Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Батяр

Вірші     →     Батяр
 
Сонце в болеро
 

Під плач украденого вітром листя

Ішов світанок у вечірній час.

На мить крадій застиг, упали полонені,

Маля, допивши молоко, підняло очі,

Коли ж іще побачиш сонце в болеро.

Воно ж незупиняючись плило,

А дощ спадав йому на губи,

Доносячи цей поцілунок на асфальт,

Який від скромності і сірого смирення

Лиш завмирав торкаючись до його п*ят.

А я дивився наповнившись життям.

Лише дивився, воно лише плило…

В калюжах відбиваючись іскрився,

Чорний атлас на плечах сонця в  болеро.



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 590
Коментарі 0
Дата надходження 11-02-2011
Дата створення 2010

Пошук на сайті

Що маємо