Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Іванів Тарас

Вірші     →     Іванів Тарас
 
Цілую
 

Цілую і прощаюсь на завжди…

Пропаща пристрасть, чи кохання сиве

У ці, давно витлілі холоди,

Занесло свої божевільні стріли.

 

Охриплий стогін: ти – сухий листок,

Заблудлим подихом ще висиш на жердині.

Лиш крок, можливо, лиш один, єдиний крок –

І вона тут, а ти – у спомині, в хмарині.

 

Цілую і прощаюсь на завжди,

А душу, мов вороння роздирає…

Гвалтує, чи показує в світи

Дорогу, ту єдину, що час має.



1 2 3 4 5  
Бал 10
Середній бал 5
Перегляди 508
Коментарі 0
Дата надходження 30-01-2012
Дата створення 30.01.12

Пошук на сайті

Що маємо