Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Діма Олексюк

Вірші     →     Діма Олексюк
 
Боні і Клайд
 

                                                  

В тридцяті роки,

В час дипресії,

В штатах.

Навіки зустрілись

Дві долі ясні.

Не легкі життя в них,

Та вічне кохання.

В їх душах азарт,

В їх серцях грабежі.

Сидіти на місці обом не вдавалось,

Хотілось стріляти,

Хотілось втекти.

Летіли ті дні, що в коханні не видні,

За днями йшли тижні, пливли місяці.

Кохання тривало,

Вони грабували,

Бувало й вбивали,

Закон не для них.

За букви закону

Щодня заступали,

І банду "Берроу"

Шукали усі.

Не раз їм здавалось,

Що доля не мила,

Та вихід в секунді

Знаходили всі.

Як Бонні і Клайд-

Це дві зірки у небі.

Про парочку цю

Знає весь білий світ.

Та немов чорний кіт,

Перебіг їм дорогу .

Все скрутніші ставали

Для банди часи.

"Невловимі вони"

Про них усі так казали.

Та проклятий шериф

Їх шукав день і ніч.

Ці щоденні погоні,

Стрілянина у лісі,

Зрада друга,

Усе, залишились самі.

Та проклята дорога,

Та остання дорога,

Пролетіло авто,

Промайнуло життя!

Швидкі кулі впивались

У тіло й машину,

Розривали на шмаття,

Пробивали кістки.

Та закохані очі,

В їх останні секунди,

Подивились на світ.

І завмерли навік.

Вони впали,

Лежать,

Тільки копи стріляють,

Не жаліють ні куль,

Ні сердець,

Ні душі.

З-за кущів лиш

Жорстокий шериф споглядає,

Як закохані мертво,

Лежать на траві.



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 1063
Коментарі 0
Дата надходження 06-11-2010
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо