Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Вірші     →     Коммунарец
 
Коли мені за тридцять буде
 

Коли мені за тридцять буде

 

Ось-ось мені і буде двадцять,

як мало, Боже, бачила я ще…

А небо - не таке, як вчора синє,

і сльози вже, не перші, на очах…

Хто б знав, чому мені так сумно,

чому у серці спокою нема?

Тож нещодавно…

 ще кохали -

і всі носили, навіть на руках… 

Сини левячи, як два лиси,

мій спадок пестили в думках,

хрестилися рукою однією,

а іншу - пхали до кишені.

Дитинство скралося поволі,

отроцтвом ера почалась нова -

такий вже час...

такі вже люди,

проблема та ж – батьки і діти…

У битві скинуто дракона,

нові вітри повіяли старим,

із натовпом майдан качався:

- Дракон помер!

- І довгих йому літ!

З Гори спотворений вважався,

усім месією, чи принцом на коні,

і закатавши рукави до справи,

руками чесними навчав, як міг.

Усі собі бажали щастя,

також вбачала в цьому я своє,

ішли вперед…

і стоячи на місці,

все більше озиралися назад…

Хоч громовиця не вдаряла,

та дерево не принесло плодів,

усе майнуло, як примара,

і переможець впав перед другим.

Не в добрий час я опинилась,

в фаті весільній під вінцем,

бо поряд…

переможець у законі ,

слинить, ще не роздягнуту мене… 

Його дружко, як фат немовний,

все безприданницею звав мене,

тепер обчислює прибутки -

щоб краще завтра вже йому жилось.

З мене зробили ту причину,

якою можна підганяти всіх –

а я хочу…

щоб вже сьогодні,

хоч трохи мною тішився народ…

А ще… щоб в хату повернулись,

не тільки діти – ластівки також,

гніздо звели під рідним дахом,

і місця вистачало би для всіх.

Щоб хата, де Шевченко народився,

не був музейний експонат,

а кожний в ній…

(і то вже добре)

знайшов частинку совісті собі…

Коли мені за тридцять буде,

скоріше, мабуть, що і більше,

згадаю всіх своїх «колишніх»…

і хай їм Бог,

як схоче, допоможе…



1 2 3 4 5  
Бал 10
Середній бал 5
Перегляди 718
Коментарі 0
Дата надходження 13-08-2011
Дата створення 13.08.2011

Пошук на сайті

Що маємо