Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Таіs Vognik

Вірші     →     Таіs Vognik
 
Бабуся
 
Відбілена хаточка, кури та свині. 
В городі росте все рівненьким рядком - 
Це мрія, що вмерла у серці віднині. 
Усе зацвіло престарезним ставком. 
Ірпінь вже вмира, його вбили, бандити, 
Що владу творили, колгоспним ярмом. 
І ти, як ріка, що сусідка, сповита 
Предсмертним та сумним, сірезним рядном. 
Твоїх подруг взяла до себе давненько - 
Цe смерть, вже ходила і твоїм селом. 
І не гомоніти на лавці любенько, 
Укупі, надвечір, рідненьким гуртом. 
Бабуся, минулі роки промайнули, 
Але ти не знаеш, що подруг нема. 
Усе фантазуеш, що десь вони були, 
З померлими вголос бува розмовля.
 


1 2 3 4 5  
Бал 8
Середній бал 4
Перегляди 610
Коментарі 0
Дата надходження 05-10-2010
Дата створення 2010р.

Пошук на сайті

Що маємо