Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Коментарі в розділі Проза Дивитися всі коментарі, відсортовані за роботами     Дивитися всі коментарі, відсортовані за датою

Сторінки:     1         2                                                                    

ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ 5

Саландяк Я Анонім

Дивитися всі коментарі ( 2 )
 
08-09-2018       Саландяк Я Анонім
... Вам щпро вдячний... завжди!
27-08-2018       Віть Вітько
"... завжди щиро заздрив умінню художника - вловивши мить - щось накинути з натури..." Кокетуєте, Друже))) Ви, нівроку, на 1000% незгірший серед мистецької братії. А мені навіть хиряве ein Sprung насправжки пріказало долго жить...
 

 
«ЯКИЙ ВІН НАСПРАВДІ, ВЕЧІРНІЙ УЖ? ЙОГО МОЖНА ПОБАЧИТИ І ТАКИМ…».

Андрій Будкевич

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
17-05-2018       Саландяк Я Анонім
... був-бачив-читав! ВСЬОГО!
 

 
Ще один син

Тетяна Мизнікова

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
20-02-2018       Лесь Маланка
Приголомшливо... і сумно...і страшно... дякую!!!!!
 

 
Іммануїл Кант Критика чистого розуму

Саландяк Я Анонім

Дивитися всі коментарі ( 2 )
 
23-04-2018       Саландяк Я Анонім
... моя думка така: в Кантовому розумінні світу - поняття Бога міститься в логічній схемі розуму людини, як безумовне!.. на мою думку - саме виходячи з Канта - Достоєвський в ром. "Біси" довів нелогічність усякого атеїзму... всякий атеїст дізнавшись... що Бога немає - має, тут же, пустити собі кулю в лоб!.. чи варто жити без Бога. В німецькій мові поняття свідомості та розуму містяться у різних термінах... навіть розум і розсудок... розсуд - механізм, а розум - ряд понять стиковних до свідомості... Поняття часу - чисто умовне - взято (розумом) для побудови логічності схем реальності... Кант завжди шанує людську СВОБОДУ!.. найбільше... Дякую Вам !
12-02-2018       Коммунарец
Ви багато пищите про теорію розуму. Що важніше - розум чи свідомість? Чи можна досягнути позамежного, звільнившись від матеріального тіла фізичного тіла. Тобто, як запитання до фотонного бібліотекаря у фільмі "Машина часу": "Можливо створити машину часу"? А до вас: "На скільки реально виконати заповіти Ісуса і отримати безсмертя у нефізичному світі, із урахуванням філософії Канта?"
 

 
Море розкаже більше

Вікторія

Дивитися всі коментарі ( 2 )
 
15-01-2018       Лесь Маланка
Гарно пишете!!!Продовжуйте!!! Чекаємо тут...
13-01-2018       Коммунарец
Трішки зацікавило, але, на жаль, в інстаграмі та ФБ не читаю, бо там всі хочуть побільше лайків, щоб заробляти собі успішність. Але це моє, а вам успіхів)) "з дому за хлібом і опинитися в іншій країні" - вірно написано, "пішов за хлібом" а не "по хліб". Головне, щоб повернувся. Мабуть він буде хотіти показати своїй дівчині усе, що він бачив, а коли врешті наважиться, то вона загине?
 

 
Теорія (ідея) реальності... -варіант-

Саландяк Я Анонім

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
20-12-2017       Коммунарец
Мир вашій хаті! Нещодавно я зрозумів, хто я. Але це так дивно і наврядчи я зможу якось довести правдивість свого викриття, бо це не вкладається у розум людини і навіть у мій. Найбільш близьким у людській класифікації буде визначення "Аскет-суфій". Таке собі поєднання православного реалізму і мусульманської філософії. Окремо вони слабкі, нерозвинуті і мають недоліки, внаслідок різних поглядів на шляхи наближення до Бога. Дещо маю до вашого Канта. З 2012 року по 2017 рік я не виставив жодного вірша. Наче відрізало... Але сбереглися нотатки різних думок... І ось 28 квітня 2017 року щось "найшло" на мене і я за 3-4 години склав із тих нотатків збірник віршів "2012". Моя голова була - неначе розжарена пательня. Я лише переставляв у якомусь незрозумілому для себе алгоритмі строки і отримував більш-менш вірші, доробляючи їх рифмуванням. Для вас скоріше підійде вірш: Людська душа Людська душа…Яка ж ти нескінченна! Нема межі, ні в чому і ніколи - але при всій багатогранній змозі, твій шлях єдиний є і незворотній. Так, начебто вважають, що хтось здатний, змінити щось в тобі - та рації не має, і кривиться душею той, хто темряви не знає. Але для когось ти, як на долоні наче, і справжній ліс з дорогою, і сине море… А хтось вважає, що душа неначе, єдиним шляхом підвладна і спокусам, на прикрість, або неймовірне щастя, на жаль, до себе ти, не так критична. Ти критику не полюбляєш - хто б ще знав, з’являєшся ні з чого ти, із глибини якщо захочеш – то злетиш у небо, в глибинах всесвіту когось шукати. Сказав би, як майстриня, на всі руки аби хто знав, на що ти ще спроможна. Ніхто не може зрозуміти, як це можна… Здається в якусь мить, що вилетиш із тіла, або втечеш у п’яти з переляку швидше. Хто б знав, чому такі всі душі різні? Загадка незбагненна - бо той ліс навколо, але не для того, в кого все, як на долоні… 13.03.2012 Розумієте, люди шукають, човпуться, зневірюються і самі того не розуміючи, що шукають. Останні дві заключні строки говорять, що душа людини як у лісі блукає і тільки Один знає вихід з того лісу, бо все знає і бачить. І Він у мовчанні та спокої здивований і сумний, радий і збентежений. Є варіант, що ліс може зщезнути для когось і стати набагато прозорішим, як для Того, у кого все, як на долоні. Знання відкриються тільки чистій душі, яка очиститься від егоїстичних бажань, та пізнає сутність через страждання і каяття. Решта - це ілюзія людини.
 

 
«ПРО ЩО МОЖЕ РОЗПОВІСТИ КАРТИНА?...».

Андрій Будкевич

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
17-07-2017       Коммунарец
Подяка вам за те, що не ховаєте від усіх те, що самі бачите.
 

 
Іммануїл Кант. Критика чистого... Трансцендентальної діалектики...

Саландяк Я Анонім

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
02-06-2017       Коммунарец
В 70-х годах ХХ-го века одним из признаков интеллигентности семьи было наличие книг в шкафу рядом с хрусталем в серванте. Покупали книги, даже не думая об их содержании. Иногда из-за того, чтобы не потерять очередь в книжном магазине (зря, что-ли отмечалась?) или просто провести время среди знакомых во время длинной полярной ночи... Вот и моя мама купила когда-то два тома Фомы Аквитанского (как сейчас помню - в бардовых обложках). Когда наступала тишина и мозги могли сосредоточиться на том, что написано Фомой, я искал практическое применение его философии. В основном находил там философию геометрии. Однако, сейчас, немного поковырявшись в памяти и в интернете, можно сказать, что не зря кому-то что-то "попадает под руку". Его осознание нравственности, справедливости и законности наверное были отправной точкой для Канта. Первопричинность, следствие, бытие, разум... Только вот учили нас не той философии и истории. Опять же, все не так просто, наверное были на то причины. А было ли все это следствием? Может это только причина, чтобы достичь необходимого? У Рериха про мысль одного опытного деятеля:"Это не только нелепо, но и безобразно. Повремените еще минуту, и Вы сами увидите несносную степень безобразия и невежества,которое пожрет самое себя".(Tactica adverca)
 

 
Різне з діалектики для фейсбука (з Канта)

Саландяк Я Анонім

Дивитися всі коментарі ( 2 )
 
19-05-2017       Саландяк Я Анонім
...а я знаю? - це мені, здається, і так забагато моїх слів... загалом - дякую за Ваше слово...
13-05-2017       Коммунарец
А нащо вам здався той Кант? Може у фейсбуці там щось і розуміють із його філософії, але було б краще своїми словами про його життя-буття. Мене більше цікавить Микола Рерих - більш слав'янський, практичний і ближчий до дверей істини, ніж той Кант.
 

 
Майбуття. Своїх не здаю.

Коммунарец

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
29-04-2017       Саландяк Я Анонім
І усе це направду? Люблю такий стиль написання.Радий би Вас читати на фейсбуці...Котові моє вітання!
 

 
Космос 12

Саландяк Я Анонім

Дивитися всі коментарі ( 4 )
 
19-05-2017       Саландяк Я Анонім
... скину собі на комп... - Дякую!
14-05-2017       Коммунарец
Багато людей так і робить, але крім гуль нічого не отримують. Лише одній людині "пощастило" зрозуміти, чому яблука падають, хоча це бачать всі. Надаю копію спілкування одного священника із засудженим Ілльою. Може знайдеш для себе цікаве. "Илья живо интересовался всем, что имеет отношение к Богу. В чем-то соглашался. Но много и возражал мне. Например, по его мнению, сотворение мира невозможно ничем подтвердить, а эволюционная теория вполне объясняет существование вселенной. Я возражал: «В чем суть теории эволюции? Это, по сути, вера в бесцельное и бесплановое самопроизвольное развитие путем изменения от беспорядка и хаоса к упорядочению, от простого — к сложному, от низшего — к высшему, от неживого — к живому. Но возможно ли это с точки зрения здравого смысла? Изначальный хаос не может породить гармонию! Нынешняя упорядоченность мира может быть объяснена только могущественным творческим воздействием некой разумной Силы, которая называется Богом Творцом. Вселенная, микромир, живая природа, человеческий организм так сложно устроены, что невозможно представить, что это все является результатом цепочки счастливых случайностей. За этой высочайшей организацией должна стоять могущественная и разумная Сила. Это единственное здравое объяснение существования мира! Как человеку, когда-то учившемуся в медицинском, мне пришлось вспоминать генетику первого курса, и объяснять Илье, почему мутации генов не могут приводить к эволюции. Я рассказывал ему о том, что эволюционная теория происхождения человека научно не состоятельна, поскольку давно доказано, что мутации приводит к вырождению, но ни как не к эволюции. Тот факт, что между биологическими видами до сих пор не найдено промежуточных звеньев, только подтверждает несостоятельность теории эволюции. Человек может быть только Божьим творением, но не продуктом эволюции. Илья до мозга костей рационалист, верит в логику и точную науку, поэтому мои суждения принимались им только в том случае, если были хорошо аргументированы. Но мои взгляды на мироздание все больше нравились ему. Немало он был удивлен высказываниями некоторых всемирно известных физиков, биологов, математиков - лауреатов Нобелевской премии, о том, что устройство и законы мироздания подтверждают существование Бога. Чтобы в интернете найти цитаты ученых светил, верующих в Бога, не требуется больших усилий. Я говорил с ним о нравственном законе, который вложен в сердце каждого человека, который заставляет людей действовать порой вопреки инстинкту самосохранения, жертвуя своей жизнью, и что этот нравственный закон и совесть имеет в человеке Божественное происхождение. Таким образом, мы подошли не только к тому, что Бог есть, и что мир сотворен Им, с этим он уже был согласен, но к тому, что Бог, вложивший в людей чувство различения добра и зла, есть Сам Нравственное Существо, любящее добро и ненавидящее зло. Илья стал задавать более сложные вопросы: Если Бог есть нравственное Существо, если Бог есть Любовь, почему умирают дети, почему совершаются убийства, почему происходят войны? Как Бог мог допустить Освенцим и Бухенвальд? Почему, наконец, Бог допустил такую несправедливость по отношению к невинно осужденному Илье?! Вспоминаю, как вначале мучили подобные вопросы и меня самого! Приходилось объяснять Илье, что Бог ограничивает Свое могущество, когда дело касается нравственного выбора людей, но наступит день, когда Он положит конец злу, творимому человеческим родом, так что уже не будет ни войн, ни убийств, ни болезней, ни слез. "
29-04-2017       Саландяк Я Анонім
... можна й лягти - а яблуня ж крислата і яблук багато... зрештою - усі попадають! Дякую!
27-04-2017       Коммунарец
Може краще сісти під яблуню, замість того, щоб ходити навколо неї? ;)
 

 
Суддя

Коммунарец

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
25-03-2017       Коммунарец
Відчуваю глибоку душевну самотність. Щоб довести розумне до людей треба витратити багато зусиль. Дивуюся, як то вдається політикам повести за собою людей тільки одним помахом долярів і пакетом з гречкою. Мабуть так простіше, ніж обіцяти життя в раю... І беспосередньо по оповіданню з обговорення на форумі. ****** @pangena Я прочитав десь 40 творів і склав свій рейтинг. Прочитав вчора пост Latana Royal і зрозумів, що установи конкурсу про "таємницю голосування" порушені. Тому "пішов" і проголосував. Так, мій вибір зовсім не співпадає з вибором людей. Скажете вони праві? Можливо... У мене чомусь завжди мій вибір не співпадає з результатами виборів. Хтось би сказав, що я такий не розумний. Я відповім - якщо ви такі розумні, то чому ви так живете і в Україні немає порядку і щастя? Отож, мій рейтинг для рекомендацій: №12 Рисунки на стене 999РВ №20 Жадібне королівство 999У №17 «Большое приключение маленькой девочки» 989Р №18 «Нарисую акварелью» 889РВ №19 ІНШОПЛАНЕТНИЙ СКАРБ 889УВ №27 Пригоди мишенятка Емілі 889У ..... №43 Свято Першого Листочка, або неймовірні пригоди сестричок-ельфів (казка) 766УВ Оцінка техніка (1)-літературність (2) - смислове (3)- мова (4) - Імена героїв (5) Максимальний бал - 9 У / Р - українська / російська В - вітчизняні імена, без букви - іноземні. Дуже мало гароїв мають слав'янські імена, що якось не дає почуття такого патріотизму. Шість творів відсутні. Моє оповіданні "Суддя" трохи зроблено емоційно, але хотів показати яким має бути суддя - людським (має співчуття до кожної особи в справах), чесним (не бере гривню даром), без шкідливих звичок (руки вільні - то значило, що він вже не крутить цигарки, бо покинув курити) і т.д. До речі, прочитаний суддєю твір в моєму оповіданні - №12.
 

 
ТАЄМНИЦЯ СЛОБОЖАНСЬКОГО ПАРИЖА РОЗКРИТА?

Петро Петрович

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
17-09-2015       Петро Петрович
Про нерозгадану «Таємницю слобожанського Парижа» Першу спробу розгадати цю таємницю зробив любитель історії села Шелестове Пащенко Петро Петрович. Але, на жаль, зробив це на рівні любителя, а не краєзнавця, ненауково, без застосування принципу історизму та науково-пошукової методики дослідження історії свого села. Автор навів детально дві біографії двох генералів російської армії – вихідців із Полтавщини, учасників війни 1812-1814 рр. Пащенка Левка та його племінника Степана Пащенка, взявши їх готовими з Інтернету. Не навів жодного історичного документу, що підтверджував би причетність генералів Пащенків до назви сіл Пащенівка та Новий Париж. Видав все це за «об’єкт моїх досліджень» і голослівно заявив: він прийшов до висновку, що саме генерали Пащенки назвали так село Пащенівку і Новий Париж. А де справжнє дослідження? Запитується, прийшов до такого висновку на підставі чого, документально непідтвердженого домислу, видати бажане за дійсне, своїх емоцій та великого бажання показати, що його однофамільці назвали так ці села?! Історичні джерела свідчать зовсім про інше. Назви сіл Капустяна долина, Шелестяна долина, Пащенівська долина, Сенькова долина, так називали колись ці села, за свідченням історичних документів відомі ще з середини XVII ст.. А землі навколо села, названого Новим Парижем після війни 1812-1814 рр., належали згідно архівним документам коломацькому поміщику, теж учаснику цієї війни і штурму Парижа 19 березня 1814 року. Прізвище його вже відоме і читачі з цікавістю дізнаються про нього та його родичку, яка теж воювала, і жила тривалий час в цьому селі. Для шелестян це буде особливо цікаво. Коли б землі навколо Пащенівки і Нового Парижа були подаровані генералам Пащенкам за вірну службу, як пише Петро Пащенко, то обов’язково була б так звана царська «Жалувальна грамота». Без дозволу царя тоді землі ніхто не дарував. Такої грамоти в архівах немає. І взагалі, в царській Росії без дозволу царя нічого не робилось. Наприклад, в 1806 році в Коломаці вирішили побудувати кам’яну Нікольську церкву ( де тепер молокозавод ) на місці згорілої дерев’яної. Коломачани звернулися до царя Олександра І дозволити будувати кам’яну церкву. Цар дозволив. Крім того на «Плані генерального межування земель» і Богодухівського, і Валківського повітів, складеного після війни 1812-1814 рр. не вказано, що ці землі належали генералам Пащенкам, а зовсім другим коломацьким поміщикам. Існували ще так звані «Межові книги», в яких визначалися межі земельних володінь, дано опис цих земель і названо прізвища тих, кому вони належали. В «Межових книгах» названо імена коломацьких поміщиків, які володіли цими селами і землями навколо них, зокрема того поміщика, який назвав село Новим Парижем. А генерали Пащенки в цих книгах зовсім не значаться. І на кінець, в списках жалуваних дворян нашого краю прізвищ генералів теж немає. В книзі запису прихожан Успенського церковного приходу ( Успенської церкви в Коломаці ) за 1821 рік записані прізвища коломацьких поміщиків, які володіли Пащенівкою і Новим Парижем. В «Сповідній книзі», в якій вівся запис прихожан хто сповідався, за 1821 рік записані також їхні прізвища, а не генералів Пащенків. В 1980 році один із нащадків поміщика, власника Нового Парижа, передав у шкільний музей медаль «За взятие Парижа 19 марта 1814 года». За його розповіддю і залишком посвідчення про нагороду медаль належала його далекому предку. І прізвище у нього було таке ж, як у поміщика. Настане час і читачі дізнаються хто і в якому році назвав село Новим Парижем. І тоді не буде ніяких домислів, вигадок та вульгарних народних легенд про походження назви цього села. А цариця Катерина ІІ ніколи не бувала в цьому селі і Коломаці теж. Незаперечно, що краєзнавство цікава і корисна справа. Але ним треба займатися грамотно, науково, а не для розваги на дозвіллі. Для цього необхідно добре знати історію України і Росії та по можливості всесвітню історію. Крім цього існують допоміжні історичні науки, які обов’язково треба знати краєзнавцю. Це такі як: «Краєзнавство» - дає уявлення про поняття «наш край» і методику його вивчення. «Музеєзнавство», «Джерелознавство» - знайомить з історичними джерелами свого краю. «Архівознавство» - знайомить з архівами, в яких можуть зберігатися документи з історії нашого краю. Наприклад, свідчення про Коломак в різні часи є в архівах, крім Харкова, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Риги, Львова, Варшави, Парижа, Лондона, Амстердама, навіть Ватікана, Багдада та Тібету в Китаї. В різні віки тут бували іноземні купці, мандрівники, місіонери, історики, географи, етнографи, проповідники релігії. Вони залишали опис нашого краю і важливих подій, що тут відбувалися. Наприклад, англійський генерал Патрик Гордон служив у російській армії при цариці Софії і залишив опис Коломацької козацької ради 1687 р. Наш край – це Коломацький і сусідні райони. Про нього згадують античні автори, візантійські історики V-VIII ст.ст., древньоруські літописи ХІ-ХІІІ ст.ст., литовські «хроніки» XIV-XV ст.ст., польські джерела XV-XVI ст.ст., документи Московської держави XV-XVII ст..ст., нарешті архівні документи Російської імперії XVIII-XX ст.ст. Це все треба знати перш ніж займатися минулим свого краю. В такому разі, бажаючий щось написати з історії свого села, почне з наукового вивчення першоджерел і, як говориться, не буде лізти в воду не знаючи броду. Петро Пащенко дуже дивується, що його земляки не зберегли в переказах пам'ять про славних генералів Пащенків. Дійсно, є чому дивуватися! Як могли вони пам’ятати, коли генерали Пащенки ніколи тут не жили і ні одного дня в цих селах не були?! Тому люди цих сіл і видумували всякі небилиці, щоб пояснити незвичну для них назву «Новий Париж». Прізвище «Пащенко» і населені пункти з такою назвою дуже поширені. Виникло це прізвище давно, ще дві тисячі років тому на Полтавщині та прилеглих до неї західних районах Харківщини. Наприкінці VIII ст. до н.е. на Ворсклі поселилися переселенці з Правобережжя Дніпра ( Волині, Рівненщини, Хмельниччини ). Вони називали себе сколотами. А гелони, які теж тут поселилися на початку VII ст. до н.е. називали їх «пасщіма». В перекладі з індо-іранської мови означає – «західні», тобто ті, що прийшли із заходу. В продовж століть ця назва перетворилась в народній мові на прізвище «Пащенко». А тому твердження Петра Пащенка про те, що генерали Левко та Степан Пащенки дали «українську людність нашому слобідському краю» просто надумане, як і все інше. А ще краєзнавець повинен знати: пам'ять переважної більшості людей нездатна тривалий час вірно зберігати почуте або побачене. Звідси всякі видумки. Сильну, ясну пам'ять мають тільки окремі люди. Таким був Золотарьов Петро Йосипович, 1862 року народження. Золотарьов П. служив лісником у поміщиці Браїлової Ольги, маєток якої знаходився рядом з Новим Парижем. Він добре знав старожилів цього села, які народилися ще наприкінці XVIII – на початку XIX ст.ст. Вони розповідали йому, хто назвав так село. Золотарьов П. записав їх розповіді, записи збереглися до нашого часу. Добре знав поміщика – власника села Новий Париж, який так його назвав з своєю родичкою, дід мешканця села Панасівка Панасенко Макара Аврамовича, 1894 р. народження, Панасенко Мойсей Давидович. Він мав єврейське походження, тримав кінний завод, грамотний, дружив з тим поміщиком, також залишив писемні спогади про Новий Париж. Критичний аналіз історичних документів, писемних згадок очевидців того часу, розповіді старожилів XIX – XX ст.ст. допоможуть встановити, хто назвав село Новим Парижем. Олекcій Шинкаренко
 

 
Будинок №6 чи перевернутий №9?

Коммунарец

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
14-02-2012       Марічка Журавлинська
Цікаво...порушена справді цікава тема для роздумів...
 

 
Клаптик моїх думок

Василь Чубик

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
06-02-2012       Женьчужинка
Мені захотілось прочитати від початку до кінця.
 

 
принаймні щиро

Natasha Milutina

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
06-02-2012       Женьчужинка
Цікаво.
 

 
Павутинка

Тетяночка

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
21-01-2012       Tetyana
Як на мене, то є певна схожість з Хвильовим. Але це не погано)
 

 
Кампотік

Богдан Ступак

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
25-09-2011       Коммунарец

Якось невнятно озвучено... Незрозуміло, чого Ви прагнете. Все Вас не влаштовує. Хотілося б знати, так, для інтересу, взагалі, Вашу позицію. Я не хочу ображувати Вас, але вислови українською треба розуміти. "Став за комп" - це означає почати працювати на компі і т.п. Але, якщо, можливо, висловлювайте ваші думки більш зрозумілішіми.

2- для стимулювання

 

 
Горячий хлеб

Катерина

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
11-01-2011       Світлана

Спасибо! Впечатляет. Читаешь и задумываешся о человеческих ценностях...

 

 

 
ПРОКИСЛА КАПУСТА...

Ліда Паньків

Дивитися всі коментарі ( 1 )
 
12-09-2010       Марта

нас заманюють екскурсом у душу, а потім так і залишають на порозі.... 

 

 

Пошук на сайті

Що маємо