Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Гоца

Вірші     →     Гоца
 
* * *
 

Спогади

 

Я май же забула твій погляд і сміх,

Зеленії очі, в них неба блакить.

Багато змінилсь за май же пів року,

А я памятаю той присмак у роті..

А я памятаю як гірко було

І як на душі зявлялось тепло,

Коли ти приходив і був наче поруч,

Однак ця омана все знову і знову…

Багато тоді брехала собі

Я бачила сни…

Тепер не побачу тебе вже ніколи,

Ніколи обличчя не скаже нікому,

Що в сердці живе кохання до тебе,

а посмішка це видасть напевно,

а очі все ж вкриті сльозами жалоби,

в них погялд застиглий,печатка тривоги,

багато тоді брехала собі

я бачила сни….

Я все памятаю,той день на ЮА,

Самотність твою,в навушках гра,

Заглибний в себе і погляд важкий

Навпроти спіймала його я тоді,

А потім пішов весь каверз в житті,

І мотлох все той же в моїй голові..

Багато віршів присвятила тобі,

Багато тоді брехала собі…

я бачила сни…

тебе я ніколи вже не забуду,

бо перше кохання є незабутнім,

нехай я його провела в самоті,

однак це щасливі для мене є дні,

на згадку залишу щоденник й пісні,

залишу вірші і фото твої…

усе я складу в маленкьку шухляду,

яку я тримаю десь у душі

із підписом: «Це належить тобі»

туди ж покладу брехню й свої сни….



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 649
Коментарі 0
Дата надходження 25-12-2009
Дата створення 25.12.09

Пошук на сайті

Що маємо