Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Таіs Vognik

Вірші     →     Таіs Vognik
 
Чудова пряжа.
 
Живу, як хочу, екзальтовано, сміливо! 
Збираю посмішки, для «того світу» унизу. 
І поринаю в зорі експресивно, 
Та людства вічність я не омину. 
Я знаю, самовпевненість - це ризик, 
Для тих, хто мрії, створюють свої, 
Для тих, хто поділяє, на частини: 
Людину, людство , всесвіт взагалі. 
Але, хто єдності людей радіє щиро, 
Людському організмові розкритий, 
І не поменшує себе,та інших диво, 
В броню з зірок, галактик, міцно вдітий! 
Життя цікаве, хоч ти - крапля в морі, 
Бо все з малого, все багатоскладне. 
Немає радіснішої, чудовішої долі, 
Ніж із достойними братами бути ладним. 
Співзвучність унісону, співу людства, 
Чудові партії, та серця щире соло, 
З середини, живильне, цінне єство - 
Це ласка , це любові рідна мова. 
Тканина всіх сердець і душ єдина. 
Вона із пряжі, що є вмістом світу. 
Вона протекція, вона, магічне коло! 
Вона, і стріли, й позамежне літо! 
І я здивуюсь знов і знов, і знову! 
Я закохаюсь, я вдивлюсь, в прекрасне! 
Я вогняне, яскраве, намалюю коло, 
Та в ньому буде, сила, що не гасне!


1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 628
Коментарі 0
Дата надходження 14-08-2010
Дата створення 2008 р.

Пошук на сайті

Що маємо