Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Виктор

Вірші     →     Виктор     →     Кохання
 
Заплакані вікна
 
Заплакані вікна
Щось хочуть сказати,
Та холодний вітер
Примусить мовчати.

Я знаю відповідь,
Але не знаю питання.
С тобою лиш мить
І це точно - кохання...

Скаже хтось, що час лікує
Хтось повіре в це
І раптом забуде

Та брешуть люди
Воно й досі болить
Память тисне звідусюди
А серце горить..

В темряві ночі
Місячне сяйво...
Та твої очі
не зімною - печально.

Ти так далеко
Десь за містами...
Мені так не легко
Я весь стобою думками.


1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 547
Коментарі 0
Дата надходження 09-07-2009
Дата створення 7.07.2009

Пошук на сайті

Що маємо