Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Марина Троян

Вірші     →     Марина Троян
 
СПОВІДЬ ДУБА
 
На коріння нанизані велетні-камені,

На корі від заліза сліди,

Чавить крона на мене вадкою короною,

Ти ж не спиняйся, іди.



Не дивись на мій біль, не тривожся мовчанням,

Не озирайся на смуток тяжкий,

Бо як глянеш – зрубаєш, сумління впокоїш,

А мене забудуть віки.



Сам упаду, як втомлюся надіятись.

Камінь – мій дух, крона… мудрість у ній.

Не спиняйся, іди – пожалій мою старість:

Не личить сокира до мрій.



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 589
Коментарі 0
Дата надходження 24-12-2006
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо