Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - vidom

Вишивка     →     vidom
 
Полотняний літопис України, в якому увічнений таємничий код предків, генетичний код нації. «Світове
 


1 2 3 4 5  
Експозиція Національного музею історії України (м. Київ, вул. Володимирська,2).

Полотняний літопис України, в якому увічнений таємничий код предків, генетичний код нації. «Світове дерево».
Пам’ятка ХІХ ст.. ( Рушник 1,4,5. Середня Наддніпрянщина (сучасна Черкаська область). Рушник 2,3. Слобожанщина (сучасна Харківська область)).

У давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю.
Жінка володіла «мовою» орнаментального письма, де через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, закодовану на добру долю для себе, чи рідної людини.
Узори вишивок – це особливі письмена.
Ці сакральні коди переносили ніжні жіночі руки на біле полотно. З давніх віків, з роду в рід і до сьогодні. Так була відтворена і збережена священна сила роду, енергії природи і божественне начало.
Узори зі Світовим деревом найбільше пасували великим вишитим рушникам. Розмірами у 3-4 метри, вони прикрашали оселі і храми. (Найбільш поширеними були у Центральній Україні).
Його ще називають Деревом життя. Цей символ зустрічається у мистецтві тих народів, модель світобудови яких містить три складових: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає: корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. В українській вишивці цей символ можна впізнати не лише у розгалуженому дереві (яке є як симетричним так і асиметричним), а й у колоску, снопі, гілці, навіть виноградній лозі. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя. Зустрічаються складнші композиції, де мотив дерева замінює жіночий образ. Жінка із піднятими руками – це Велика Богиня або Праматір, яка є втіленням самого життя.
Бал 5
Середній бал 5
Перегляди 18
Коментарі 0
Дата надходження 26-02-2019
Дата створення ХІХ століття

Пошук на сайті

Що маємо