Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Олександра Екстер
Олександра Екстер
Ім'я:

Олександра Екстер

Про автора
Олександра Олександрівна Екстер (дівоче прізвище — Григорович) - одна з найвизначніших українських художників-новаторів. Педагог, маляр, сценограф, одна з основоположників «ар деко». Яскравий представник європейського кубізму та футуризму. 

Народилася Олександра Григорович 6 січня 1882 року в сім’ї колезького асесора Олександра Григоровича у Білостоці Грод­ненської губернії (тепер це — Польща).


Навчалася художниця в Києві, в гімназії Святої Ольги, яку закінчила у 1899 році. А у 1903–му, одружившись з юристом М. Екстером, отримала відоме світові ім’я. У 1908—1924 Олександра з коханим чоловіком жила в Києві, Петербурзі, Одесі та Москві, часто заїжджала до Парижа. Дітей у подружжя не було, і «вільна художниця» віддавалася творчості, беручи участь у численних виставках. Енергійна і чарівна, загадкова «фея вогню», вона одразу ж опинилася у самому епіцентрі художнього життя Парижа. Утім видатним майстром пензля Ася стала саме в Києві, де у 1901—1903 та 1906 роках (як вільний слухач) навчалась у художньому училищі Миколи Мурашка, разом з Аристархом Лентуловим, Олександром Архипенком, Абрамом Маневичем та іншими.

У 1908 році Олександра Екстер разом із Давидом Бурлюком організувала в Києві виставку «Ланка». Вона брала участь у більшості найзначніших виставок авангардного мистецтва в Росії (виставки групи «Бубновий валет» (лютий 1912), Союзу молоді, «Трамвай В» та інших),у Франції («Салон незалежних» — березень, 1912 та інших), в Італії.

У середині 1910–х років однією з перших художниця стала впроваджувати стилістику нового мистецтва в моду та побутовий дизайн (ескізи суконь, хусток, скатертин), тим самим заклавши засади art deco. Ввібравши риси багатьох новітніх течій, — від несамовитого Ван–Гога до експресіоністів, — вона, врешті, знайшла свій стиль серед «нетутешніх, супернатуральних» засобів вираження кубізму, склавши гідну компанію Матіссу, Пікассо, Леже, Браку. Її барокова колористика поєднала яскраві «східні» кольори та орнаментацію Давньої Візантії з багатовіковими традиціями західного мистецтва, ввібрала карнавальне різнобарв’я українського фольклору з його магією кольору, форми, ритму, з примарним потойбіччям, поетичністю...

У 1915 році Екстер вступила до групи Малевича «Супремус».

напередодні першої світової війни вона з іншими художницями створила в двох полтавських селах — Вербівка та Скопці — пункти кустарного виробництва. Саме у примітивізмі, лубку, в «народному футуризмі», у товщі предковічної підсвідомості, гармонії космічного й тілесного, трагедії та гумору вона відшукувала поклади глибинної архетипіки, оживляючої енергії.

Етапними в авангардній сценографії стали роботи Екстер для Камерного театру О. Таїрова — оформлення вистави «Фаміра Кіфаред» І. Анненського (1916) та «Саломея» О. Уайльда (1917), «Ромео і Джульєтта» В. Шекс­піра (1921), які були для театральної Москви сенсацією.

Померла Олександра Екстер у Клебері, під Парижем, 17 березня 1949 року. З її листів стає зрозумілим, що вона буквально голодувала перед смертю, але в той же час невтомно реставрувала свої роботи і запаковувала в ящики, щоб послати все це за океан — до Нью–Йорка. Увесь її спадок потрапив до Америки.


За матеріалами
:
umoloda.kiev.ua

Роботи автора:  
Картини (47)
   
Коментарі (0):  
   
Новини автора
 
 

Пошук на сайті

Що маємо