Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Петро Петрович

Проза     →     Петро Петрович     →     Історичні нариси
 
Про що мовчить Коломацька земля?
 

                    Про що
                   
мовчить
                   
коломацька земля?

 

Після того, як літаки стали підійматися над Перуанським нагір'ям Наска, що знаходиться в Південній Америці, взору спостерігачів відкрилися чудернацькі гігантські зображення реальних та казкових звірів. А до цього всі спокійно переступали через незрозумілі доріжки, викопані у кам'янистому грунті нагір'я. З тих пір учені ламають голови над тим, хто і для яких цілей у сиву давнину займався таким незвичайним живописом, а численні туристи милуються казковим краєвидом. А чи є щось подібне у нас, на Коломацьких землях? На полях якби й було що, так давно вже розоране,як наприклад, були зруйновані в середині минулого століття земляні споруди Коломацького городища. Єдині території, землі яких не обробляються на протязі сотень, а можливо й тисяч років, це наші ліси. І дійсно, в лісах можно знайти багато загадкових ровів та валів. Хто і коли їх викопав і для яких цілей – не завжди зрозуміло. До сих пір від старих людей можна почути дві версії про походження цих споруд. Згідно з однією, за допомогою таких ровів  проводилось територіальне розмежування ділянок лісу, які належали різним власникам. За іншою ж версією, це залишки оборонних земляних споруд, що використовувались під час бойових дій часів минулої війни. Інших версій про їх походження я не чув. Одного разу, прогулюючись лісом і натрапивши на один такий рів, я вирішив поцікавитися, яку ж таку ділянку відмежовує ця споруда. На мій подив рів мав форму лійки з розтрубом більше 90º та отвором- проходом в середній частині. Цим феноменом зацікавилися працівники районної газети і 2 жовтня з їх допомогою була влаштована археографічна експедиція до лісу. Були проведені детальні спостереження та виміри, які виявили слідуючу картину.      

                                     

В лісі, що знаходиться між Лозовим яром та Жабівським яром, що виходить з села Париж, під гострим кутом до однієї з просік пересікає рів та вал шириною по 2-3 метри. На схід від просіки споруда простягається на 290 кроків, а на захід до горловини воронки-воріт – на 140 кроків. Прохід, обмежений двома ямами має ширину 8 метрів. Трохи збоку та позаду від проходу знаходиться дуже глибока воронка глибиною 2 метра та 5 метрів в діаметрі. Далі рів повертає на північний захід і простягається на відстань 150 кроків до підошви переярку, який виходить з величенької котловини-ковбані. Кроків через 30 на протилежному березі переярку рів повертає на північ і пролягає ще на протязі 110 кроків. Всого споруда пролягає на протязі 730 кроків і облягає з півдня, заходу і сходу котлован-ковбаню. З цього витікає, що, найімовірніше, виявлена земляна споруда мала мисливсько-ловче призначення. Зараз подібним чином відловлюють звірів деякі африканські племена. Можливо, звірі приходили до котловини-ковбаньки на водопій, а наші предки їх загонили до ловчої воронки. Невідомим залишається походження глибокої ями, яка знаходиться на околиці проходу. Більше інформації дали б розкопки. Звичайно диких звірів більше, ніж водопій приваблює можливість посмакувати кухонною сіллю. Можлива наявність солі могла б пояснити і походження самої котловини, яка сама по собі є феноменом, так як при значних розмірах має незначну площу водозбору.Саме карстовиа ерозія неглибокого масиву кухонної солі могла сформувати таку несподівану виїмку.  Якщо це так, то стає зрозумілим походження глибокої воронки біля проходу споруди. Це може бути залишок стародавньої скіфської соляної копальні. Адже при багатій мисливській здобичі кухонна сіль дуже потрібна як універсальний консервант.

     А поки що цю унікальну споруду можна було б включити до туристичного маршруту “Шляхами скіфів по коломаччині”. Інших дослідників чекають численні аналогічні споруди на інших ділянках Коломацьких лісів. Якщо хтось запропонує інше пояснення знайденої споруди, прсимо відгукнутися.

 

  П. Пащенко, краєзнавець.     3.10.06

 



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 591
Коментарі 0
Дата надходження 29-03-2010
Дата створення 15 января 2009 года

Пошук на сайті

Що маємо