Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - андрій школяренко

Вірші     →     андрій школяренко
 
самотність
 
Знову один я...Знову без змісту

Мій день пробігає за днем.

Знов щось ліплю із буденного тіста,

А зайнятість зверху наношу як крем.



Зачинені двері,задвинуті штори,

Спустошеним знову себе відчуваю.

Сум та зажуру дістану з комори.

Діагноз хвороби,звичайно,я знаю.



Стало життя нецікавою казкой,

Холодом віє від нього.

Як я хотів твоі тихоі ласки!

Вона би зробила з мене живого.

1 2 3 4 5  
Бал 9
Середній бал 4.5
Перегляди 499
Коментарі 0
Дата надходження 01-11-2007
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо