Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - volodumur nazarenko

Вірші     →     volodumur nazarenko     →     та ж
 
volodumurnazarenko
 

                       Наказ.

 

Чудо-диво проявись.

Моє тіло схаменись.

Мені зовсім підкорись.

Знову молодим зробись.

В свою молодість вернись.

Щиро долі посміхнись.

Назавжди таким лишись.

Перед часом не схились.

І ніколи не хвались.

Та дивись не забарись.

Постарайся не лінись.

Все буває, подивись.

Щиро віруй та борись.

Сильним бути не втомись.

З розумом навік здружись.

Словом вірним підкріпись.

Впевненістю обгорнись.

Від життя не відірвись.

Успіхом нагородись.

Живи з добром, добром живись.

 

6.09.11.    В.Назаренко.

 

 

         Мрія мрій.

 

А я вічно молодий.

Гарний, жвавий та міцний.

Задоволений, хисткий.

Ще не втомний і швидкий.

Та до успіху стрімкий.

Я завжди буду такий.

 

13.09.11.            В. Назаренко.

 

 

 

  Прийшов час і треба змінитися.

 

   Скрізь владне свавілля, вже гидко дивитися.

   Брехня на брехні вже не може вміститися.

   Злодійство без меж не повинно творитися.

   Скрізь хочуть як не будь на комусь нажитися.

  

   Усе загрібають, не хочуть ділитися.

   Та дурнів шукають, що можуть згодитися.

   В тім успіхи мають, не проти хвалитися.

   Хоч як допікають, не можна трудитися.

 

   Хто може - тікають, бо ніде подітися.

   Слабкі вимирають, не гідно змиритися.

   Прийдеться боротися, бо ніяк коритися.

   Нас бидлом вважають, то ж треба змінитися.

 

   07.08.11.  В.Назаренко. 

 

 

 

                   Такі роковини.

 

   Ми хотіли Україну добру та велику.

   На двадцятий рік зробили дуже злу та дику.

   Сім мільйонів населення без жалю втрачали.

   З усіх гарних намірів здебільш ганьбу мали.

   Оце така незалежність та її здобутки.

   Де ж той розум, де та совість, де честі набутки.

 

   18.08.11.  В.Назаренко.

 

 

      Заради чого7

 

   Шкода дітей, яких мордують в школі.

   Навчаючи брехні й непотребу для долі.

   Марнують час вони, сидять бліді і кволі.

   Життя перенавчить жорстоко, не по волі.

 

    1.09.11.     В. Назаренко.  

 

 

Так дуріти треба вміти.

 

Як отак на світі жити.

Ідіотством світ мутити.

Тільки б пити та курити.

Гроші за дурне платити.

Від задоволень тих дуріти.

 

Все пропити, прокурити.

Здоров’я власне погубити.

Печінку рідну вкрай згноїти.

Хіба для цього треба жити.

 

Це не можливо зрозуміти.

Бо так дуріти треба вміти.

Чому б себе не пожаліти.

Та з ідіотством покінчити.

 

Зріктися пити і курити.

Без цих гріхів на світі жити.

Ганьбу на радість замінити.

Та добру волю відродити.

 

Бо смерть все владна відмінити.

І передчасно усмирити.

Та задоволень всіх лишити.

Хіба це важко розуміти.

 

14.09.11.        В.Назаренко.

 

 

 

 

 

                    Примати.

 

Ви б хотіли певно знати.

Як і де вчені примати.

Тлумачать всім російські мати.

Як вміють їх коментувати.

По-грамотному підбирати.

Практично, вчасно покривати.

Та зрозуміло виражати.

Чи варто це все переймати.

Та хтозна де таке шукати.

Куди скоріше це надбати.

На п’яних людях споглядати.

Це найогидніші примати.

Не перевершені пруть мати.

Попробуй їх переконати.

Не знатимеш куди тікати.

То ж краще таких не чіпати.

Не варто навіть розмовляти.

Примати, що тут ще сказати.

 

27.09.11.       В.Назаренко.

 

 

 

 

 

 

                   В партію здоров'я.

 

           Де що маєш, де що знаєш.

           Забуваєєш, пам'ятаєш.

           Здобуваєш чи втрачаєш.

           А головне не помічаєш.

          

           Як за здоров'я не подбаєш.

           Все загубиш, сам сконаєш.

           Якщо свій розум не тримаєш.

           В житті нічого не впіймаєш.

 

           Коли здоров'ю не сприяєш.

           То явно з розуму сповзаєш.

           В морі брехні перебуваєш.

           Не думаєш, чи не встигаєш.

 

           Істину знати не бажаєш.

           Та через це не виживаєш.

           Все найдорожче полишаєш.

           А вихід є, як забажаєш.

 

           В здоров'я партію вступаєш.

           Довіру їй завжди являєш.

           Підтримуєш і підсобляєш.

           Всю Україну виручаєш.

    

           Здоров'ю нації сприяєш.

           То й нагороду отримаєш.

           Дітей та внуків, всіх спасаєш.

           І благодаттю вдовольняєш.

 

           Ну що ще треба, як гадаєш?

 

           6.02.11.  В. Назаренко.

 

       

 

Що  бажаєм,  а що  маєм

 

Час минає день за днем

Сонце світить ,ми живем

Бачим, чуєм,пізнаєм.

Дбайливий пошук скрізь ведем

Талантів, геніїв шукаєм

За десять літ вже дещо маєм

Чимало творів випускаєм

Нажаль постійно відчуваєм

Підтримки владної не маєм

Її постійно скрізь шукаєм

Дику культуру не сприймаєм

Всі біди лиш від неї знаєм

В державі нашій відмічаєм

І виправить цей стан бажаєм

Лиш цю доктрину висуваєм

У творах наших розвиваєм

Мистецтва користь висвітляєм

Та успіху з цього чекаєм

Надрукувати поспішаєм

Але можливості не маєм

Хоч всі шляхи завжди шукаєм

Та проти дію відчуваєм

І читачів не досягаєм

На жаль це так, маєм що маєм

 

              В.Назаренко

         

 

 

   

 

        Погань.

 

Жадоба мерзенна усе захопила.

Якась її шльондра на світ народила.

З тих пір стільки бід вона скрізь натворила.

Загарбати все споконвіку хотіла.

Страждань не винних потік спричинила.

Життів не помірно в цім світі згубила.

Все мало та мало про всяк шепотіла.

Давай ще по більше постійно твердила.

Багатство це влада, це слава пихтіла.

І розум людський так навік заразила.

Та зло таким чином по світу плодила.

Хто більше загарба змагання відкрила.

Не важно що горе комусь спорядила.

Не важно що бідних дітей заморила.

Бомжів розвела і калік наробила.

Сиріт спасати не воліла.

Вже все живе звести назріла.

А спинить мерзенну звичайна могила.

Прискорити дійство спроможна лиш сила.

 

9.09.11.                         В. Назаренко.

 

 

 

          Підлі гроші.

 

Без грошей хто-життя втрачають.

Їх як людей не поважають.

Ніяк, ніде не виручають.

У рабство гонять, чи вбивають.

Закони їх не захищають.

Таку властивість люди мають.

З грошима люблять та вітають.

Без грошей людьми не вважають.

 

Всі, хто гроші якось мають.

Неправедно добувають.

Чини собі любі купляють.

Та чесно жити не бажають.

Себе надмірно поважають.

За покидьків не сприймають.

В душі своїй все ж добре знають.

Чого варті, що ховають.

Що заслужили - поковтають.

В свій час в штани понакладають.

Злодійства гучно відригають.

Та пізно буде, хай конають.

Свиням свиняче визначають.

І так по-їхньому кінчають.

 

12.09.11.        В. Назаренко.

 

 

       Всього на-всього.

 

Ой біда така велика.

Україна дуже дика.

То там, то тут нахабна пика.

Свавіллям владним злісно смика.

Народ мордує совісті каліка.

 

Щоб спинить біду велику.

Треба ту нахабну пику.

За поведінку її дику.

В свинарник доживати віку.

Спровадити без лементу і крику.

 

15.10.11.       В.Назаренко.

 

 

 

 

 

         Цікавість.

 

Літає анекдот  один.

З відрядження вернувсь румин.

Прийшов додому без провин.

А в жінки інший є румин.

 

Цікаво знати всю новину.

Що той румин сказав румину.

 

31.10.11.   В. Назаренко.

 

        Цікавість. 2

 

Як розповів один пустун.

Вернувсь з відрядження румун.

Без попередження, хитрун.

А в жінки інший був румун.

 

Що сказав тоді румун румуну?

Впіймавши отаку фортуну.

 

1.11.11.   В. Назаренко.

 

 

    

 

              Н. Єфремовій.

Чергову брехню за №1351-Н-07 отримав. Ганьба неминуча.

 

Б. Зайчуку, Н. Єфремовій, О. Міщенко.

Світу про вас.

 

      Мерзотники.

 

А злодюги з П.Ф.У.

Зробили справу ділову.

Мою діяльність трудову.

Сфабрикували наяву.

 

Підсунули брехню нову.

І пенсію вікову.

Фальшували в морову.

Підтримку мали дійову.

Від влади дику, тіньову.

 

Ганьбу родили чергову.

Злодійську, підлу, гнойову.

Конституційну, правову.

Мерзенній владі гробову.

 

5.11.11. В. Назаренко.

 

 

  Поламати лохотрон.

 

Як таке робити, як таке сприймати.

Таємно, підло обирати.

Свій вибір підло приховати.

Натуру рабську проявляти.

Та свою гідність потурати.

Можливість дати фальшувати.

І результати підробляти.

Свій голос десь затушувати.

Це демократією звати.

Не гідно таке витівати.

Достойно треба поступати.

Чесно бажання записати.

Та підписом зафіксувати.

І можна це перевіряти.

Свій голос твердо відстояти.

Присікти спробу фальшувати.

Та лохотрон цей поламати.

 

21.11.11.   В. Назаренко.

 

Гімн добродія.

 

Маю я природу божу.

І творю що можу.

Що бажаю не все маю.

А життя розмножу.

 

Добром його напуваю.

Злом не потривожу.

Від нечисті зберігаю.

Досконалість вводжу.

 

Плідну силу добуваю.

На благо приложу.

Близьких добром привітаю.

В житті допоможу.

 

Негаразди подолаю.

Впевнений що зможу.

Щастям долю привітаю.

Благодать примножу.

 

3.12.11.    В. Назаренко.

 

 

 

         Смута.

 

Моя думка все гуляє.

Завжди спокою не має.

Дуже вільно сновигає.

Все чогось та десь шукає.

Проблеми різні розгрібає.

Здебільш брехню перебирає.

А істину собі складає.

Уважно все щось розглядає.

Та все більше помічає.

Що мало праведного знає.

Увагу знову привертає.

Що Україна вимирає.

Народ світ за очі тікає.

Та за якісь гріхи конає.

І явно дурістю хворає.

Тому всі біди притягає.

Вину признати не бажає.

І виходу не відшукає.

А свинство залюбки приймає.

І це ніяк не подолає.

Хоч вже і не залежність має.

Та успіхів в житті не знає.

Можливо збоку хтось впливає.

Злодіїв різних підбирає.

Та партії із них складає.

Смуту в суспільство підкидає.

Досить майстерно виступає.

Для дурнів теми підбирає.

Від справ людських відволікає.

При тім уважно спозирає.

Як цей розбрід все роз’їдає.

Суспільство тишком підриває.

Цим тішиться і підсобляє.

Цькувати дурнів ледь встигає.

Від благо дійства відвертає.

Населення це все приймає.

Злочинців до керма пускає.

Злочинну владу вибирає.

Свинство та дурість зберігає.

А хтось свій урожай збирає.

Грабує, дурить, викрадає.

Ось так держава загниває.

Той дехто вигоду надбає.

На незалежність вже начхає.

Вона як видно не спасає.

А Україна все втрачає.

Розум і совість не вітає.

До чого дійде дідько знає.

А думка все собі гуляє.

Нові проблеми підіймає.

І скоро ще щось відкопає.

 

16.12.11.    В. Назаренко.

 

 

 

        Хіба народні.

 

І знову пруться в депутати.

Чомусь так хочуть керувати.

Щоб черево своє напхати.

За шкуру власну краще дбати.

Народ дурити й оббирати.

Який все мусить вимирати.

По телевізору щоб побрехати.

В газетах пики хизувати.

Закони всяк ігнорувати.

Та конституцію пенати.

Корупцію стимулювати.

На Україну їм начхати.

Це не народні депутати.

Женіть їх люди добрі з хати.

Якщо посміють завітати.

 

16.12.11.   В. Назаренко.

 

 

І де вони такі тільки бралися.

 

Не пишуть це кореспонденти.

І не свідчать документи.

Що українські президенти.

Всі що були-чиїсь агенти.

Досить злочинні елементи.

 

Хоч би де совісті набралися.

Не працювали, лиш пишалися.

Випендрювалися та каталися.

По світу білому таскалися.

Екскурсіями вдовольнялися.

За кошт державний розважалися.

Діла робити не намагалися.

То ж нікчемами і оставалися.

Бо для України не старалися.

За свою шкуру турбувалися.

А за обов’язки й не бралися.

Закони лиш декларувалися.

Виконувати їх і не збиралися.

Багатства тихо розкрадалися.

До конституції ж зверталися.

Як роковини приближалися.

А ще й гарантами назвалися.

На ній порядними бути клялися.

Насправді нею тільки гралися.

А керуватися й не збиралися.

Над правами людей познущалися.

Народ вимирав – не переймалися.

Від цього і не хвилювалися.

Можливо навіть потішалися.

І де ви тільки такі бралися.

Безвідповідальністю хизувалися.

Безкарними залишалися.

 

Треба щоб часи помінялися.

Треба щоб за них трохи взялися.

Щоб вони за все поквиталися.

А за свої підлості щоб проклялися.

І пеклом за все покаралися.

 

19.12.11.    В. Назаренко.

 

 

          Свавілля манії.

 

Якщо когось там величають.

То як попало нарікають.

Хоч і достовірно знають.

Та досить чітко уявляють.

Що зірки одні бувають.

Ті що з неба світлом сяють.

 

Земні ж геть інший запах мають.

Мілкуваті, сновигають.

Їх зірконутими вважають.

Хоч в голос це не промовляють.

Правду казати не бажають.

Та досить підло поступають.

Тільки мову опошляють.

Творіння божі оскверняють.

На покарання заробляють.

 

1.01.12.  В. Назаренко.

 

 

 

 

До відому самому та попередь знайому.

 

                                    Безробіття доконає.

                                    Україна вимирає.

                                    Хто біду таку здолає.

                                    Той героєм бути має.

Що не діє-відмирає.

Цей закон життя триває.

Нехай кожен про це знає.

Та ніяк не забуває.

 

Хто працює-виживає.

Хто сачкує-відживає.

Свою силу з праці має.

На добробут заробляє.

Життя силу відновляє.

 

Якщо ж силу не вкладає.

Тоді сила та тікає.

А без неї кожен знає.

Життя земного не буває.

 

І завжди хай пам’ятає.

Для праці певну силу має.

Без праці сила покидає.

Без сили тіло відмирає.

 

Та все в міру бути має.

Лишнє все перешкоджає.

Лишнього хай не вживає.

З жиру бісяться-всяк знає.

 

Працює чи відпочиває.

Хай з глузду тільки не з’їжджає.

А головне-перемагає.

Поразки швидко забуває.

 

Настрій бадьорий не втрачає.

В житті по-всякому буває.

Хто знає-той не пропадає.

 

 06.01.12.    В. Назаренко.

 

 

 

       Приреченість.

 

Щастя просто так не гріє.

Просто так біда пече.

Хто бажає та зуміє.

Тому добро потече.

 

А хто мріє та не вміє.

Той від скрути не втече.

Хоч уявно багатіє.

Та реальність затовче.

 

А як просто так дуріє.

Життя його засіче.

Чи на голову хворіє.

Може хто і пожаліє.

Неспроможність прирече.

 

23.01.12.  В.Назаренко.

 

          Під три чорти.

 

В неба колір загадковий.

В сонця ореол казковий.

Та мороз страшний, зразковий.

Ось такий ранок зимовий.

 

Дошкульний та принциповий.

Для нас одвічно не типовий.

Бо з півночі вибірковий.

Примчав вітрами безстроковий.

Небажаний і безтолковий.

Зло натворити скрізь готовий.

Оцей мороз, злодій черговий.

Від сатани посол суровий.

Пішов би ти назад бідовий.

Під три чорти шкідник садовий.

Губитель врожаїв махровий.

 

2.02.12.   В.Назаренко.

 

 

 

 

 

    Прищі.

 

Олігархи у житті.

Як прищі на морді.

Виділяються, круті.

І цим дуже горді.

 

Це хвороба в забутті.

Не данина моді.

Тут проблеми не прості.

А біда та й годі.

 

Розібратися в бутті.

Не всі можуть вроді.

Лікувати прищі ті.

Думають в народі.

 

6.02.12.   В.Назаренко.

 

    Паразити на біді.

 

Хтось бідує, хтось жирує.

Так в житті ведеться.

На біді паразитує.

І не схаменеться.

 

Лікар ніби то лікує.

За грошима пнеться.

А гробар своє готує.

Те ж за гроші гнеться.

 

Банкір грошима провокує.

Житло відбереться.

Спекулянт ціни диктує.

З бідного сміється.

 

Інший на своє чатує.

В момент розбереться.

Все відбере, не спасує.

Все що підвернеться.

 

Чинуша собі  керує.

Хабара діждеться.

Силовик своє трактує.

Теж не промахнеться.

Піп гріхами шантажує.

За грошима в’ється.

Кому служить, кого чує.

Хто там розбереться.

 

Всяк над бідними панує.

Тому й зазнається.

Бог чомусь про це не чує.

Сатана собі князює.

 

Так як заманеться.

Ніхто його не контролює.

То ж свого доб’ється.

Україну замордує.

Вже до цього йдеться.

 

14.02.12.   В. Назаренко.

 

 

 

 

     Гімн українців.

 

Ми українці, ми маємо жити.

В своїй поведінці ми здатні любити.

Для блага людського повинні родити.

І тільки добро по все денно творити.

 

Ми ладні і здатні життя закріпити.

В добрі процвітати і щастя скорити.

Для цього спроможні таланти розкрити.

Своє, українське добро проявити.

 

І будемо вічно здоров’я цінити.

Та силою власною честь боронити.

Нам мудрість повинна довічно служити.

Ми обрані долею рай відтворити.

 

Давайте всі дружно за себе радіти.

Що маємо згоду себе утвердити.

Що маємо землю квітками одіти.

Добротнім врожаєм себе вдовольнити.

 

18.02.12.    В. Назаренко.

 

             Про футбол.

 

Що таке футбол – всі знають.

Це як ногами м’яч пенають.

Та у ворота забивають.

А вболівальники волають.

Інші злобу виробляють.

З горя стакани вихиляють.

Та матюками загризають.

Що їм з того – знать не знають.

Коли гол той вигрібають.

Вочевидь ще щось втрачають.

Окрім грошей не згадають.

Що геморой свій роздувають.

Та здоров’я підривають.

А на них ще й заробляють.

І ті що м’яч один ганяють.

Та більше інші відривають.

Від дурнів так чимало мають.

І бога за них прославляють.

Гірше що бідних оббирають.

Через бюджет гроші нехають.

На футбол їх витрачають.

Злидні грізні розмножають.

Патріотизм так проявляють.

За це відповідати мають.

В інших місцях хай посідають.

 

26.02.12.  В. Назаренко.

 

 

 

Досить вже ганьбу ковтати.

 

Депутатів вибирати.

Варто знов не проморгати.

Свиней до влади не пускати.

Бо ж не будем добра мати.

Вони здатні лише брати.

А ще вміють всяк брехати.

Нічого від них чекати.

За себе лиш бажають дбати.

А на інших їм начхати.

Одну подачку здатні дати.

Щоб за них голосувати.

Навіщо такі депутати.

Порядних треба відібрати.

Що не зажерлись пошукати.

Своїх потрібно висувати.

Від сорому щоб не моргати.

За свій вибір постояти.

Треба справжні депутати.

Від народу направляти.

За народ і будуть дбати.

Україну розвивати.

Мракобісся подолати.

Давайте вартих вибирати.

Досить вже ганьбу ковтати.

 

27.02.12. В. Назаренко.



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 650
Коментарі 0
Дата надходження 27-02-2012
Дата створення 27/02/12/

Пошук на сайті

Що маємо