Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Стегачьов Володимир

Вірші     →     Стегачьов Володимир     →     З сенсом
 
А січе так наче в лютому...
 
Дмуть вітри і видувають сльози
Асфальт покритий кіркою криги 
Вітри ріжуть вух кінці морозом 
Усі хочуть сонця, тепла і відлиги

Неначе зима знов розпочалась
А вже тепло було, і пахло весною
Зима розцвіла, хоча і пручалась
Тепер вона лупить морозу красою

Пунцові губи, зблідлі обличчя
Помітно на обвітрених перехожих
Вітер, сніг та мороз зимі личать: 
Вона не може не бути погожою... 

Забувши холод весною та літом 
Народ проклинатиме сонячну спеку
Намерзніться вдосталь! бо потім, без вітру 
Сумуватимете за крижаною безпекою. 

1 2 3 4 5  
Бал 5
Середній бал 5
Перегляди 614
Коментарі 1
Дата надходження 13-02-2011
Дата створення 13.02.2011

Пошук на сайті

Що маємо