Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Макс Мол

Вірші     →     Макс Мол
 
Я люблю
 
Я люблю втрачати свідомість, коли лечу в літаку.
І хоч не літав ще ні разу, обов'язково це якось зроблю.
Я люблю втрачати свідомість, коли іду в метро,
коли дивлюся цікаве і не дуже цікаве кіно.
Я люблю втрачати надію, коли треба рішучих дій,
її зовсім уже не лишилось, мій друже, повір.
Я люблю втрачати надію, щоб відчути смак життя,
ти мене не раз рятувала, своє горе-дитя.
Я люблю втрачати обличчя, де навколо повно людей,
і вони від мене чекають нових та цікавих ідей.
Я люблю втрачати обличчя, коли в руці стакан,
коли навколо знайомі, я з ним залишаюся сам на сам.
Я люблю втрачати розум, щоб робити непристойні речі
До речі, а де друга плечі, щоб спертися і було легше?
Я люблю втрачати розум, і проймає тіло морозом,
коли згадую, що накоів при цьому, тормоз.
Я люблю втрачати рівновагу, коли по краю іду,
тут можна втратити все: майбутнє, життя і сім'ю.
Я люблю втрачати рівновагу, але ти поруч завжди,
і мене захищаєш від всієї правди й неправди.
Я люблю втрачати усе, як при цьому в душі не коле,
та тебе, моя мила, я не зраджу ніколи.
Я люблю, ні я кохаю, тебе усім серцем,
себе втрачу, лиш зоставлю почуття це безмежне.

1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 512
Коментарі 0
Дата надходження 02-01-2013
Дата створення 2010

Пошук на сайті

Що маємо