Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Володимир

Вірші     →     Володимир
 
Ліс усміхнувся
 

Ступаю до лісу. Могутні дерева
до мене протягують віти свої,
тремтливо вслухаються - що мені треба,
з добром чи зі злом я заходжу в їх дім.

Напружені нерви і листя в чеканні,
застиг сокорух, не шумить: - "Говори!"
- "Я лиш подивлюся у крони зелені,
погладжу вам віти, торкнуся кори".

Дерева зітхнули, труснувши росою,
листочки зелені враз стали ясні.
Почув я приглушений шум за корою -
то ліс усміхнувся мені.



1 2 3 4 5  
Бал 15
Середній бал 5
Перегляди 721
Коментарі 0
Дата надходження 12-07-2013
Дата створення 12 липня 2013

Пошук на сайті

Що маємо