Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - yuriy

Вірші     →     yuriy
 
пам’яті жертвам 32-33
 
  • Більш ніж сімдесят років тому
  • Наші брати і сестри помирали.
  • Ішли шукати їжі вони з дому,
  • А потім вже до хати не вертали.
  • Мати вмирала, потім діти.
  • Чи навпаки: спочатку діти помирали.
  • Куди, куди тіла усі подіти?
  • Їх в яму брали просто і кидали.
  • Зникали цілі села; помирали…
  • Люди і діти їх не народилися.
  • Боги на небо їх забрали
  • Й спокійно на це все дивилися.
  • Одні народи інший убивали:
  • Голодна смерть навколо і усюди.
  • На їхнє місце нові приїжджали
  • Й жили, де були іще вчора люди.
  • Потім мовчали наші бабусі і дідусі
  • Ще довго правду говорити.
  • Народ був на колінах, світ мовчав, усі…
  • Лиш зараз правда проростає, може жити.
  • Без пам’яті народ не може бути.
  • Хто забува минуле - майбутнього не має.
  • Не маєм права ми це все забути,
  • Ми – Україна! Бог це пам’ятає. 
 

1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 379
Коментарі 0
Дата надходження 13-05-2009
Дата створення весна-12.05.2009

Пошук на сайті

Що маємо