Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Тетяна Мизнікова

Проза     →     Тетяна Мизнікова
 
Цукерки
 
Прийшла в гості у твій світ без запрошення. Незвично, зате цікаво ж як, – ефект пізнавальності.

Після спілкування з тобою виявила, що дівчата – специфічні істоти. Кожна має свій запах і харизму. Або немає. Є начинені прісною стервозністю. Щоправда, це іноді дошкуляє. Проте з присмаком тієї перчинки стає цікавіше – зовсім на трішки. Є й такі, мов звабливі цукерки, до котрих присутня інтрига. Виникає стрімке бажання дістатися до начинки, нашвидкуруч здерши обгортку.

Цукерки теж бувають різні. Одну скуштував – і більше не хочеться. Розумієш: не твій смак шоколадної глазурі чи крему. А ось четверта так нічого. Цукерка тобто. Можна ще кілька разів смакувати, змазуючи губи та язик її гарячим заведеним нутром. От тільки минулося кілька подібних трапез – і знову забагато цукру – не хочеться.

Ідеш далі, злегка нервуючи. На трохи вселяється спокій. Замикаєшся від світу. Проте на очі накидаєш веселий блиск, на губи – замасковано-хитру посмішку. Тобі начебто радісно. Ідеш розважати натовп оптимізмом. І публіка, на диво, вірить у твій карнавал.

Хм… До речі, зрозуміла щойно, якою ж я була цукеркою в твоїх руках. Цупкий білий папір, кремова стрічка збоку. Пробуєш розгорнути – а там, усередині, – повітря...


1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 199
Коментарі 0
Дата надходження 10-11-2015
Дата створення 10.11.2015

Пошук на сайті

Що маємо