабель, сапи
дертисья - 1. боротися з кимось (та не дрийсья з ним); 2. рватися (гет єс подер тоти сподні)
деси - десь (мам тя деси)
деякы - деякі
дзвінята - здвоєний глиняний горщик
дзвякати - жувати, цямкати
дзенькати - дзвонити малим дзвоником
дзірґати (сья) - причіплювати (ся), вішати(ся) до когось, на щось (не дзіргайсья по нім; дзірґнувсья на бантині)
дзябре - падає дрібний дощ
дзяд, дзядівка - жебрак,жебрачка
дзюбак - клюв
дзюндзя - та, що працює дуже поволі, лінива
дідня (до дня) - на світанку
дідо - 1. чоловік маминоі сестри; 2. дідо
діздріти - доглянути, допильнувати
дійник - відро для доїння
дітхнутисья - доторкнутися (аним сья єй ищи не дітхнув, а она юш кричыт)
дітисья (подітисья) - пропасти (деси сья діво)
дылі - 1. лаги під підлогу; 2. підлога в стайні
дикункы - окопи
дырва (дровно) - дрова (поліно)
дыхавиця (дыхавичний) - астма, задуха (астматик)
дыхтиско - трясовиння
дны - дні
добрі (ліпше, найліпше) - добре (краще, найкраще)
до вечері - піти посидіти до сусідів поки звариться вечеря
доєден (а, о) - кожний (а, е)
довж - довгий (а,е)
догварятисья - договорюватися
дозарани - до завтра
дозерати - доглядати, пасти худобу
дойдж - дощ
докаль, доталь, дотамаль, досаль - доки, доти, дотіль, досі
докля - доки, до яких пір
докучати - надоїдати
долом (довом) - долиною
домів - додому (подме юш домів)
доновинкы - передновок
доокова - кругом, навкруги
доправды - 1. дійсно (доправды же-м сам відів тото); 2. до речі, між іншим (йой, доправды, а як там кума?)
дотычный - відноситься, належить до чогось (він до того не дотычний)
дораджати - давати пораду
дос (дост) - досить (юж маш дос зо сья)
досья, домя, дотя - до себе, до мене, до тебе (мава досья людий дос, але кой переберава)
дотля - до тих пір, доти
доходити - доглянути
дохопити - вхопити, впіймати
доцяткы - до решти
дошмарити - докинути
драб - розбійник
драбняк (драбиняк) - віз з великими драбинами для перевезення снопів, сіна, соломи
дранка - дощечка (дерта, неколота) з ялини, якою городили плоти
драпати - шкрябати
дратва (дратов) - смолена нитка
дрелих (овий) - спеціально ткане полотно з косим безкольорним узором
дрік - нижня частина сорочки
дрітувати - стягати гнучким дротом розбитий горщик
дрыляти - штовхати ( дрьшь го до воды)
дримляти - дрімати
дрында - той, що не може ні побігти, ні в темпі танцювати
дрындом - 1. риссю (біг коней), 2. помалу іти
дробеляв (дробеля) - подрібнював (дрібне)
дровно - поліно
дровітня - піднавіс для дров
дронґаль - високий ростом (на хлопців)
дротяр - той, що дрітує горшки
дручок - дрюк (перекладина, на яку завішували в коморі одяг,або в хаті прив'язували колиску)
дубельтівка - рушниця
дуган - тютюн
дуганчак - капшук з сечового міхура поросяти, в якому зберігали тютюн
дудвавий - дупляве (дерево)
дудін - глухий звук, який доноситься із закритої порожнечі (комина)
дудіти - гудіти (так горит, аж дуднит)
дудкы - гроші за Ав-Уг (1 дудок мав 2 ґрайцарі)
дудло (дудво) - дупло
дудлити - пити, ссати
дуже (барз дуже) - багато (дуже багато)
дупкати - тупати ногами (лем раз штоси задупкаво)
дурбак - брусок для гостріння кіс
дуркати - стукати
дябов - дідько (жеби мі хоц повів чорте-дябве, так и так, та ні)
дяка - охота, вподоба (мам на тя дяку)

Є

є - так
єксамит - оксамит
Євка - (ім'я) - Єва
єден - один
єлец - риба (назва породи)
єст - є
єй - її
єдинак - одинак
єс - ти (єс пришов)
європлян - літак
єґомосць - священник
єм - я (єм не годен)
єдваб - шовк
єдно - одно (вшитко єдно, єдно ябко)

Ж

жадний (жаден) (а, е) - жодний (а, е),ніхто,ніякий (жадна дівка го не хце)
жак - дяк
жалітисья - скаржитися
жбыр - гористе поле
жьвідувати - питати
же (же-м, же-с, же-зме, же-сте) - що (що я, що ти, що ми, що ви)
жебы (жебыс) - щоб, якби (щоб ти)
жегнатисья - здороватися, вітатися
жди (пожди) - чекай (почекай)
желізьняк - горщик чавунний
жена - дружина ( жінка)
жентиця - сироватка
жеребна - запліднена кобила
жертисья - сваритися, гніватися (дай сий спокій, чого сья з ним так жреш)
же-с - що ти (повідают же-с купив байсигель)
жімяки - картопля (с. Вапенне)
жісти - з'їсти, поїсти (та підемо дашто жісти, ци ищы будеме робити?)
жыван - злодій,злодійкуватий
жывний четвер - четвер перед Великоднем
жыд - єврей
жытнянка - солома з жита
жытя - життя
жлі - зле (з ним штоси жлі)
жмыкати - прати білизну
жобати - колупати, рити
жовна - дятель
жовобина - яр без води
жовтячка - жовтуха (хвороба Боткіна)
жовудок - шлунок
жомба - річкова або дорожня вибоїна, заповнена водою
жуграти - говорити щось, про когось, що тому не подобається

З

забератисья - рости на вазі, на ріст (так сья мі тото пацятко файні заберат)
забити - вбити
забыти - забути
забытливий - забудькуватий
забундзивосья - зав'язалося
заваджати - заважати
завалиско - плавун, зсув
завалити - забруднити (ти гет сподні заваляв)
заварувати - оберігати від когось (най тя Бог заварує тото дакому повісти; Заваруй мя Боже от вшыткого звого, од воды великой, од мужа брыдкого)
заверабожкатися - забожитися
завертатисья - запаморочуватися (завернува сья мі говова)
заверюха - хуртовина
завивати - пов'язувати хустиною молоду в кінці весілля
завити - завинути
завитины - кінцева частина весілля
завияк - сучковате, скручене
завозмемосья - завзятися щось зробити (завозмемосья и зробиме)
завоіна - дерев'яний жилавий патик, яким кріпили до воза довгий вантаж, що перевозили (довге дерево)
заводити - плакати (што так заводиш)
завчаєм (у) - зарано, передчасно
загыкливий - заїка
заганьбитисья - засоромитися
загварити - замовити, заказати щось, натякати на щось
загбівка - плішка (закріпляти інструмент до ручки)
загововок - подушка
загоїти - залікувати
загорітка - кусок землі біля хати на грядки, квіти, огороджений плотом
загорнутисья - вдягатися
загорода - площа землі біля хати, як правило не орана, на сінокіс
загортка - теплий верхній одяг
задзіргнутисья – повіситися (комусь на шию, або в повному розумінні цього слова)
задгуз (взадгуз) - іти задом наперед
задіти - щось зачепити, насилити (задій ле мі нитку до ігвьї)
задых - задуха, астма
задлога - латка в дірявому взутті, вкладена з середини
задниво - вхопило (аж бы тя задниво)
заєдно - повсяк час, постійно, завжди
зажалитисья – злежатися

заздріти - заглянути (лет заздрий до стайні цы, сья корова не отелива)
зазерати - заглядати
знане мі - знайоме мені
зайтисья - 1. обійтися без когось, чогось; 2. вдавитися чимось (штоси ів и сья зашов)
заказуватисья - показуватися (жито сья добре заказує)
закатрупити - вбити
закатурити - закрутити (тот пес закачурив хвіст, як обарянец)
заклинути - затиснути (пальці руки)
закля - поки
заклята - заклясти
закочаніти - сильно замерзнути
закукати - закувати ( зозуля)
закутана - поле між лісами, або в якомусь куті
залежінкы - гнилиці ( груші)
заляпатисья - забруднити одежу болотом, вапном
замазуритисья - забруднити обличчя
замаіти - заквітчати (хату на зелені св'ята)
замамунити - загіпнотизувати
замельдувати - доповісти, донести, поскаржитись
замерзляк - той, якому завжди холодно (йой ти замерзляку)
заміт - сніговий занос
замітувати - закидати
замішка - лемішка, кулеша, чир
замыкати - закривати на ключ
зомлівати (зомліти) - втратити пам'ять
занес - занеси
занім - поки, заки
запалюватисья - 1. загорятися (вогонь); 2. захворіти (кінь); 3. достигати (зернові) (ярец юш сья запалює)
запаска - фартух передній з кількома рядами стрічок внизу
запівперечыти - заперечити
запецок - лавка біля печі, на якій іноді спали
запоминати - запам'ятовувати
запорток - старе, зіпсуте яйце
запоряд - підряд
запражка - зажарка до страв
запхати - засунути
заран (гзаран) - завтра
запяток - каблук
зарваток - частинка, залишок, походження роду
зарібкувати - ходити на заробітки
зарыватисья - зачіпатися
зарыглювати - закривати двері на дерев'яний засув
зарубитисья - 1. зарубцюватися (моя рана юш сья зарубива); 2. обшити, зробити рубець
зас - знову
заспа - кучугура снігу
заставитисья - заложитися, побитись об заклад
застегнути - застібнути
засукати (зсукати) - закрутити (скрутити)
затаітисья - не признаватися в чомусь
зателепаний - замочені внизу штани або спідниця
затыкаво - скручені ганчірки для закривання труби з печі і ін.
зато - через те, тому (зато не можу, же мам іншу роботу)
за тото - за те
затлий - несвіжий, тухлий запах повітря
затягвасья - затяглася
зафасувати - одержати
захывснутисья - захлинутися
заховатисья - 1. сховатися; 2. поводитися (ты сья там чемні заховай)
заховодитисья - простудитися
заходитисья - жити в злагоді (они сья так добрі заходят)
зашмарити - закинути, накинути, підкинути (зашмар коца на коня, а дров до пеца)
зашпортатисья - спіткнутися
зашто - за що, чому
защык - ін'єкція
збабратисья - забруднитися
збашніти - струхнявіти
збератисья - 1. одягатися (зберайсья и идеме); 2. взяти (зобраво мя на сміх); 3. нариває (зберат сья мі на нозі)
збітніти - зіпсуте дерево від вологи
збрескво - починає скисати молоко ( і не кисле і не солодке)
збуй - розбійник
звада - сварка, бійка
зваджувати - зчіплювати, або зчіпатися в бійці
звадитель - той, що підмовляє до сварки, бійки
звалярен (звалярник) - дерев'яна діжка, бочка для виварювання білизни з допомогою пепельного ( з дерева) лугу, горячої води та розігрітих каменів
зваль - скинь
зверистий - перекошений
звык (звычка) - звичка
звыклий - звичний
звыскнути - скрикнути з переляку, з болю
звыяк - крутій
звільжыти - відпустити, полегшити (надворі кус звільживо)
звіритисья - перекоситися (двері сья гет звірили)
зьвідатисья - спитатися
зьвізда - зірка
звлечисья - волочитися (так сья зглюк, же сья хыжы не тримат)
звротка - куплет
згаджуватися - 1. жити в згоді 2. торгуватися в ціні
згартати - зсувати в одне місце
згвадити - знищити
згваритисья - домовитися
згынути - загинути
зграбність - спритність
здабат - подібний
зданя - розуміння (маш на то зданя)
здаритисья - статися
здвига - свято Воздвижения Чесного Хреста
здерев'яніти - (переносне) не відчувати чогось у тілі (руки мі здерев'яніли, нич ем їх не чув)
зьдзіватисья - знущатися
здыше - здихає
здогадати - пригадати (чекайте, та так прудко сья не здогадам)
здоймити - зняти (здоймий ле сам тот горнец)
здушытисья - спотіти
зерняны роботы - жнива
зеро - нуль
зжентичытисья - на молоці утворилася сирватка
зимушній - зимовий
зыск (хосен) - вигода ( користь)
зицірка - муштра
зьіднатисья - найнятися (зьіднав мя мовотити)
зіжытисья - наїжачитися (так сья зіжыв)
зімати - зловити
зме - ми (ишли зме прудко)
змедже ( з меже) - з поміж (тече потік з меже верхів)
змеркатисья - смеркатися
змерком - вечером (горі севом самым змерком ишли два сусьіды)
зметати - скинути (змеч сьіна з поду)
змылити - помилитися, зробити помилку
змысний - догадливий, цікавий
змочысья - змогтись на щось
змулита - замулити
знам (знаме) - знаю (знаємо)
з неділі - на тому тижні, після неділі
зноровитисья - показати шось з себе
зо - із (зо землі пришва людина,то там и піде)
зогнати - зігнати (зожен го, най не здише. Зогнав на нього вшытку вину и хвопа засудили)
зопсути(ы) - зіпсути(зіпсуті)
золя - підошва
зоп'ятисья - відчепитися (корова сья зоп'ява и вшытко обжерва)
зо сья - із себе (вышов ем зо сья)
зочквосья - чихнулось
зошмарити - скинути (зошмар зо сья тоты рянды)
зрікатисья - відмовлятися
зрыхтувати - приготувати
зрізуванец - багаторічна тонкостеблева цибуля
зруб - 1. дерев'яні стіни під дахом будинку, 2. місце вирубаного лісу
зрунивати - зруйнувати, знищити
зрукуваний - заручений
зубаль - людина з великими зубами
зуяти - охопити (жалі мої, жалі, як сте мя зуяли)
зульжыти - попускати (мороз юж зульжыв)
зьвакати - жувати, цямкати
зьвандати - говорити те, що комусь не подобається
завідувати (сья) - питати (ся)
зьвіздаре - колядники
зьмітати - замітати
Иван – Іван
ігва – голка
ід - їдь (сокыра ма ід)
ідовитий - отруйний
ид (идий) - іди (ид одсаль)
идже - невже
іж - їжак
Илько – Ілько
ікра - вим'я у тварин
імати - ловити, доганяти (імай го)
іме - їмо
іме - 1. причепився (іме сья нья тот гад); 2. візьме (фраз тя не іме)
інде - в другому місці
існіли - були (існували)
ити - іти
ишли - ішли
ищи - ще

Й

йойчати - стогнати,схлипувати

К

кабат - широка довга спідниця
кавалец - кусок
кавка - галка, ворона
кадіб - ящик, видовбаний з дерева, висотою біля 3 м. для зберігання зерна (Засипали зерно зверху, а брали через маленький нижній отвір)
кади (кадываль) - кудою
какецкы - аґрус
калан - капелюх
каламар - чорнильниця
камениця - мурований дім
каміняк (камяник) - глечик, покритий полудою
канов (кановка) - посуда для води
канон (канона) - гармата
кантар - уздечка
капарати - бідувати, мляво виконувати якусь роботу
капиця - нею з'єднували держак ціпа з бильцем
капота - куртка, як правило з овечої шерсті, сукна
капустиско - поле, де росла капуста
карати (богом) - проклинати (Бог бы тя скарав)
карпелі - бруква
карх - потилиця
катуля - 1. повна кругла дівчина, дитина; 2. коли молотили зерно ціпами, то звивали солому до катулі (околоту)
катуляти - перекидати, котити
Катрена (ім'я) - Катерина
катулька - качалка: 1. для розкачування тіста, 2. для розглажування білизни, а друга частина називається рамач
касарня - казарма
качати - 1. котити; 2. прасувати (покачай мі кошелю)
качмар - шинкар, корчмар
качуритисья - витися (кудрі)
кафіна - гас
квадранс - 15 хв , 1/4 частина
квакы -рештки чесаного льону, які вдуть на виготовлення шнурів
кваниця - частина воза
квитнути - цвісти
квас - залишок тіста, з якого пекли хліб, щоб розчинити наступного разу
квасниця - щавель
квасний - кислий
квась (квасюга) - дуже кислий
квичати - порося квичить - верещати
кебы - колиб
кед - але, якщо, як, коли
келішок - чарка
кельчик - витрати
кера - крутий поворот
керат - кінний механічний пристрій для передачі кінної сили на молотарку, млин і ін. механізми
кермеш - празник, пристольне (церковне) свято
кермешувати - гостювати на празнику
керпці - личаки, постоли
кертиця - кріт
керунок - напрямок
кеселиця - юшка з вівсяної муки (кисла)
кіпка (сіна) - копиця (сіна)
кіпнины - місце навесні, де розтанув сніг
Кірей (ім'я) - Кирило
кісно - тісний
кітна (вівця) - запліднена
кывати - махати
кырдель - мала отара овець
кыртавий - погано розвинута рослина, переважно дерево
кыршыти - кришити (хліб)
кыхати - чхати
кыцкатися - перекидатися (лем сья кыцнув, як єм му гліпив)
кычка - сніпок (солом'яний скруток для покриття даху)
кыян - довбня
кыянка - макогін
кыячыско - великий кий
кый - 1. палиця; 2. який (кий ти фрас)
клинец - вішалка (вбитий в стіну цв'ях, кілок)
клюка (клюква) - 1. залізний гак (як протипожежний); 2. весняний паросток на картоплі; 3. якась річ, яку передавали від хати до хати з повідомленням про щось, наприклад, про збори
кляґ - засушений шлунок з малого теляти
кляґаний сир - сир, виготовлений при допомозі клягу
клянчыти - випрошувати
кляня - прокльони (таке єм кляня дістав од няня, же страх боский)
кляпач (квапач) - перочинний ножик з дерев'яною ручкою
кляти - клясти, проклинати
клякати (клячати) - ставати на коліна
клямпка - защіпка кляса - клас
кляштор - монастир
кльоц - ковбан (обрізок дерева понад один метр довжини)
книш - паляниця з сиром зверху
кобелиця - верстат 1. Для виготовлення коліс до воза; 2. для різання дерева на бруси, дошки
кобиця - кусок дерева, довжиною 1 м, на якому колять дрова
ковнір - комір
ковомаз - мазута (мазь), якою змащували колеса
ковотити (воду,замішку, кеселицю) - мішати, розмішувати
ковотов - нею розмішували і товкли картоплю для їжі (виготовляли з вершка ялини, мала 4-5 ріжків)
ковт - пальто
когут - півень
колешня - приміщення для зберіганя возів
колічка - коліщата (до плуга і ін.)
колиси - колись
команиця - багатолітня трава
комірне - бути в когось на квартирі або квартплата
комірник (ця) - квартирант (ка)
кой - але (нюс бым тя, кой не годен)
коминяр - сажотрус
комысьняк -хліб з грубої муки
компері - картопля (с. Пантна)
комперянка - вода, в якій варилась картопля
конар - велика гілка дерева
кондя - завинуті в круг волосся на голові жінки
конич - конюшина
контетний - задоволений відповіддю
конярка - стайня для коней
копак - капішон на голову від дощу
копаниці - санчата
конаристий - гілястий
копач - кіл, паль
копер - кріп
копыльця - байстря
копыльчак - байстрюк
копырдя - позашлюбна дитина
копырдяр - позашлюбний
коприва - кропива
корбач - нагайка
корец - дерев'яна бочка, якою міряли зерно
корытар - коридор
коритя - дерев'яне коритце, в якому формували хліб на будень
короводитисья - панькатися, церемонитися
косец (косяр) - косар
космик - жмут (волосся, льону)
котрысы - якісь
кочерга - довга коцюба (формою подібна до сапи), яку використовували для випікання хліба
кошеля - сорочка
кошыці - великі блискучі пера на хвості півня
коштувати - грошова вартість товару (што тот ваш "зьвір" коштує ?)
крагульці - дзвіночки
крам - товар
кранц - краї підошви на взутті
крас (красьні) - гарно
крачати - крокувати
краяти - відрізувати (хкрай мі кус хліба)
кредес (креденс) - кухонний буфет
Крестина (ім'я) - Хрестика
кріп - кип'яток, окріп
крійда - підсушена і зграбана на невелику площу трава (сіно)
криж - хоругва
крижма - полотно, яке дарували хресні батьки свойому хрещеннику
крижова (дорога) - хрещата (дорога)
криткы - кольорові олівці
критник - очкур
кромпач - кирка
кропка - 1. ефір для наркозу; 2. крапка
кросна - верстат ткацький
крутак - крутій
кривчати - кричати
кряк, крякы - кущ, кущі
Ксандра (ім'я) - Олександра
кстины - хрестини
кститисья - хреститися
куделя - кужіль
кудівка - приготовлена пряжа для одного навиття на кужіль
курділь - черв'ячок, який викликає хворобу язика у тварин (з'їдає язика)
кудерявий (кудры) - кучерявий (кучері)
кужівка - футляр, куди клали камінець (дурбак) для гостріння коси
кукати - 1. кувати (зозуля гарді кукат), 2. заглядати, виглядати
кукевка (кутівка) - батон, калач
кукуриця - кукурудза
кульбака - гнута палиця
кулягы - костилі
куляти - кривати
куп - купи
курастра - молозиво (кулястра) (Прокип'ячене молоко від корови, яка тільки отелилася)
курдупель - ліліпут (невеликий ростом)
курец - штир до воза
куріпатра (куропатка) - куріпка
курит - 1. падає сніг, 2. курить файку
курятко - курча
кус, кусьцьок, куцісьі - трохи
кутач (погрібач) - гачок металічний, який використовували при опалюванні кухонної плити
кутен - шлунок
кутерножыти - варити щось на вогнищі (пастухи, туристи) при поганому вогні з димом
куртий - короткий
куряч - курець
куферок - чемодан дерев'яний
куча - огорожа (хлівець) для свиней
кучкати - присідати на ноги, на почіпки

Л

лавка (вавка) - 1. кладка через річку; 2. лавка для сидіння, як прав'ило наглухо кріпиться до стіни, а стілець - коротка лавка, що не кріпилася, а переносилася з місця на місце
л(в)агогоіти - заспокоїти, мирити
лайбія (вайбія) - корито для корму свиней. В переносному значенні лайбіями називали нерозторопних жінок або дівчат
ламаник (ламанчак) - станній день вечірок, коли хлопці ламали куделі дівчат
лахабунда (р) - бродяга, волоцюга
лацно (вацно) - зручно (міцно тримай, кед мі не вацно)
ле - но (отвор-ле)
легкомысний - легковажний
леговиско - місце на землі, де лежала тварина, чи навіть людина
ледач - ледащо
ледівка - слизьке місце
леж - лежи
лем - тільки, але
лемко - житель Лемківщини
Лемківщина - територія, яка охоплює схили Бескидів у Закарпатській області, в Польщі, Словаччині
лен - льон
Леонтій (ім'я) - Леон
ленуватиця - липкий грунт
лесьівкы - лисички (гриби)
летіти (полет) - бігти(побіжи)
Лешко (ім'я) - Олексій
лігар - дерев'яна балка під підлогу
ліє, буде ляво - паде дощ, буде падати дощ (не лій дойджик не лій, бо ти не казали)
лінити(сья) - лінитися (весною у тварин випадає зимова шерсть-корова сья лінит)
ліновиско (гада) - скинута стара шкіра (змії)
ліпше - краше
літати - бігати
літити (сья) - пора злучки (запліднення) корови (корова сья літит)
літня (вода) - ні гаряча, ні холодна вода, десь біля кімнатної температури
літри (літерки) - полудрабина на возі
лія (йде лія) - насувається дощова хмара і видно, що з неї падає дощ
лижвы - коньки
лінский (гвінский) - торішній
липец - липень
лиш - залиши
лишыти - покинути, залишити
лишка - лисиця
лищарня - приміщення, де зберігалося листя для підстилки
локоть (вокот) - 30 пасем льяної пряжі (пасмо має 24 нитки на мотовилі)
луб (лубы) - кора дерева
луби - задники в черевиках., чоботах
Лукач (Укач) - (ім'я) Лука
любщик - любисток
люд - лід
люжні - лишні
люфа - ствол, дуло рушниці, гармати
люцифер - старший дідько
ляда - прилавок
лябздати - казати щось недоречне
ляксувати - мати понос
ляйшня - тонкий кантовий обрізок доски
ляпа - наклепник, говорить противне, грубіян
ляпати - 1. молоти (язиком); 2. кидати (снігом)
ляпкати - плескати (поляпав мя по плечах)
льоник - шворень, штир
льорнета - бінокль

М

маґельниця - пристрій для прання білизни (гафрірована дошка, або бляха)
магдебурка (мандебурка) - картопля
маглювати - прасувати (гладити) білизну
мазуратий - брудний, не помитий
мазяр - продавець мазі
мазярка - посудина, в якій зберігали мазь
мазь (ковомаз) - мастила для змащування коліс возів
май - травень
майкутник - лівша
майме - маймо
Макрина - Мокрина (ім'я)
малюцкій - маленький (дівчатко малюцке, возму тя на ручки)
маме - маємо
мамляти - неохоче їсти (але мамлеш тим писком, та юш бис давно доів)
мамуна - ніби гіпноз (замамунив ня и брав што хтів)
маркер - крутій
мартвити (сья) - журится
Марина (Маря) - (ім'я) - Марія
марудити - говорити в сні, у гарячці
маручати - щось говорити незрозуміле у сні, у гарячці
масний (твустий) - жирний
мастиво - мачанка (запражка) - їда
мастити (хыжу) - вирівнювати земляну долівку в хаті, сінях, ґанку
масьлянка - залишки сметани після збиття масла
Матий (ім'я) - Матвій
махель (махляр) – обдурювати (обдурювач); шахраювати (шахрай)
маціцкий - маленький (такий гад маціцкий, а так далеко мече)
мацяти (куры) - перевірити курей чи будуть нестися
маць - маленький
мвака (млака) - калабаня (але тимчасова) від талого снігу, або дощової води
мводий (моводий) – молодий (жених) на весіллі
меджа - межа
медже (меже) - між
Мелиянка - Меланія (ім'я)
мельдувати - доповідати
мендлі - полукіпок (12 снопів) поставлено вверх колоссям, зв'язані перевеслом і накриті
снопом, але колоссям вниз
мено (імено) - ім'я
мерва - залишки незаграбаного зерна в полі
мерест (мереститися) – нерест (нереститися)
мерза - негідник
мериндя - їжа, яку брали пастухи на пасовисько
мерфелити - говорити раз так, а другий раз по - іншому
метати (мечу, мечеш, мече) - кидати (кидаю, кидаєш, кидає)
метер - не тільки міра довжини, але і ваги (1 метер – 100 кг)
меч - кинь (меч то з рук)
мештегряда - балка під стелю в житловій кімнаті, яка зв'язує дві протилежні стіни кімнати
мигати - миготіти (лем сья мигнув попід вигляд)
миґи - жестикуляція (він вшитко розумів на мигах)
мин - обмини, обійди, об'їдь (сыну, мин ту керу, тату віз ту керу мине)
минашка (минаш) – солдатська похідна посуда
мырдати - махати: головою, хвостом, щіткою до біління іт.д. (лем сий гововом
помырдав)
мырчати - 1. бубніти собі під ніс (нич не повів, лем штоси мырчав); 2. мурчати (про
кота)
мисник - дерев'яна мебель (як стелаж), гарно оброблена, іноді різьблена для зберігання
мисок, тарілок
мисья (мисьятко) - мисочка
мисьліти - думати (ой не сплю, не сплю, лем сий так мысьлю)
Митро - Дмитро (ім'я)
Михав - Михайло (ім'я)
мыдво - мило
мылити - помилятись
мыльны - помилкові
мі - мені
Мілька - Емілія (ім'я)
млинец - жорна молоти зерно
міхир - міхур
мінцир - рід ваги
мішкар - той, що каструє тварин
мішкувати - каструвати
млинцівка - кий (патик), яким крутять жорна
мліти - зімліти, втрачати пам'ять
млоцкарня - молотарка
млоцок - той що ходить молотити
Модес - Модест (ім'я)
модрен (шквірк) - модрина
мозьджір - саморобний пристрій для стрільби (але тільки для створення звуку)
моква - дош зі снігом
мокрявий (вах, дровно) – мокрий (не зовсім сухий)
мотыка - сапа певної форми
мотыля - метелик
мотовыво - пристрій, на який намотували пряжу з верейки
мотуз - шнур
мочыво - калабаня (постійна від підшкірної води)
мошыти(сья) - розпушувати (ся), (ниткы ся мошат на кроснах)
мурава - трава над річкою
мурянки - мурашки
мусово - примусово
муштарда - гірчиця
мюд - мед
м'я (мі, му) - мене (мені, йому) (повіч му, же го барз люблю)

Н

наваляти - наскидати
навардзолити - зробити щось ябияк
навертати - повертати, завертати
навершник - верхня частина миснички (боденки)
навет - навіть
навидіти - відвідати, навідати
навимуляти - намулити, нанести (вода навимулява тоти камені)
наволоки - шнурівки з вовни до керпців
навспак - проти руху сонця, годинникової стрілки
нагварити - намовити
нагвий (а, е) - наглий(а, е)
награбки - награбане в купи сіно, яке можна (кожну купку окремо) охопити двома руками
надыбати - зустріти
надос (надост) - досить, доволі
найбарже - найбільше (найбарже мі шкода той дітины)
найвеце - найбільше (найвеце сья пватит за рясового барана)
найгарща - найгарніша (його фраірка найгарща в селі дівка)
найліпше - найкраще (найліпше буде, як нигде не підеш)
накляти - наклясти
намысьлітисья - надуматися, зібратися з думками
налізне - плата за знахідку
нальондатисья - напитися понад міру (сья нальондав, як той быцок)
на моє сумліня - клятва на мою совість, чесне слово
намітувати - накидати (солому, гній, сіно)
нанашко (а) - хресні батьки
на око - приблизно, менш-більш (як на око, то ту є веце фестметра)
наостатку - наостанку, в кінці
напічніти - напічнявіти
напоминати - нагадувати
направду - справді, серйозно (повідам вам направду, жем там не быв)
напродай - на продаж
нараіти - рекомендувати (люде мі нараіли, а я, бортак, їх посвухав)
нарыхтувати - наготовити (нарыхтував паліня на ціву зиму)
нарікати - мати на когось жаль (на никого не буду нарікав, бом сий сам нашов тото звото)
нароком - навмисне
нарты - лижі
наростіж (наростежа) – повністю відкриті двері, вікна
нарубы - навиворіть (ліва сторона) (Гдів єс кошелю нарубы)
насьміхуватисья - насміхатися
натина - бадилля (посохле картоплиння)
натовканец - мозоль на підошві ноги
наторгати - нарвати (ид си наторгай ябвок)
наточыти (хыжу) - навести, розрівняти і втоптати землю в кімнаті, де немає підлоги
нахпріст - на цілий день без перерви
нашто - навіщо
небесний - блакитний
незграбний - неповороткий
неє - немає (неє нич)
ненза - воші
неруш - не рухай, не бери
нес - неси
нестисья - 1. їхати на коні; 2. кури несуться
нетота - 1. не та, 2. трава, лікарська рослина, яка викликає блювоту
ниґда - ніколи (на сьвятого ниґда)
нигде - нігде
никому - нікому
нырска (свинка) – морська (свинка)
нырка - нирка
ни се ни то - ні те, ні се
нихто - ніхто
нич - нічого
ниякий - ніякий
ніч (ніж) - поки (буду го мучив, ніч не повіст, де сховав тото, што фкрав)
німина - худобина
ніт - ні
нон - той (то нон батяр тото наробив)
новітний (а, е) - щось нове
ногавиці - штани з домотканного полотна
ногавкы - штани
ноле - ану (ноле, под ту сам)
нурка (нурца, нюрка) - нирнути, скочити у воду вниз головою
нюс - ніс (нюс, певні, з метер бандур)
нягати (нягай) - не рухати, ( не торкатися)
няньо - тато
ньой - неї (ты до ньой ходиш)

О

обабрати (сья) - забруднитися
обарянец - бублик
обаряны (бандуры) - варена в мундирах (картопля)
обатурити(сья) - 1. прокинутися; 2. прийти до пам'яті
оберати(сья) - наривати
оберговзы - робочі штани
обердзяд - найбідніший жебрак
обернути(сья) - повернутися
обзерати(сья) - оглядатись навкруг
обзыряти - перевіряти, мацати (давам, давам, ищы дам, обзырямсья ищы мам)
обырви - вії
обырвус - голодранець
обыяти - обняти
обіручний столец - стілець, на якому була дерев'яна головка, що під тиском ноги через
лапку і важіль, тримала дерев'яну заготовку, яку стругали обіручним ножем
обіручний ніж - ніж, який мав дві ручки, якими стругали ґонти, держаки і т.д.
обісхнути - обсохнути
облесний - облесливий
облуда - той, що вміє щось виманити (ид мі з очи, ты облудо)
обмахлювати - обдурити, обшахраювати
обовочы(сья), оболікати(сья) - одягнутися, одягатися
обовочына - наволочка
обовона - плівка
обрыднути - надоїсти, набриднути
обрік - фураж
оброчниця - торба для фуражу
обтелепати (сья) – змочити нижню частину штанів або спідниці
обходити - доглядати
обшывка (ковнір) - комір
об'явити(сья) - показатися
овад - ґедзь, велика довка муха, що кусає тварин
огваряти - обмовляти
оген - вогонь
оглав - узда (полотняна)
огниво - ланка ланцюга
ограбкы - див. "зграбкы"
огурок - огірок
оґер - жеребець
одвільгнути - набрати вологи
одвож - відкласти (одвож тоту справу до заран)
одгваряти - відговорювати
одворотні - навпаки
одгрівати - відігрівати (взявас сья обгрівати сир, то юш роб)
оддавати(сья) - виходити заміж
одіж - одежа
один - вдягни, одягни
одказати - відказати, відмовити
одквитати - відцвітати (наша грушка юш одквитва)
одміна - нелюд, нелюдський (якысий такий, як одміна)
одмяк - відлига
одомаш - могорич
одособитисья - відокремитись
одпочыти (одпічнути) - відпочити
одсаль(одталь) - звідси(звідти)
одтамаль - звідти, звідтам
ожгар - лобуряка
ожеребитисья - вродити лоша
ожына - ожина (тільки стебла)
оздоба - прикраса
озерати (сья) - оглядатись назад
озывати (сья), візвати(сья) - відгукнутись на поклик
означат - означає
оковот - великий сніп обмолоченого жита, двічі перев'язаний перевеслом
окопувати - сапати
окотитисья - привести потомство (коза, вівця)
окрес - сторона
округлянки - сорт слив
oкрутні (окропні) - сильно, надзвичайно
олій - олія
оліярня - олійня
олувко (олуфко) - олівець
омаскати - намастити (напр хліб перед випіканням яйцем)
омаста -чим мастять страву
омеляти - обмелювати, дерти (на крупу)
оминути(омин) - обминути
омысьні - навмисно, спеціально
они - вони
онучы - онучі
опавати - віяти опавачкою
опавачка - дерев'яне корито, довжиною до одного метра, яким вивіювали зернові відходи до вітру
опавка - кошик, плетений з лози, великий, формою еліпса
опальшкувати - обмолочувати з грубілого, не повністю, снопи жита
опальшок - обмолочений, неповністю, сніп жита
опарений - облитий кип'ятком, переносне - дуже нервовий, різкий, швидкий (полетів як
опарений)
опасати(сья) - підперезатися
опата - лопата
опліча - жіноча блюза білого кольору з довгими рукавами і викотами
опляцкы - галушки круглої форми
оприкрити(сья) - надокучити комусь
оркіш - штучно виведена схрещенням злакова рослина
осевко - брусок
Осиф (ім'я) - Йосип
оскомина - оскома
оставатисья - залишатися
остырва - тонкі дрючки або навіть колені наполовину, якими обгороджували поле
острий(а, е) - гострий(а, е)
осуга - поверхнева плівка, яка утворюється в бочці або іншій посудині з капустою,
огірками і т.п.
отворяти - відкривати, відчиняти
отелитисья - корова отелилась (мала теля)
отец - батько
отік - гнійна рідина, яка утворилася на рані живого організму
откаль - звідки
отпущыня - відпущення
отрава - отрута
отсаль - звідси
оттамаль - звідти
отупно - страшнувато, неприємно (отупно єдному г лісі)
офіра - пожертвування
оціджавка (ціджавка) - примітивний дерев'яний друшляк
очутити - привести до пам'яті
ошаліти - здуріти
ошукати (ошуст) - обрахувати, обміряти (ошукав мя бестия на пів звотого)

П

павза - перерва між уроками
павуз - врубель (довгий патик для прив'язування сіна, соломи на возі, на машині)
павузити - притягувати павуза з допомогою шнурів
патерак - рот (принизливо)
Пазя (ім'я) - Пелагія
пажыти - робити шпунти (рівчаки) на ґонтах
пазьдеритисья - задератися (топориско сья опазьдериво)
пазьдіря - відходи (деревоподібні) після тертя льону
пайка - частка
пайташ - товариш
пайташувати - товаришувати
пак - потім, після
павазник - повздовжній хлібець, що випікали на Різдво
палюнка - горілка
паля (палятко) - паляниця або мала хлібина
памула - річкова вибоїна, заглибнена в березі, над якою звисає земля з корінням дерев
пантарка - цисарка (домашня птиця)
пантрувати - вартувати, доглядати
панцакы - пенцак (крупна ячмінна крупа)
панча (паничка) - панська дитина
папірок - грошова одиниця за Австро-Угорщини
паплюга - сварлива баба, що когось обзиває
паплюжыти - незаслужено обзивати або сварити (та юж ня так спаплюжив на нич)
папортина - папороть
папуля (папулятий) - рот (мордатий) (Стуль папулю)
папучы - старе взуття
парадний - гордий, пишний
паренина - запарений корм для тварин
пария - рів, вибоїна - місце, з якого трудно вийти, виїхати
парібчыня - парубкування
паробок - парубок
партач - псуй, бракороб
парадниця - гордовита і та, що гарно одягалась
пасвнско - пасовисько
пасия - пасія
паска - велика, спеціально приготовлена хлібина, яку випікають на Великдень
паскудник - гадюка, змія
пасмо - 1. пучок волосся, льону, 2. 24 нитки на мотовилі
паст - пастка
пасувати - підходити, виходити (она бы му пасувава, та заз мі не пасує)
пательня (рондель) - сковорідка
патыча - патики
патычкы - сірники
пахнячий - пахучий
пахоля - дитина (ид од мя з тим пахолятом)
паця - порося
пацюркы - намисто, коралі
пачісне - 2-й сорт лляного полотна
пащана опата - лопатка, якою саджали до печі хліб
пащека - щока
пащекувати - наговорювати, пискувати на когось (пащекує на мя и пащекує)
пванне (пвадне) - невидне, неякісне (хоц и іст, а таке, чогоси, пвадне)
пвашанкы - дитячі саморобні санки
пвахта - 1. головний жіновий одяг, 2. скатертина
певниця (пивниця) - підвал
пейза - зарплата
пелевня - приміщення, де зберігали полову (інколи літом там і спали)
пеня (пеньгаво) - той, що повільно щось робить (повільно)
пеняти - довго десь сидіти, або працювати
перевертати(сья) - перекидатися (віз сья гет перевернув)
пергач (мешпергач) - летюча миша, кажан
передовшытко - перш за все перекстити(сья) - перехреститися
переобовочы(сья) - переодягнутися
перниця - пирій (бур'ян)
перун - грім (перун бы тя скарав)
перфума - духи, одеколон
перяйка - відділення у шафарні (скрині) для зберігання зерна, борошна
пестракы - веснянки
песьчьох - облесливий
петрушыти - випотрошити середину птиці, тварини
пец - піч
печы (печ) - пекти (печи)
по жeбраню - жебракувати (просити по хатах)
пыркий - кирпатий (ніс)
пырскати - прискати
пырщ - прищ
пыск - рот (зневажливо про людей)
писк - тонкий різкий звук
пискати - грати на сопілці або листку (Йой, як тот паробок гарді пискат)
пыскувати - говорити неввічливо, різко
пищавка - сопілка
пищок - свисток
пияк - п'яниця
півбутка - туфлі
півкішкы - до воза замість дощок або драбин (плетені, парадні)
під - горище
підберати - коли косять (жито або пшеницю) так, що скошене лягає на стояче, то
його потрібно підібрати, щоб косити дальше
підмурок - фундамент
підпавок - буханка (хліба)
піздрю - подивлюсь, гляну
пінязы - гроші
піперечына - поле, яке розміщене впоперек інших
піперечний - уперечливий
пірити (спірити) - красти (вкрасти)
пірнячий (а) – пекучий (а), гострии (а) (оцет, цибуля)
пістувати - няньчити
пістунка - нянька
піше - пішки
поімати - половити
пйон - висок
пйонувати - перевірити по вертикалі
плекати - годувати грудьми
плюта - сльота (затяжна дощова погода)
плянтати (сья) - шпортатись, спотикатись (але сья плянче, ледво иде. Не плянч сья мі під
ногами)
плянтро - 1. Стеля над сіньми; 2. Поверх у будинку
плясканка - притиснутий каменем вигрітий сир, завернутий у рідке полотно, що потім діставав форму сплюснутої кулі
пляц - місце (каждий ма свій пляц)
пняк - пень
побратисья - одружитися
повава - стеля
повересво - перевесло
повивати - пелената
повідати - казати
повісмо - в'язка найкращого прочесаного льону, йде на виготовлення тонкого полотна
повісти (повіч) - сказати, (скажи)
поготів - тим більше
под (пот) - ходи (ход гев, поле гев)
подабатисья - подобатись (роб як сья ти подабат)
подавсья - змарнів (подавсья чогоси гет наш Юрко)
подвигатисья - піднімати вантажі понад міру своїх сил, що приводить часто до травм,
найчастіше грижі
подырдати (подыргати) - потрясти (як тя подыргат на возі, ніж до Ґорлиц доідеш, то юш и дохторя не треба буде)
подышір - кухонний буфет, мисник
подіждий - зачекай, підожди
порунтувати - розвалити
поряндати - подерти на ганчірки
посьчіль (пощіль, постеля, вушко) - ліжко
посмот - подивися
постарунок - комендатура поліції
посьлід - відходи зерна
потім - після
потрава - шкода, нанесена посівам
потрясана - вид танцю
потратити - погубити, загубити
поховати - похоронити (та фчера зме го поховали)
поцтивіст - честь, совість
почестунок (почесно) - могорич
пощамбати - порозколювати дрова на тріски
правда - 1. правда; 2. частина маснички на навершнику
правидла - паста для взуття
праві - майже (праві же так)
правуватисья - судитись з кимось
прайник - праник для прання білизни
прамено - промінь (сонця), а також лляного полотна
пражыти - смажити
прас - праска
пребачыти - пробачити предвиджати - передбачати
представліня - вистава
през - через
преці (прецінь) - але ж, адже, про те, тим більше
прыдеш - прийдеш
премиленький - любий, дуже милий
преокрутні - дуже сильно (лем сья преокрутні звых языків бою)
привожати - привозити
приданчане - весільні гості зі сторони молодой, які прибувають з приданим
призератисья - дивитись, придивлятися
приздрітисья - подивитися
приклякнути - 1. присісти на коліна; 2. притиснути когось коліном
примулити - замулити (зелену травичку, водо, не примуляй, сама сья дівчино до мня не притуляй)
припін - довгий ланцуг, на який прив'язується тварина на пасовиську
припецок - припічок
приповідка - приказка
припоминати - пригадувати
прискринок - мала скринька на боковій стінці ляди, що також закривається вічком
приспаласья - завагітніла без шлюбного чоловіка
приспанка - мати одиночка
приставати (пристати, приставий) - дозрівати (дозріти, стиглий)
присташ - приймак
присячы - присягнути
причаїтисья - сховатися, щоб швидко, несподівано показатись, налякати чи напасти
причандаля - додатки до чогось
причіпок - причепа до хати
пришва - прийшла
пришов - прийшов
прищепок - латка на взутті, нижня частина якої прибивається цвяхами або кілками, а верхня пришивається до пришви дратвою
пріча - тапчан
проба - репетиція
прогайнувати - розтринькувати, прогуляти
проконича - спинка ліжка
промарніти - змарнувати
пропуклина - грижа
простерати - застеляти, розстеляти (идеме лен простерати)
противні - навпаки
протинок - кома
протріщатисья - відкривати очі, світати, переносне - випогоджуватись
проца - рогатка
проятий - дуже різкий, впертий
прудко, прудкий (а, е) - швидко, швидкий (а, е) (смотсья на нього, який прудкий)
прядено - моток пряжі
прядкы - ті, що наймаються прясти
прятанка - гра в піжмурки
прятати (пряч) - ховати(ховай)
пструг - (риба) форель
псути (псуй) - псувати (той що псує - бракороб)
пхати - штовхати
публіка - гуляща дівка
пугайда - великий росток
пукати - стукати в двері
пулька (пуляк) - індичка (індик)
пуст - пусти
пут - дорога
путиска - місця біля доріг, де росте трава
пуцувати - чистити (коня)
пучытисья - піднімати щось непосильне або дуже важке
пущаня - запусти (перед постом)
пущати - пускати (Югасе, Югасе, не пущай на наше, бо на нашім трава, овечкам нездрава)
пущатисья - очищатися, відперати від бруду
п'ясты - кулаки


Р

радити
- 1. давати собі раду; 2. говорити
райбачка - магільниця для прання білизни
райвах - гармидер, балаган, шум
райткы - галіфе
рамач - частина пристрою для розгладжування білизни після прання (друга частина пристрою - катулька)
рано - ранком, вранці
рапавий - шорсткий
рахуба - рахунок
рахувати - 1. лічити(кількість); 2. думати (я рахую жем зробив добрі)
рачкувати - ходити рачки
рашпель - рашпіль
реверенда - фрак, довгий чорний одяг
ревкати - відригувати
рекрут - призовник до війська
ректи - мовити (я ти речу же-м там не быв)
ренч - розвідний гаєчний ключ
ресьік - вугільний стержень, яким писали на графітовій пластинці
ретязка - короткий ланцюг для прив'язування тварин
риґати - рвати
риґель - дерев'яний засув
рыж - рис
ризы - одяг священника
риндзя (кляґ) - шлунок зарізаного малого теляти
рынка - чавунна сковорідка з трьома ніжками, на якій смажили над розжареним вугіллям
рипати - часто відкривати двері (чого сья рипаш?)
рыхтуватисья - готуватися
рычати - 1. ревіти (корова); 2. переносне - дуже плакати (чого ревеш як теля)
ришар - той, що робив хомути
рыяк - 1. рило (свиняче); 2. переносне - лице (дай му по рыяку, най не лізе)
різ - їдь (ножа, коси, сапи і т.д.)
різанка - домашнє тісто
різач - примітивна січкарня (ніж)
різовина - опилки
різьдзя (ріща) - хмиз
рін - стрічка суші вздовж річки, яка під час розливу заливається водою
рінгы - кастет
робити (роб) - працювати (працюй, роби)
ровер - велосипед
розбещений - розпещений, розпущений
розбурити - розвалити, розібрати
розвиднятисья - світати
розваджувати - розчіпати, роз'єднувати
розвора - деталь воза
розширювати - розважати, розвіювати важкі думки
розгайдати - протратити (майно, гроші)
розгов'язний - неекономний, марнотратний
розгорнутисья - роздягнутися (та бы-с сья розгорнув кус)
розкыплений - розварений
розкленути - розкрити (пальці)
розмаіты - різні, всякі
розмаіті - по різному
розмітувати - розкидати (ид ле порозмітуй тот гній по загороді)
розпавузити - скинути павуз
розпознатисья - познайомитися
розпустити - 1. щось на довше; 2. переносне - на дворі розпустило
розпучыти - роздушити
рознучытисья - дістати грижу
розрывка - перерва, зміна
розсыпати - 1. щось розсипати; 2. переносне - зробити когось втратним (але-с го, небоже, розсыпав)
розточыти - розмотати (нитки, клубок)
розтежа (розтіж) - навстіж (отвор двері на розтіж)
розчеперитисья - розтавити ноги
розчервонітисья - почервоніти
рокыта - вільха
рондель - сковорідка
ропа - нафта природня
росів - юшка з вареного м'яса
росне - росте
росохатий - криластий, розгалужений
розхыботати - розхитати
рочинець - річниця, час якоїсь дати
рубы - зворотна (ліва) сторона одягу (одів єс кошелю на рубы)
ружа - роза
Рузья (ім'я) - Розалія
руковины - заручини
румеґати - ремигати
румянец - рум'яна (лікарська рослина)
рунтувати - нищити (кертиця вшитки грядки зрунтувава)
рура - труба металічна
Русаля - Зелені свята
ряд - 1. порядок (в хыжы неє ряду); 2. рядок
рянды - ганчірки
ряса - 1. раса народів (чорна, жовта); 2. частина снопа зі сторони колосся (сквадай до стіжка рясу до ряси, а гудзьір до гудзьіра); 3. чернечий одяг
ряф - обруч (на колесі, бочці)

С

сади - сюдою
саво - обшиті в плівку солені куски сала
саля - зал
самы такы - такі самі (їх быкы самы такы як и нашы)
санна - снігова дорога
санкы - виїздні сани (залубні) (Запряж лем коні до санок и вйо)
сващыти (свашка) - бути на весіллі старостихою (старостиха)
свекра - свекруха
сверблик - свердло
сверблячка - короста
свершок - цвіркун
свиннак - рід бур'яну, який охоче поїдають свині та гуси
світлина - фотографія
своік - малої місткості дерев'яна кругла точена банка, що вільно закривається також точеною дерев'яною кришкою (в ній, як правило, пастухи носили сир, масло)
свойой - своєї
свора (сворень) - частина воза
свуга – наймит
свужыти - працювати по найму, служити
секундувати - грати на 2-ій скрипці
Семан (ім'я) - Семен
семериця - постити семерицю, значить 7 діб нічого не їсти
сендзя - суддя
сервус - здоров (вітання)
сесе - це (дай мі сесе горня)
си (сой, сий) - собі (як я сой засьпівам двома говосами)
сызы - сльози
сикавка - пожежний або ручний водяний насос (помпа)
синяк - 1. синець, 2. синюх (гриб)
ситит - паде дрібненький, тихий дощик
сыпанець (шпихлір) - приміщення, де зберігали зерно, часом одежу, деколи там і спали
сідиско - сидіння (на возі)
сикавиця - дрібний дощ зі снігом і вітром
сітник - трава на мокляках, трубчаста
Сандра (ім'я) - Олександра
скавородитисья (шкавородитисья) - бридитися, гидувати
скапнути - померти (хворіючи)
скваданка - гостина по закінченні вечірок
скевко - скло до лампи
скірати - скористати щось, зробити щось корисне
скірні - чоботи
склеп - крамниця
склялічина - бите скло
склясти - клясти
сконати - померти
скопыливасья - родила позашлюбну дитину
скора - шкіра
скрептати - чистити картоплю від лупи
скуситель - спокусник
скуткы - наслідки, результати
следзь - оселедець
сливчанка - сливовиця (самогон із сливок)
слизгавка - дуже слизько на вулиці, що трудно ходити
слинавка - хвороба худоби
смаркач - сопляк
смарклі - соплі
смот - дивись
смотріти - дивитись (посмотсья на дябва, але добрі смот)
смрід - сморід
снувальниці - пристрій для намотування пряжі з льону, вовни для ткання основи полотна
снувати - намотувати пряжу для ткання
совонина - сало
сойкы - угорські сиві воли з довгими рогами
сокырвиця - кров з наривів
сокырник - місце для зберігання сокири
солотрук - круглий камінь, яким розтирали сіль, перець, тощо
сомар - осел
сонечник - соняшник
сопух - тепле повітря, але не зовсім чисте
соровий (а) - сирий (а) (дырва соровы)
сосьнякы - маслюки (гриби)
соха - росохатий патик, до якого клали конюшину, сіно
спадок - спадщина
спасений (а, е) - ожирілий(а, е), повний(а,е)
сперати - 1. зупиняти (сперво сья дерево на ріці); 2. гальмувати (сперай віз покаль не пізно), 3. забороняти (та я му не сперам)
спередити - випередити, обігнати
сперсья - стримався спырсво - розлетілось (маво юж быти весьіля и сья спырсво)
спідник - нижня жіноча сорочка
спірити - вкрасти
спласнути - зменшитись(пухлина)
сподіватисья - надіятись
сподні - штани з фабричного полотна
сподок (спідки) – саме (і) нижнє (і) дерево в стіні деревяної хати
спонаглятисья - поспішатися в роботі, ході
справити - придбати, купити
справуватисья - вести себе пристойно, гарно поводитись
справдити - перевірити в правдивості сказаного
спрагота - сильна спека
спрягатисья - коли двох господарів мали по одному коневі і впрягали їх до одного воза
спуст - довгий рубанок
спустигало - неохайний
спуститисья - 1. покластись на когось; 2. відв'язатись (кінь, корова)
спущати - 1. відв'язувати худобу від стійла, 2. витискати олію
стаі - шар поля (посіяв стаі вівса)
старанка - лемішка
старатисья - журитися
старина - старі речі
старунок - смуток, журба
стервиско - місце, де закопували дохлу худобу
стаянка - колиба на пасовиску
стерпва - затерпла (нога)
стинати - різати, рубати ліс
стырчати - 1. стояти (переносне) (чого ту стырчыш, ид домів); 2. щось виглядає (жебыс не хпав, бо там якысий патык стырчыт зо землі)
стігати - стягати
стівка - сотня (грошей)
стігач - нашильник
стіжок - полукіпок
стопец - гуси мають стопці
стопні - градуси (гнеска певні є з двадцет стопнів морозу)
стопня - ступня
стопорчытисья - 1. ставати сторца; 2. опинатися (ти юш посвухай, докаль сья будеш стопорчыв)
сторцьом - сторц, класти щось вертикально
стохмати - зробити щось як-небудь
стояти (о когосы) - ставитись (до когось) (Я о тя не стою, мамы сья не бою)
стратити - загубити
стратитисья - витратитися (стративсья фест на тоту гостину)
стриєчний (брат) - двоюрідний (брат)
стрык - батьків брат
стрикат - коле (у вусі, в боці)
стрына - жінка батькового брата
стрижій - перукар
стріжак - однорічне лоша
строканець - ремінець у постолах
стромы - високі дерева
струг - різець з ручкою до ґонтів
струп - пригоєна трохи рана
струхнівий - трухнявий
стрямба - стрічка тканини, відрізана від стирки
стряска - суміш сіна і соломи
студенина - холодець
студенка - джерельце
студено (студін) - зимно, холодно (холод)
студня - криниця
стугнути - 1. згустіти (кісто най ищы стугне); 2. підросте, набереться сил (хвопец най стугне, и товдиль аж піде свужыти)
стуняти - подешевіти
ступір - дерев'яний, закутий знизу стовбур, яким в ступиці обдирали зерно на крупу
ступка - дерев'яна посудина з грубими стінками, зроблена з стовбура дерева, в якій ступором обдирали зерно
стухлей - скупий
стухнути - запліснявіти, зацвисти
схіснувати - використати
сукати - скрутити (шнурок)
сумліні - чесне слово (клятва)
сумліня - совість (та юш не маш ниякого сумліня)
сусьік - скриня (ящик) для зберігання зерна
сут - є (они сут ту)
сухий - 1. сухий (ярец юш сухий, можна мовоти); 2. худий (та він такий сухий, лем єдна скора и кости)
сухота - засуха, посуха
сухоты - туберкульоз
суций (а, е) - здатний (а,е), придатний(а,е) (та він до ничого не суций)
суча - сучки (з дерев), гіллячки
сушня - лежанка
суш - дуже сухий(а,е) або в переносному - дуже худий (а,е)
схаліти - змарніти
схіснувати - спожити, використати
счыстиско - плівка та інше від плоду у тварин
счулитисья - скулитися
сьваліти - свербіти
сьвато - свято
сьвіркотати - щебетати (пташки, діти)
сьвітлиця - гостинна (кімната для гостей)
ськіпка - 1. защіпка (дверна, віконна); 2. нею вишкробували залишки тіста з корита
ськрябати - скребти
сьніговиця - сніг з дощем і вітром
сьніте (ий) - пусте (ий) (зерно, горіх)
сьпіритус - спирт
сьпіритус палячий - денатурат (деревний спирт)
срюбстак - тиски слюсарні
сьсідатисья - скиснути (мовоко юш сьіво)
сьцюк (щюк) - недопалок
сьцюс (щюс) - стос (акуратно складені колені дрова)
сьяги - складені метрові грубоколоті дрова (1 сьяг = 1 складометер)
та де-ж бы - та невже
таітисья - не признаватись про щось, у чомусь (кажут люди, же го люблю, а я сья не таю)
такы самы - точно такі
таксатор - той, що визначає розмір заподіяної шкоди
тамди - тудою
тамто, то (тото) - те (це)
тамтой (тамтому) - той (тому)
танір (тарелик) - тарілка
тарка - кличка пса
таркастий - різнокольоровий
татарка - гречка
твар - обличчя
твоітсья - 1. слабо горить (вогонь); 2. мати спрагу (твоіт го)
твумак - вантаж, тлумак
тебетівка - шерстяна хустина (дебетова)
терен - територія певна
теркы - терен
термін - судова справа
термосити - трясти
тернавкы - сливи, щеплені на терені
терпитисья - терпіння (сья му не терпит)
терхоба - щось велике, важке
тета - тітка (мамина, або татова сестра)
тестамент - заповіт
теца - піднос
Тимко (ім'я) - Тимофій
тівко - тільки, скільки
тівна (тювна) - тільна (корова)
тіж - теж, також
тімениці - порплі
тырвати - тривати (не стырваво и два тыжні, як я сья оженив)
тырмосити - трусити (людину). (Так мя гад тырмосив, же мі аж говова кляпава)
тырчати - стирчати, заважати
тифус - тиф
тычытсья - відноситься (тото сья до тя не тычыт)
тлумитисья (твумитисья), перекидатися, нележати спокійно (та юш не твум тоту перину)
товди (товдиль) - тоді
товочыти - м'яти, топтати
томасина - міндобрива
Томко (ім'я) - Тома
топір - важка сокира для розколювання грубих дров
топориско - топорище
тороки - френзлі (на хустині)
торгати - рвати (ид торгай черешні ківко хцеш)
тото (тоти, тамти, тота) - це (ці, ті, та)
точыти - гострити на точилі
трагар - бальок
трапитисья - мучитись, важко працювати (але сья трапиш небоже)
тратити - губити
трач (тартак) - пилорама, лісопильний цех
трачова пива - пила для двох осіб, з яких один стояв зверху, а другий знизу під кобелицями
трафіка - тютюнова фабрика (вироби)
трафунок - випадок
трепота - осика
трефний (а, е) - бридитись щось їсти
трім (троми) - зрізане грубе дерево (Але трома звалили)
трінкувати - штукатурити
тріснути - (переносне) - вдарити (як тя трісну)
трунок - напиток
трутнути - штовхнути (лем го кус трухнув, а він хпав)
трускавкы - суниці
трущыти - лущити (горіхи)
трясти - трусити (яблука)
ту - цю
тугий - міцний
туньо - дешево
тус, ту-єс - ти тут?
тя - тебе
тяма - пам'ять (за мойой тями, ищы такого не быво)
тямити (тямиш) - пам'ятати, згадувати, пригадувати (памятаєш)

У

убіч - схил гори
убраний (а, е, і) - вбраний(а, е, і), гарно одягнутий (убраний як пан)
убраня - костюм
уважати - думати, рахувати (уважай жебис не змылив. Уважам, же так буде ліпше)
удиво - гачок ловити рибу
удоводнити - довести
уж (юш,юж) - вже
уйко - мамин брат
уйчына - жінка маминого брата
ука - лука
учка - лучка
улан - кавалерист
Улька (ім'я) - Юлія
урвитель - збиточний
урвіш - збиточний, розбишака
урывати - забирати, відбирати (не урывай чести никому, то і тобі не будут)
урльоп - відпустка
усталити - встановити, переконатись
уферма - недотепа
ухо - вухо
уця - вівця
ушы - воші


Ф

фават - кусень, великий кусок
фавды - складки одягу
файка - люлька для куріння
файний (файно) - гарний (гарно, приємно)
файстриґувати - попередньо рідкими штихами позшивати
файфа - велика дерев'яна катушка для намотування ниток
файфниця - стінка для закладання 16 файф
фактор - помічник або покупця, або продавця (дав Бог купця, а дябов фактора)
фалечний - фальшивий
фаля - хвиля
фамелия - сім'я, родина (але єс трафив до фамелиі)
фаризей - фарисей
фасувати - одержувати за рознарядкою
фафлюфтерувати - лаяти, як правило, німецькою мовою
фафрати - говорити на когось, пискувати (лем на мя фафре и фафре)
файчак - 1. тютюн для люльки; 2. курець, котрий курить люльку
фербель - азартна гра в карти (на гроші)
федоровиця - піст
фест - сильно, дуже багато
фестметер (фезметер) - метер кубічний
фестункы - окопи
Фецко (ім'я) - Федір
фындати - не шанувати (одяг, гроші)
фіґлюватн (фіглі) - жартувати (жарти)
фігляр - жартівник
фігурант - помічник землеміра при комасації
фізоля - фасоля
фільці - чоботи, в яких підошва і пришви шкіряні, а халяви сукняні
фінанц - прикордонник
фльондра - та, що не вміє шанувати щось
фляшка - пляшка фолюш - майстерня, де з вовняного полотна робили (били) сукно
форкотати - картавити, не може вимовити «р»
форст - дошка товщиною 4 см
форшпан - примусова робота
фтікати (фтюк) - втікати (втік)
Фтодос (ім'я) - Теодозій
фраір - той, що дружить з дівчиною
фраірка - дівчина, з якою дружить хлопець
францы - цим словом називали всі венеричні хвороби
фрас - прокльон легкий (ид од ня до фраса)
фрасунок - переживання, журба
Фросия (ім'я) - Євфрозина
Фтодоска (ім'я) - Теодозія
фузия - рушниця
фура - фіра, підвода
фурман - фірман
фурати - віяти, дути
фурт - завжди, весь час
фугрины - одвірки
фурткя - хвіртка
фурчати - обертатися так швидко, що видає звук (як засукав веретено, то аж зафурчаво)
фуяра - духовий музикальний народний інструмент, типу сопілки

X

хабзина - бузина
хаморода - затінок, місце, куди можна заховатись
хап - пастка, капкан
хвиля - 1. погода (тільки гарна, сонячна); 2. час (по хвилі приду до вас)
хвіятисья - хитатись
хвоп - чоловік, селянин
хвопчыско - хлопчина
хворотя - хвороба
ховошні - штани з домотканого сукна овечої вовни
хресний - охрещена дитина
хыбаль - хіба
хыботати - хитати
хыжа - хата
хырбет - хребет
хімля - на неї жінки накручували волосся
хіснувати - споживати, використовувати
хлептати (хлепче) - пити (п'є) (хлепче як воду)
хлюпати - вода переливається понад край
хляпа (на вулиці) - мокро, йде дощ, мокрий сніг
хляпати - 1. брискати; 2. йде тихий, рідкий дощ зі снігом
хляпкати - 1. плескати (в долоні); 2. теліпатись (взуття)
ходте - ідіть, ходіть (ходте здоровы з Богом)
хованец - вихованець, прийомна дитина
ховати - 1. виховати (людину), виховувати; 2. годувати (тварин); 3. ховати померлого, хоронити (ховают го заран о 3 годині)
хосен - вигода, користь
хотар - всі поля, що належать до даного села
хоц, хоцкі - хоч
храмати - кульгати
хробак - черв'як
хробачний - червивий
хот (ход) - ходи (хот гев, ноле хот)
хтіти (хце, хцу) - хотіти (хоче, хочу)
хтоди - тоді
хтоси - хтось
худобний - бідний
хоцбы - хотя б, хоч би
хоц як - всяко, всіляко, як-небудь (зроб хоц як. Як ти на свужбі быво? Та хоц як)

Ц

цабанити - наговорювати (так мі нацабанив, што аж страх)
цаль - міра довжини
цапина - дручок з металічним гаком, яким перекочували дерева
царина - загороджене поле
царок - внутрігосподарська огорожа на картоплю, ягнята та ін.
цвавом - галопом (на коні)
цваний - толковий
цвикат - 1. розрізає ножницями; 2. переносне - дрібно ходить
цверкати - капати (корова юж лем цверкат)
цвіркати - цьвірінькати
цент - грошова одиниця, переносне - дуже мало
ци - чи (а цы я тя мам ховати?)
цибух - трубка від люльки для куріння
циганити - обманювати, говорити неправду
цигантство - брехня, обман
цигарничка - мундштук для куріння
цингель - спусковий гачок зброї
цизорик - перочинний ножик
цівка - саморобна катушка
церувати - штопати
цитрина - цитрусові
цина - припой
цинувати - паяти
цибатий - вилицюватий
ціпчати - пищати (курятко)
ціфрувати - різьбити, переносне дрібно танцювати
цментір - кладовище, цвинтар
цмок (про людину) - здоровило (хвоп такий, як цмок), але ще своєрідний прокльон (ты, цмоку, перестан)
цмулити - слюпати - пити
цмитисья - темніти (цмитсья мі гочах)
цнутисья - скучати (так сья мі ту цне без вас, же-м не годен вытримати)
цомпель - сосулька льоду, переносне - соплі під носом (ищи му цомплі під носом не высхли, а юш сья бере за палюнку)
цофатисья - задкувати
цофсья (цофнийсья) - вернися
цундрі - лахміття (лем цундрі з нього вісьят)
цупкати - тупати ногами, особливо під час танцю (не піду з ним танцювати, бо він лем цупкат, як цап)
цюкати - докоряти, випоминати
цяпкати - капати (цяпний мі ту до погарика)
цьвакати - цямкати (цьвачеш як паця)
цьвак - цвях
цьма - 1. темнота; 2. вид метеликів, що літають в присмерках

Ч

чапак - старший косар, що має під своєю командою 12
косарів
част - частка, частина (я свою част дам сыновы)
частувати - пригощати, ставити могорич
чатина - дрібне гілля хвойних дерев
чатувати - чекати на когось скритно
чачко (чачо) - дитяче - іграшка
чвовек (чвовече) - людина (чоловіче)
челенки - щиколонки
чеберчати - дзвонити, тріскати
челяд - 1. молодь (хлопці та дівчата), 2. всі домашні
чепера - дерево з розгалуженим стовбуром
чеператий - розкарячений, що ходить широко розставляючи ноги
чепец - очіпок
чепитисья - 1. одягати очіпок; 2. чіплятись до когось (чепивсья мя, як вош старого кожуха)
чепігы - ручки до плуга і інших знарядь
черваковатий - червивий
червений - червоний
червениця - червона глина, яку використовували при будові печей
червец - червень (місяць)
червінка - дизентерія
черевити - топтати, розбивати
черевця - рід бур'яну
черниці - ожина
черянка - обмін, женитись на черянку - він брав за жінку твою сестру, а ти його сестру (старі люди казали так не женитись, бо одна пара буде нещасливою)
черятисья - обмінюватися, мінятися
чынити - діяти, робити (што мы з тобом чынити маме?)
чыпіти - стояти при поганій погоді
чытердесьят - сорок
чыхнути - чхати
чівка - чуприна (волося, колося снопа)
чкати - ікати
чміль - джміль
човg - танк
чом (чомси) - чому (чомусь)
чимси - чимось
чоп - дерев'яна або тканинна (скручена) деталь, якою закривали отвори
чута - верхній чоловічий одяг із сукна, довгий, нижче колін, який надівали поверх гуні
чудно (чудні) - дивно
чудуватисья - дивуватись

Ш


шавата - салат (трава)
шайта - сота частина метра кубічного
шаль - дурість
шалений - 1. танець - швидкий, 2. про людей (дівчатко шалене, не ход ты до мене)
шальки - шлейки
шалювати - оббивати стіни досками
шандар - жандарм
шантавий - той, що ходить нерівне, хитається, ледве ноги волочить
шарварок - примусова трудово-гужова повинність
шарга - завірюха, буря, гроза
шарпати - зачіпати, смикати
шаты - одяг (загально)
шатрові (цигани) - кочуючі (цигани)
шацувати - визначати вартість
шацунок - визначена вартість
шафарня - дерев'яна скриня, з перегородками і верхнім віком, кришкою, де зберігали зерно і інші продукти
шафель (шафлик) - цебер(цебрик)
швагер - щвагро (сестрин чоловік, жінчин брат, або жінчиної сестри чоловік)
шварне - чудове (дівча)
шалівка - доска для шалювання
шеле-меле - про людину, з якою нема про що говорити і немає з ким
шепелявий - той, що не може виговорити звук «с»
шептіти - шептати
шыба - віконне скло
шыковний - гарний, якісний (з оздобленням)
шынк - буфет, закусочна
шынквас - буфет (мебель) у шинку
шынкар - буфетчик
шынкель - частина осі до воза, на яку надівається колесо
шынкувати - продавати, розливати напитки
шкаредний - паскудний, противний
шкаредно - противно
шкаруплина - шкарлупа з яєць
шкарпа - крутий нахил, горб
шквірк - модрина
шкіпы (ськіпы) - колоті дрова на дрібні тріски
шклянка - стакан
шкортннй - вибагливий до їди (не буде кажду страву їсти)
шпунт (шкут) - малий ростом
шлюбанк - диван, бамбетель
шлябант - шлагбаум
шляк - прокльон (най тя шляк трафит)
шляпати - ходити неакуратно
шляйфа (шляйфувати) - гальма (гальмувати)
шмарити (шмар) - кинути (кинь)
шмата - ганчірка
шмигляр - той, що робить дотепні збитки, фокуси
шміргель (ґлянцпапір) нождачний папір
шмукляр (шмуклювати)
спекулянт (спекулювати)
шовдра - засолене сало або сало з м'ясом
шопа - куча
шпанеґлі - кнопки
шпара - шілина
шпаргет - кухонна піч
шпарівний - ощадливий
шпарувати - заощаджувати
шпик - внутрішня речовина кісток
шпыталь - лікарня
шпідлярка - спідня дошка на возі
шпік - шпигун
шпілька - шпилька
шпортатисья - 1. колупатися, 2. переносне - заважати; 3. спотикатись (не танцює, лем шпортат ногу поза ногу)
шпулька - катушка
шпурлет - мотальний пристрій для намотування пряжі на цівки і файфи
шурнути - кинути чимось, кимось
Штефан (ім'я) - Степан
Штефка (ім'я) - Степанія
штильвага - частина воза, до якої чіпляються орчики
штырі - чотири
штромфлі - панчохи
штуркати - штовхати
шувний - гарний
шугай - парубок
шулькнути - втікнути, вискочити
шурц - робочий фартух
шустати - лити (сильно) (шустат на дворі, як з відра)
шустка - грошова одиниця Австро-Угорщини
шустер - швець
шустрий - швидкий, рухливий (хлопець)
шутий - безрогий
шуфля - велика лопата
шяги - метри (купи дров по складометру - шягу)

Ю

югас - пастух, чабан (пасе вівці)
Югаска (ім'я)
юркнув - чкурнув
юхя - юшка
юш (юж) - вже

Я

ягоды - суниці
ягниця (ягничка) - вівця (овечка)
яґомосць - священник
ядвовец - яловець
якас - яка ти (яка-с мазурата)
якыси - якісь
якоси - якось
як суцо - як треба, гідно (як сья пишеш) - як твоє прізвище
яличняк - молодий ялиновий ліс
ямка - 1. ямка живота; 2. ямка в полі (ты роб ямкы, а я буду метав бандуры)
япко (ябко) - яблуко
япчанка - компот з сушенних яблук
яр - весна
ярец (ярчанка) - ячмінь (ячмінка)
ярмак - базар, ярмарок
ярувати - веснувати
яруга - яр, рів
ятритисья - запалюватись (рана)
яфыри - борівки, чорниці
Яцко (ім'я) - Яків
яшниця - яєшня

 

----------------------------------

Джерело:
http://www.ethnos.lemky.com/

 

Пошук на сайті

Що маємо