Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Тетяна Мизнікова

Проза     →     Тетяна Мизнікова
 
Ода горам!
 
Якщо ви відчуваєте перманентну втому й нудьгу від монотонного стуку коліщат буденності; якщо втрачаєте смак від передчуття наступного дня, а однотонність барв робочих годин здавлюють горло безвихіддю; якщо енергія ваша вичерпується і ви прагнете зарядки, – відправляйтесь у гори.

Тільки видовище гірських хребтів, дикої природи, свисту лісових птахів, шуму гірських річок та струмків здатні дарувати неоціненну силу, море вражень і бажання жити далі, творячи свій шлях.

Гори спроможні на чудо: чистити голову та помисли від бруду, непотребу, багаторічно спакованого мотлоху, що негативом і сірим пилом притрусився на поличках людської свідомості.
Наш розум час від часу потребує капітального ремонту.

Згодні зі мною?

В будь-якому випадку гори лікують. Зцілюють душу, оживляють серце, відволікають розум. Гори – таємнича їхня міць – дарують радість та пробудження. Надихають, розраджують, перевтілюють.

Повертаючись із мандрів гірськими стежками, ви вже ніколи не будете такими, як раніше. Ви народитеся заново, і заново пізнаватимете світ, усі його розкоші.

Роблячи вгору наступний крок, до вас находитиме прозріння: Господи, якою невблаганно красивою сотворив Ти землю, наскільки неймовірними є творіння Твої. Скажи, Боже, звідки черпав натхнення Ти, щоби придумати ці хребти, низини й долини, ці ріки і жваві струмки, потужні водоспади і вічномерзлі льодовики?!

Добираючись врешті до омріяної вершини, вам захочеться плакати й сміятися, радіти, мовчати і кричати, що є сили. І вас не почує ніхто, лише гори, кам’янисто-лісисті тіла, вкриті захистом снігів і різнотрав’я.

І лиш гори настільки щиро й віддано спроможні ділитися своєю енергією та силою з вами. Ніде, окрім як на вершинах і поруч з ними, не знайдете подібного катарсису й одкровення. Нізвідки ви не повернетеся настільки відродженими та гармонійними, настільки спокійними, впевненими та сильними, як від обіймів гірських.

Якщо існує спасіння від заржавілої душі і розуму через перенасичення благами цивілізації, то воно ховається тут, у горах.
Вдихніть на повні груди гірського повітря.

Чуєте?

Ковток спасенного кисню уже пішов гуляти вашими легенями, вашим серцем і вашою сутністю.


1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 132
Коментарі 0
Дата надходження 21-01-2016
Дата створення 21.01.2016

Пошук на сайті

Що маємо