Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - андрій школяренко

Вірші     →     андрій школяренко
 
Двоє на березі моря.
 

Ця історія про неї і нього.

Його мрїї,її почуття.

Лишилось спитати у Бога:

Чи в коханні бува каяття?


-Скажи ,ти віриш у мрії?

-Чи можна не вірити в диво?

-З висоти ми вдвох впасти зумієм?

-Мені й в пеклі з тобой щасливо...


Берег моря,бавляться хвилі.

На тім березі двоє сиділи.

Якщо ніжність,то тільки милій.

А чого б вони ще захотіли?


Захід сонця.Багряні хмари

Гонить в даль кудись свіжий вітер.

Щасливіше не було пари.

Вони вічність могли б так сидіти.


Cонце каменем падає в море.

Не трима його більше небо.

Загубило багряне опору

І злякалось чомусь за себе.


Тане привидом марево дня.

Все для того.щоб завтра вранці

Знов з*явитися навманя

Й налякати тих двох коханців.


А вони милувалися небом.

І шептали друг дружці слова.

Їм нікого навколо не треба,

Бо на світі їх тільки два...



1 2 3 4 5  
Бал 10
Середній бал 5
Перегляди 637
Коментарі 0
Дата надходження 21-06-2008
Дата створення 21.06.08

Пошук на сайті

Що маємо