Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Вірші     →     Коммунарец     →     Паладін: шлях світла
 
38 На Козову!
 
38 На Козову!

На ранок вже готовий був в дорогу вийти,
але ж, як не зайти,та не вклонитися,
іконі Богоматері, конкретно, Зарваницькій -
усюди, де я можу, всім вклоняюся,
а там подивимося, може буде в залік.
Іконоборцем я не був йнаврядчи буду,
але і створювати ідолів-кумірів -
не хочу і не буду - вірю тільки в Бога!

Залишився б іще у Зарваниці може,
та зловживати не хотів гостеприїмством -
немає банкоматів, терміналів, банків,
обмежений у кеші, але є на картці,
Ітак домовився за дах намного менше,
а ще всі з ящиками ходять - просять гроші...
Геть зовсім не залишилося, тільки-но,
на півдороги, та на хліб або батон.

Проїхав з Зарваниці до Золотників,
хотів іти на на Козову через Вівсі,
та збаламутили на Ішків через Соснів,
проїхав з Зарваниці аж до роздоріжжя,
провіз щофер не більше, ніж узяв платні,
від Ішкова звернув наліво - як в халепу,
бо йшов і навіть тіні не було ніде,
одна дорога та поля під соєю.

Спочатку Росохотець трійцю святкували,
а потім Золота слобідка перегаром тхнула,
автівки проїзджали повз - не зупинялися...
Заліз в таку дрімучу глухомань і може,
у Києві ніколи і не чули про таку,
- тут нерви вже мої здали від того:
рванув на північ, де шосе та залізниця:
полями та ровами, ріллєю з болотами.

Побачив вдалечі дахи малих будинків -
в садках колись квітучих, тепер ховалися.
Я б вже і на ніч зупинився мабуть,
та треба вияснити місце, де знаходжуся:
садові то були ділянки - відповідно,
бо поряд прилягала станція "Садова".
Знайшлися, що вгостили чаєм з піцею -
поговорили, та я далі собі рушив...

Знайшов дроварню і облаштувався на ніч,
як тут зчинився гвалт: шукають всі сусіда -
Петровича Сергієм звати, а це його дроварня,
в якій я вже розклався спати - хай їм грець...
Вже наче виїхав наряд з кінологлом -
ото мені пригод не вистачало зовсім...
На мить затихло все - відразу ноги в руки:
"Вперед!" - аби не запровадили в сізо!

До станції було, ну метрів двісті, мабуть,
чого мені світитися перед всіма?
І щоб уникнути підозри - заховався,
та переспав на ганку дачного будинку.
Сергія баба кликала іще півночі -
щоб він здоров був, та його сусідка))
А вранці по полях та польових дорогах,
приблизно мав би бути вже у Козові.

На трасу вийшов та порахував по карті,
ну ось, ще трішки - скоро буду у мети...
Гадав, що вийдуть зустрічати козовяне,
а тут назустріч вийшли теофіпіляне,
що мешкають в Теофіпілівці, одначе...
Прийшлося ще кілометрів із сім плестися,
по тим шляхам, втікаючи від фур з дороги...
Але вже Козова манили, як міраж...

29.05.2018

1 2 3 4 5  
Бал 5
Середній бал 5
Перегляди 50
Коментарі 0
Дата надходження 05-10-2018
Дата створення 29. 05.2018

Пошук на сайті

Що маємо