Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Вірші     →     Коммунарец
 
Жанні д'Арк і Елені
 

 

Жанні дАрк і Елені

 

Ті ж самі сонце, небо, хмари сталі,

І очі, як тоді, зелено-карі,

Із темряви благають на розраду -

Бодай, хоча б якусь, надію мати…

 

Тоді так само, невблаганне сонце,

З очей сльозу від болю не сушило,

Авжеж, колись вся сяяла у славі -

Мабуть, вже сильно сонце засліпила…

 

Тоді так само, неприхильне небо,

Мольбу останню на губах не чуло,

Авжеж, колись гриміла моя слава –

Мабуть, вже сильно небо оглушила…

 

Тоді так само, непорушні хмари,

Прощальний жест руки не помічали,

Авжеж, колись злетіла моя слава -

Мабуть, занадто піднялась за хмари…

 

Хіба у славі, як здавалось, справа,

То вирок мій і долі підкорилась,

Не перша я і вже когось чекають -

Ті ж самі сонце, небо, хмари сталі …



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 580
Коментарі 0
Дата надходження 08-06-2011
Дата створення 08.06.2011

Пошук на сайті

Що маємо