Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Стегачьов Володимир

Вірші     →     Стегачьов Володимир     →     Із нотами сердець
 
Думай - роби
 

А ти спіймай мене, кохана! 

Якщо любиш - точно зможеш. 

Я за крок від провалля обману. 

Якщо любиш - ти мені допоможеш. 

 

Мені потрібно відчути кохання, 

Я падаю стрімко, кохана! 

Я падаю  в бездну провалля, 

Схопи мою руку, на руці моїй рана. 

 

Провалля глибоке і тихе. 

Воно темне спокійне і гадке. 

Не чутно в польоті вже криків, 

Лиш твій шепіт, і сльози і згадки. 

 

Рана на руці у формі полоски. 

А це був квиток у падіння... 

Кільце парашуту викинув лоскіт

Що виник від дії твого сумління. 

 

Тепер я в польоті, а ти на землі. 

Я падаю довго і тихо. 

Ти стоїш наді мною, а щоки в вогні 

А я і не знаю про твоє лихо. 

 

Тепер ти не зможеш сказати мені, 

А я не почую, як сильно кохала. 

Без парашуту в провалля - пекло в вогні. 

Людині, яка руки на себе наклала.  

 

Але я воскресну -  тобі обіцяю. 

Лиш сильно слід покохати... 

Прокручу ці події перед тим до кінця

І не встигне лезо вену прорвати...



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 642
Коментарі 0
Дата надходження 25-01-2011
Дата створення

Пошук на сайті

Що маємо