Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Марія Морозенко

Вірші     →     Марія Морозенко
 
Снігодощ
 
То злива, а то снігодощ.

Пливуть по небу сивокрилі хмари.

Спадають на бруківку, як примари.

Вриваються у тишу сонних площ.

Дивлюсь на схід і плачуть мої очі –

Світанок, не світанок, судний день.

Все шкереберть – ні крапельки пісень,

Земля принишкла під покровом ночі.

Як холодно! А ще недавно літо

Котило сонце на зелені схили.

Викупувало чисто, як дитину.

Земля буяла променем зігріта.

Осіння злива… Краплі б’ють об дах,

Рокоче грім, лютує блискавиця,

Похмуре небо у вогні іскриться

І тільки одинокий сірий птах

З останніх сил летить назустріч зливі

І падає – та чути крик щасливий

У темряві холодних сірих площ.

Рокоче грім… Згасає снігодощ…







1 2 3 4 5  
Бал 5
Середній бал 5
Перегляди 792
Коментарі 0
Дата надходження 07-03-2007
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо