Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Олена

Вірші     →     Олена     →     дитячі віршики
 
РОГАТІ
 
Кізоньки із баранцями
У дворі танок водили.
Ненавмисно для бабусі
Усі горщики побили.

Бабця вийшла на поріг,
Усі майнули через пліт.
А за ними й бичок,
І рогатенький цапок.

Зупинилися в лісочку,
Примостились на горбочку.
Кізоньки із баранцями,
А бичечок між квітками.

Непосида – цап-цапок
По полянці скік та с кок.
У берізки лист скубнув
Й за метеликом майнув.

І напився вже водиці
З лісової чар-криниці.
Ще й байки лісні зібрав,
Необдумано сказав:

– Живописне, у лісочку,
Жити можна – у райочку.
Заморок інших не знати.
Веселитися й цибати.  

– Що ти мекаєш цапок,
Відмумукався бичок.
Добре жити в лісочку
Лісовому звір-паночку.

А ми свійські тваринки,
Хто почеше наші спинки.
Кізочок треба доїти,
Молочком діток поїти.

Хто, пасти теляток буде,
Як мене в хижі не буде?
А овечок стригти хто?
Баранцям це ж, баловство.

Нумо дружно всі рогаті,
Чимчикуємо до хати.
Заглянемо на базар,
Придбаємо самовар.

Чайок-пійло заварити,
Ласу кашку зварити.
Дружно будемо хлебтати,
Бабцю нашу частувати.  

А вона нас щиро любить,  
І почеше й приголубить.
А істинний рай райок,
Рідна хижка й лужок.     
 

1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 498
Коментарі 0
Дата надходження 15-11-2013
Дата створення 15.11 2013

Пошук на сайті

Що маємо