Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Соломійка Дворжак

Вірші     →     Соломійка Дворжак
 
Сонячний зайчик. (ілюзія)
 


Я  зліплю  тебе  із  снігу  білого,
Чистого  і  безневинного  як  крила  диких  голубів.
Кину  в  очі  краплиночку  моря  зеленого...
Ти  будеш  кращий  од  наших  богів.

Погляд  твій  буде  блукати  по  хаті
Крихітним  сіреньким  сонячним  зайчиком,
Губи  розтуляться  в  безтурботній  посмішці
ніби  беззубе  крехтання  дитяти.

В  голову  кину  частиночку  ночі  я,
В  серці  залишу  самий  лиш  світанок,
Розум  холодним  зимовим  зостанеться  днем,
В  доторках  губ  -  лиш  п*янке  надвечір*я  багряне.

І  коли  ми  зостанемось  вдвох,
Я  так  довго  на  тебе  дивитимусь,
Як  на  своє  творіння  дивиться  бог...
Ти  поглянеш  на  мене...  й  почнеш  тихо  молитися...

Ми  просидимо  так  до  самого  світанку,
Встане  сонце  з  постелі  своєї  затишної,
Кине  променем  ніжно  на  твоє  обличчя
І  почне  воно  тихо,  плачучи  розставати.

Лиш  тоді  схаменусь  я,  впаду  біля  тебе,
Схочу  гаряче  поцілувати,
а  тебе  вже  не  буде,  ти  сонячним  зайчиком,
пішов  назавжди  у  світи  мандрувати...



1 2 3 4 5  
Бал 10
Середній бал 5
Перегляди 729
Коментарі 1
Дата надходження 04-02-2011
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо