Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Людмила Добродійка

Вірші     →     Людмила Добродійка
 
ОСІНЬ
 
В осіннім смутку згублено надію.
З весни пробудження неначе й не було.
Жовтогаряча осінь – зваблива повія
Красиво продала любові джерело.

Встеляла його з листя жовтого вінками,
Краплиною дощу вмивала блудний гріх.
Продажну долю залила сльозами,
Щоб соромом не впав раптовий сніг.

Моя ти, крале, золотава діво,
Чому у візерунки срібні заплела
В липкі тенета сковану надію?
Була вона і ніби й не була.




1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 597
Коментарі 0
Дата надходження 22-06-2009
Дата створення 22.10.08р.

Пошук на сайті

Що маємо