Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Вірші     →     Коммунарец     →     Паладін: шлях світла
 
7/2 Почаївська лавра
 
Паладін: шлях світла
7/2 Почаївська лавра

Якби от, послухали, Бога хоч трішки євреї,
та прийняли б Сина Його за Царя, як Месію,
то війн не було б, розпорошення і холокосту,
стояв би Ієрусалим, а не та стіна плачу.


Так ні, релігійні усі зібралися громади,
есеї разом з фарисеями та сандукеями,
хоча між собою як кішка з собаками жили,
відчули, як небо загрозу несе для їх влади.

Народу сказали, що Цар іудейський повинний,
із неба зійти на коні при великому війську,
усіх ворогів розіб'є Мошиах іудейський,
по світу усьому вклонятися будуть євреям.

Тому, цей Ісус - не Месія, не Цар, а злочинець,
над ним наругалися та на хресті розіп'яли...
І навіть саме воскресіння не надто змінило,
для обраних Богом євреїв поняття Месії

Могли б доживати якось до закінчення часу,
у мирі, любові та шані при повному глузді,
а так, воскресіння Христове (з мозаїки Рериха),
антихриста-демона нам породило... Такої...

Ось так почалася історія нова для людства,
про це в одкровенні написано чітко і ясно,
хоча і раніше пророки на це натякати,
та людство само намагається жити по свому.

Ніхто не бажає прийняти учення Ісуса,
лише одиниці з відкритими душами ходять,
а решта гадає, на жаль, бо гадає що буцімто,
поставити свічку достатньо, щоб правильно жити.

Хто віру свою не випробував, не загартовував,
любов вимірює грошима та кількістю сексу,
надію ще має отримати милість від неба,
але сподівання - то справа блаженних і тільки...


1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 73
Коментарі 0
Дата надходження 29-09-2018
Дата створення 25.05.2018

Пошук на сайті

Що маємо