Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Anastasia

Вірші     →     Anastasia
 
* * *
 
Я би хотіла гарно малювати,
Щоб змалювати Україну свою,
Зобразити лани, степи
І річку поруч із вербою.
Так, щоб і друг не з України
І ворог у далекій чужині
Збагнули: ніщо не красивіше від її,
Країни рідної, моєї Батьківщини.
Хотіла б зберегти я гарний слух настарря,
Щоб мати змогу відчувать трембіти спів.
Щоб синіх гір барвінок ще побачить,
Хотіла б зберегти я зір.
І щоб не вмерти на останнє
Серед нечуючих братів,
Хотіла б в Україні залишиться,
В країні гомінливих солов’їв,
Тих , що в житті ніколи не здаються,
А як нагода стане за друга вбитись –
Із радістю величною уб’ються,
Підуть з життя, але ж із гордістю,
Якою при житті не мали.
Тоді тягар з душі той піде,
Адже для брата все зробив,
І не забудуть внуки діда,
Полюбить його той, хто не любив.
Так, знайте, люди, Україну я люблю,
Кохаю... І серцем лину до землі,
Що відчуваю подих я її.



1 2 3 4 5  
Бал 5
Середній бал 5
Перегляди 549
Коментарі 0
Дата надходження 24-04-2008
Дата створення 26-27.04.2007

Пошук на сайті

Що маємо