Логін
Пароль
 
Реєстрація
Забули пароль
Митці нашого часу
Митці минулого
Сторінка автора - Коммунарец

Вірші     →     Коммунарец     →     Поема про козака і життя
 
Козацьке серце - не камінь (6)
 

Поема про Мамая

6

Повертатися в дитинство - всім приємно завжди,

У думках та мріях наодинці, з почуттям у часі,

Не такі й сумні вже стануть наче, зморшки на чолі,

Як приємні спогади нахлинуть, з серця до душі.

 

Тільки усмішка сумна від того, що казав у річки,                     

Горинь cкаламутила бажання, як верба писала,

Все поплило за водою, загубилось десь у світі,

Може й добре, що не взнають, про юнацькі мрії.

 

Бажано в роки отроцтва лаштувати все під себе,

Від таємного кохання до повчання над батьками,

Може так воно і треба - тільки от пуття немає,

Та безглуздо сподіватись, що воно так буде далі.

 

Все минуще в цьому світі, вороття немає тому,

І чим далі, тим дорожчі, будуть мати з батьком,

Все тому, що їх турбота – щира і не примусова,

Так було в часи минулі, не мине й майбутнє.



1 2 3 4 5  
Бал 0
Середній бал 0
Перегляди 838
Коментарі 0
Дата надходження 30-03-2011
Дата створення 29.03.2011

Пошук на сайті

Що маємо